83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.10.09 р. Справа № 21/159
Позивач: Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс” м. Макіївка
Відповідач: Державне відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” - Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” м. Дзержинськ
3-я особа: Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” - металургійний завод” м. Донецьк
про стягнення 5 933,34грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Ахметова Н.В. - нач. бюро
відповідача: Шевченко Н.В. - за дов.
3-ї особи: Биковський С.М. - пров. юр.
ДП “Дзержинськвугілля”: Шуліка З.А. - пров. юр.
Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс” (“Товариство”) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” - Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” (“Підприємство”) вартості нестачі вантажу (вугілля-концентрат марки “Ж”), отриманого 26.02.08р. за залізничною накладною № 50298751, у сумі 5 933,34грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що:
- згідно даних залізничної накладної вага нетто вантажу у 7-ми вагонах складає 485,5 т, а фактично у вагонах було виявлено тільки 475,65 т, що менше на 9,85т (з урахуванням норми недостачi - суми норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто недостача складає 5,817 т);
- на станцію призначення вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати чи розкрадання на шляху слідування та був виданий ЗАТ “Макіївкокс” залізницею без перевірки маси та кількості місць;
- приймання вугільного концентрату здійснювалось відповідно до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вживання за кількістю”, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. (далі Інструкція П-6);
- рахунок-фактура постачальника (ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”) №6177 від 25.02.08р. оплачений ЗАТ “Макіївкокс” в повному розмірі платіжним дорученням №688 від 17.03.08р.;
- згідно ст.ст.6, 23, 24, 30, 37, 52, 105 Статуту залізниць України, ст.ст.908, 909, 920, 1166 Цивільного Кодексу України (ЦК) вантажовідправник має відшкодувати збитки у вигляді вартості нестачі вантажу.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на сплин строку позовної давності.
З огляду на те, що:
· вантажовідправником за спірним перевезенням є відповідач по справі, який не є постачальним продукції позивачеві;
· відвантаження продукції відповідачем здійснене на виконання договору № 2 п/р від 01.09.05р. про переробку рядового вугілля, укладеного з Державним підприємством “Донецька вугільна коксова компанія”, правонаступником якого є Державне підприємство “Дзержинськвугілля”;
· ЗАТ “Макіївкокс” є вантажоодержувачем вугільного концентрату за спірною відправкою і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292, укладеним 01.10.03р. з ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”, строк дії якого - з дати його підписання до 31.12.04р. (додатковою угодою від 04.11.03р. у зв'язку з перереєстрацією ТОВ “Макіївкокс” в Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс” преамбула договору №2080дс/292 від 01.10.03р. була змінена, додатковими угодами від 30.12.04р., 30.12.05р., 27.12.06р. і 26.12.07р. строк дії договору продовжено відповідно до 31.12.05р., 31.12.06р., 31.12.07р. і 31.12.08р.);
· рішення зі спору може вплинути на права і обов'язки ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” щодо позивача - ЗАТ “Макіївкокс”,
господарський суд за власною ініціативою ухвалою від 10.09.09р. залучив Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” - металургійний завод” до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Представник ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” у засіданні пояснив, що:
- завод поставляв продукцію позивачеві у відповідності з договором №2080дс/292 від 01.10.03р. і додатковою угодою до нього № 110 від 28.01.08р.;
- вугілля-концентрат марки “Ж”, відправлене за залізничною накладною № 50298751, позивачем оплачене заводу у повному обсязі платіжним дорученням № 279 від 04.03.08р., коригування рахунку у зв'язку з виявленою нестачею не здійснювалось;
- вугілля-концентрат завод купив за договором № 18 э від 01.02.2008р., укладеним з ТОВ “Група “Енерго”.
