08 жовтня 2009 р.
№ 04/663
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Борденюк Є.М.
суддів :
Капацин Н.В -(доповідача у справі),
Могил С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.2009
у справі
№ 04/663
господарського суду
Черкаської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод"
до
Відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод"
про
стягнення 155 938,06 грн.
за участю представників від:
позивача
не з"явився
відповідача
Долженков О.В. (довір. від 08.10.09р.)
Закрите акціонерне товариство "Троїцький молзавод" (Позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" (Відповідач) про стягнення суми 155 938,06 грн., із яких 77 568,75 грн. штрафу, 37 649,28 грн. пені, 36 537,11 грн. втрат від інфляції та 4 182,92 грн. -3 % річних.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем несвоєчасно оплачено молоко, поставлене за договором № 0809 від 26.09.08р.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.03.09р. позовні вимоги задоволені частково шляхом стягнення з відповідача 37 649,28 грн. пені, 36 537,11 грн. втрата від інфляції, 4 182,92 грн. -3 % річних.
Рішенням суду першої інстанції мотивоване тим, що факт порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором № 0809 від 26.09.08р. є доведеним і відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України на відповідача накладено відповідальність за невиконання договірних зобов'язань.
Місцевим господарським судом відмовлено в позові в частині стягнення з відповідача штрафу на суму 77 568,75 грн. з огляду на те, що законодавство не передбачає 2 види відповідальності за одне і те ж порушення зобов'язань.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.09р. скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.09р. у справі № 04/663 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу з посиланням на те, що положеннями статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, зміст договору ставить умови, визначені на розсуд сторін і погоджений ними, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необхідність задоволення позовних вимог і в частині стягнення штрафу, встановленого пунктом 5.1 договору в розмірі 10% від суми заборгованості.
Разом з тим, в силу частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу, які передбачають право суду зменшувати розмір неустойки, апеляційний суд зменшив суму пені і штрафу, які підлягають стягненню з відповідача.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.09р. у даній справі, прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги ЗАТ "Троїцький молзавод".
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що в мотивувальній частині постанови апеляційна інстанція не обґрунтувала підстав для зменшення штрафу та безпідставно зменшило розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, судом не наведено виключних випадків, в результаті яких відповідач несвоєчасно виконав грошові зобов'язання.
В додаткових до касаційної скарги поясненнях позивач зазначає, що на його адресу апеляційним господарським судом не надіслана постанова з підписами всіх суддів, які приймали участь при розгляді даної справи і на постанові надісланій позивачеві відсутня гербова печатка.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Капацин Н.В., дослідивши доводи касаційної скарги, наявні матеріали справи не знаходить правових підстав для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.09 р. з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за договором № 0809 від 26.09.08р. позивач за період з 02.10.08 по 29.10.08р. Позивач постановив Відповідачеві молоко на загальну суму 879 216,75 грн. За умовами договору Відповідач мав оплачувати молоко в день відвантаження після отримання його покупцем, але не пізніше 2-3 банківських днів з моменту відвантаження молока. Кінцевий розрахунок за отриманий товар відповідач здійснив 05.02.09р.
Позивач 02.03.09р. звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Відповідача про стягнення пені, штрафу, втрат від інфляції та 3 % річних.
З посиланням на норми чинного законодавства суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення відповідачем договірних зобов'язань, затримку розрахунків відповідача за отриману молочну продукцію та необхідність застосування господарських санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Київським міжобласним господарським судом зазначається, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а в силу статті 230 Господарського кодексу за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовуються штрафні санкції.
Разом з тим, при стягненні штрафних санкцій з відповідача апеляційний господарський суд застосував приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу, які надають суду право зменшувати розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Застосовуючи норму статті 625 Цивільного кодексу України суди попередніх інстанцій відшкодували встановлений законом розмір збитків від знецінення грошових коштів за час затримки розрахунків, інших збитків позивач не навів і не обґрунтував, а тому апеляційній господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішуючи питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Не заслуговують на увагу доводи заявника, викладені в касаційній скарзі про те, що на його адресу надіслано не оригінал постанови апеляційного суду і без гербової печатки суду, що є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду по даній справі. Ці доводи скаржника не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.09р. у даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.2009 у справі № 04/663 залишити без змін.
Головуючий - суддя Є.М. Борденюк
Судді Н.В. Капацин
С.К. Могил