08 жовтня 2009 р.
№ 16/181
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.,
Грека Б.М.,
суддів:
Подоляк О.А.,
за участю повноважних представників
позивача - Богомаза А.К.
відповідача -Кудіна О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Київагропромтехпостач"
на постанову
від 1І червня 2009 року
Київського апеляційного господарського суду
за позовом
Комунального підприємства Печерської районної у м.Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик"
до
Закритого акціонерного товариства "Київагропромтехпостач "
про
стягнення 1732,39 грн.,
У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 1732,39 грн., обгрунтовуючи свої вимоги тим, що останній не виконує свої зобов"язання за договором № 567 від 30.04.2004 року, укладеного між сторонами по оплаті комунальних послуг за утримання будинку та прибудинкової території.
Рішенням господарського суду м.Києва від 17 березня 2009 року (суддя Ярмак О.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2009 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ЗАТ "Київагропромтехпостач" на користь позивача 1732,39 грн.
У касаційній скарзі відповідач просить постанову апеляційної інстанції скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення господарського суду залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. ст. 901, 903 ЦК України замовник зобов"язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, апеляційна інстанція вважала, що право позивача на зміну розміру плати утримання будинку та прибудинкової території в односторонньому порядку визначено п.3.4 договору № 567.
Проте, з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна враховуючи наступне.
Так, приймаючи оскаржувану постанову апеляційний господарський суд не звернув увагу на ту обставину, що у зв"язку з набуттям чинності 30.07.2004 року Закону України "Про житлово-комунальні послуги" п.1 Прикінцевих положень якого встановлює, що договори про надання житлово комунальних послуг укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність".
За вказаних обставин апеляційному господарському суду необхідно було б з достовірністю з"ясувати обставини приведення спірного договору у відповідність із зазначеним Законом або втрати ним чинності.
Поряд з цим, суд не врахував, що відповідно до п.1 ст.19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Не можна погодитись з висновками апеляційної інстанції і в тому, що право на зміну розміру плати утримання будинку та прибудинкової території в односторонньому порядку визначено п.3.4 договору № 567, оскільки КП УЖГ "Хрещатик" не відноситься до органів влади чи управлення, які приймають рішення щодо змін цін і тарифів.
Окрім того, розглядаючи спір та приймаючи рішення у справі, апеляційна інстанція не звернула уваги та не дала належної правової оцінки тій обставині що матеріали справи не містять будь-яких доказів надання КП УЖГ "Хрещатик" послуг по утриманню будинку та прибудинкової території ЗАТ "Київагропромпостач" як в період дії договору так і поза його межами.
Зазначені обставини господарськими судами попередніх інстанцій не з"ясовувались і не перевірялись, що визнати законним і обгрунтованим не можна.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.
Оскільки вказані недоліки та порушення норм матеріального і процесуального права були допущені також при розгляді справи та прийнятті рішення судом першої інстанції, тому останнє підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з"ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку і відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2009 року та рішення господарського суду м.Києва від 17 березня 2009 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарському суду м.Києва в іншому складі суду.
Головуючий Дерепа В.І.
Судді: Грек Б.М.
Подоляк О.А.
тс