Державне підприємство “Дзержинськвугілля” пояснило, відповідачем відвантаження вугілля-концентрату марки “Ж” за залізничною накладною № 50298751 ЗАТ “Макіївкокс” було здійснене на виконання умов договору № 2 п/р на переробку рядового вугілля, укладеного 01.09.2005рю між ДВАТ ЦЗФ “Дзержинська” і Державним підприємством “Донецька вугільна коксівна компанія”, правонаступником якого є ДП “Дзержинськвугілля”; покупцем вугілля за спірною відправкою є Державне підприємство “Вугілля України” відповідно до договору № 05/87 від 01.06.07р.; згідно акту приймання-передачі вугільної продукції за лютий 2008р. ДП “Вугілля України” прийняло вугілля за спірною відправкою без недостачі.
Розгляд справи закінчено 30.09.2009р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у судовому засіданні оголошувалася перерва до 11-00 год. 05.10.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи та ДП “Дзержинськвугілля” у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
25.02.08р. ДВАТ ЦЗФ “Дзержинська” (вантажовідправник) на адресу ЗАТ “Макіївкокс” (вантажоодержувач) у 7-ми вагонах №№ 66067034, 67389403, 66046129, 66552738, 66439589, 66102286, 67904326 за залізничною накладною на групу вагонів № 50298751 зі станції Кривий Торець на станцію Харцизьк відвантажило вугілля-концентрат марки “Ж”. За накладною загальна вага нетто - 485,5 т.
Відвантаження вугілля-концентрату відповідачем здійснене на виконання умов договору № 2 п/р на переробку рядового вугілля, укладеного 01.09.2005рю між ДВАТ ЦЗФ “Дзержинська” і Державним підприємством “Донецька вугільна коксівна компанія”, правонаступником якого є ДП “Дзержинськвугілля”.
Покупцем у ДП “Дзержинськвугілля” вугілля-концентрату за спірною відправкою є ДП “Вугілля України” згідно умов укладеного між ними договору на поставку вугілля № 05/87 від 01.06.07р.
ЗАТ “Макіївкокс” є вантажоодержувачем вугілля-концентрату за спірною відправкою і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292, укладеним 01.10.03р. між ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” (Продавець) та ТОВ “Макіївкокс” (Покупець), строк дії якого - з дати його підписання до 31.12.04р. Додатковою угодою від 04.11.03р. у зв'язку з перереєстрацією ТОВ “Макіївкокс” в Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс” преамбула договору №2080дс/292 від 01.10.03р. була змінена. Додатковими угодами від 30.12.04р., 30.12.05р., 27.12.06р. і 26.12.07р. строк дії договору продовжено відповідно до 31.12.05р., 31.12.06р., 31.12.07р. і 31.12.08р.
Згідно р.1 договору №2080дс/292 від 01.10.03р. “Продавець” зобов'язується передати, а “Покупець” прийняти і оплатити на умах договору вугільну продукцію (Товар), номенклатура, кількість, ціни, строки і умови поставки якого погоджені сторонами в додаткових угодах.
Відповідно до р.3 зазначеного вище договору оплата за поставлений “Товар” здійснюється “Покупцем” в гривнях шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок “Продавця” в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах.
Приймання “Товару” здійснюється у відповідності до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю” №П-7 з змінами та доповненнями і “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю” №П-6 (п.4.2. р.4 договору №2080дс/292 від 01.10.03р.).
Перехід права власності на “Товар” відбувається в момент підписання обома сторонами акту приймання-передачі матеріальних цінностей (п.4.3. р.4 договору №2080дс/292 від 01.10.03р.).
Пунктом 6.1. р.6 договору №2080дс/292 від 01.10.03р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за надані один-одному збитки у відповідності до чинного законодавства України.
В разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони зобов'язані до звернення в суд врегулювати всі спори в претензійному порядку або шляхом переговорів (п.6.2. р.6 договору №2080дс/292 від 01.10.03р.).
Згідно п.1 додаткової угоди №110 від 28.01.08р. до договору №2080дс/292 від 01.10.03р. “Продавець” у лютому 2008р. зобов'язується передати, а “Покупець” прийняти та оплатити вугільний концентрат марки “Ж” у кількості 9 100 т за ціною 850,00грн./т без ПДВ на умовах СРТ ст. “Покупця” (Інкотермс 2000р.) Також зазначено, що “Продавець” відшкодовує “Покупцю” всі витрати, що виникли з причини заадресації вантажу з ваговою недостачею і невідповідністю якості “Товару” договірним умовам по всьому переліку плат та послуг транспортної складової.
“Покупець” здійснює оплату отриманої партії товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок “Продавця” протягом 3-х днів з дати поставки партії товару і отримання рахунка, який виставляє “Продавець” 1 раз в 10 днів, але не пізніше останнього дня місяця поставки (п.2 додаткової угоди №110 від 28.01.08р. до договору №2080дс/292 від 01.10.03р.).
Продавцем ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” вугілля-концентрату за спірною відправкою є ТОВ “Група “Енерго” згідно умов укладеного між ними договору № 18 э від 01.02.2008р.
На станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 26.02.08р. був виданий ЗАТ “Макіївкокс” залізницею без перевірки маси та кількості місць згідно ст.52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці залізничної накладної.
26.02.08р. під час зважування вагонів з вугільним концентратом позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене та телефонограмою № 10 від 27.02.08р. викликано представника вантажовідправника для участі в продовженні приймання продукції за кількістю. Про виявлену нестачу вантажоодержувачем був складений акт № 279/п від 26.02.08р. про приймання продукції за кількістю
Вантажовідправник (ДВАТ ЦЗФ “Дзержинська”) на телефонограму позивача ніяк не відреагував. В той же час згідно доданих позивачем до позовної заяви документів ТОВ “Енергоімпекс”, яке не є ні продавцем, ні покупцем спірної продукції, листом № 13-258 від 27.02.08р. просило позивача здійснити приймання вантажу у відповідності з вимогами Статуту залізниць України та Інструкція П-6 і акт приймання надіслати товариству.
Наступного дня (27.02.08р.) о 19год.20хв. без участі представника відповідача, але за участі представника громадськості, який діяв на підставі посвідчення № 279 від 27.02.08р., приймання продукції було продовжено, за результатами якої був складений акт № 279 від 27.02.08р. про приймання продукції за кількістю. Згідно цього акту:
· вагон № 67904326: вага брутто 91,5т, вага тари 22,4т, нетто вантажу 69,1т, недостача 1,9т;
· вагон № 66102286: вага брутто 91,3т, вага тари 21,65т, нетто вантажу 69,65т, недостача 1,35т;
· вагон № 66439589: вага брутто 88,8т, вага тари 21,75т, нетто вантажу 67,05т, недостача 1,95т;
· вагон № 66552738: вага брутто 90,0т, вага тари 22,25т, нетто вантажу 67,75т, недостача 1,25т.
· вагон № 66046129: вага брутто 90,2т, вага тари 20,8т, нетто вантажу 69,4т, надлишок 0,9т;
· вагон № 67389403: вага брутто 89,0т, вага тари 22,4, нетто вантажу 66,6т, недостача 2,4т;
· вагон № 66067034: вага брутто 88,45т, вага тари 22,35т, нетто вантажу 66,1т, недостача 1,9т.
Вага тари по факту - загальна 153 600кг, нетто вантажу - 475 650кг, недостача вантажу (з урахуванням надлишку) - 9 850кг. Також зроблений висновок, що нестача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником і неправильного визначення ним маси вантажу. Акт затверджений заступником голови правління ЗАТ “Макіївкокс” 28.02.08р.
В день відвантаження відповідачем продукції за спірною відправкою (25.02.08р.) ЗАТ “Макіївкокс” і ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” був складений і підписаний акт приймання-передачі продукції по договору №2080дс/292 від 01.10.03р., згідно якого ЗАТ “Макіївкокс” прийняв від ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” продукцію: концентрат вугільний марки “Ж” загальною масою 485,5 т у 7-ми вагонах №№ 66067034, 67389403, 66046129, 66552738, 66439589, 66102286, 67904326 за залізничною накладною на групу вагонів № 50298751. Акт з боку ЗАТ “Макіївкокс” підписаний головою правління і нижче зроблене застереження такого змісту: “Цей акт зі сторони ЗАТ “Макіївкокс” підписаний на підставі даних на дату відвантаження, зазначених в залізничних накладних, без врахування недостачі, яка може бути зафіксована в актах, складених за “Інструкцією П-6”.
Згідно акту приймання-передачі вугільної продукції за лютий 2008р. ДП “Вугілля України” прийняло від ДП “Дзержинськвугілля” вугільний концентрат за спірною відправкою у кількості 485,5т, тобто без недостачі.
Рахунок-фактура постачальника ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” №6177 від 25.02.08р. на оплату вартості концентрату вугільного марки “Ж”, відвантаженого відповідачем у 7-ми вагонах №№ 66067034, 67389403, 66046129, 66552738, 66439589, 66102286, 67904326 за залізничною накладною на групу вагонів № 50298751 ЗАТ “Макіївкокс” оплачений у повному обсязі (за даними позивача - платіжним дорученням №688 від 17.03.08р., за даними ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” - платіжним дорученням №279 від 04.03.08р.).
За таких обставин, а також зважаючи на те, що:
ДВАТ ЦЗФ “Дзержинська” є вантажовідправником, але не продавцем (постачальником) концентрату вугільного марки “Ж”, отриманого ЗАТ “Макіївкокс” 26.02.08р. за залізничною накладною на групу вагонів № 50298751.
Продавцем концентрату за спірною відправкою є ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” згідно договору №2080дс/292 від 01.10.03р. купівлі-продажу вугільної продукції, укладеного між ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” (Продавець) та ТОВ “Макіївкокс” (Покупець). ДВАТ ЦЗФ “Дзержинська” не є стороною у цьому договорі.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.193 Господарського кодексу (ГК) України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як передбачено ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ст.194 ГК України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України є продавець.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч.1 ст.670 ЦК України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
ЗАТ “Макіївкокс” оплату вугілля-концентрату марки “Ж” за спірними відправками здійснив продавцеві ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”, а вартість нестачі (фактично повернення сплачених за не відвантажену продукцію коштів) вимагає від незобов'язаної (щодо нього) сторони, з яким у нього не існує ніяких договірних відносин щодо предмету купівлі-продажу і здійснення розрахунків.
Господарський суд вважає, що ДВАТ ЦЗФ “Дзержинська” не є належним відповідачем за таким позовом, а тому вимоги ЗАТ “Макіївкокс” до нього є безпідставними (незалежно від того, факт нестачі мав місце чи ні) і задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на норми Статуту залізниць України, зокрема ст.24, якою передбачено, що “вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній”, господарський суд вважає безпідставними, оскільки:
· відповідно до ст.6 Статуту залізниць України двостороння письмова угода на перевезення вантажу (залізнична накладна) укладається між відправником та залізницею на користь 3-ї особи - одержувача, тобто одержувач не стороною у договорі перевезення;
· згідно ст.129 Статуту залізниць України “обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць”, у той час як позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на акт № 279 від 27.02.08р. про приймання продукції за кількістю, складений на підставі “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вживання за кількістю”, затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. і складення якого обумовлено договором постачання, укладеного з ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”.
Також суд констатує, що надані ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” та ДП “Дзержинськвугілля” акти приймання-передачі вугільного концентрату, зокрема акт приймання-передачі продукції, підписаний ЗАТ “Макіївкокс” і ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”, за яким останній передав, а позивач прийняв 485,5 т концентрату вугільного марки “К”, отриманого ЗАТ “Макіївкокс” 26.02.08р. за залізничною накладною на групу вагонів № 50298751, ставлять під сумнів твердження позивача про наявність недостачі за спірною відправкою.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст.509, 511, 655, 662, 670, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 194, 307 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Відмовити Закритому акціонерному товариству “Макіївкокс” у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика “Дзержинська” - Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” вартості нестачі вантажу (вугілля-концентрат марки “Ж”), отриманого 26.02.08р. за залізничною накладною на групу вагонів № 50298751, у сумі 5 933,34грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - 3-й особі.
Виконала:
Тел.381-91-18