08 жовтня 2009 р.
№ 21/52
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного підприємства "Донецька залізниця"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2009р.
у справі
господарського суду
№ 21/52
Донецької області
за позовом
закритого акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод ВІСТЕК"
до
третя особа
державного підприємства "Донецька залізниця"
закрите акціонерне товариство "Донецьксталь" -металургійний завод"
про
за участю представників сторін:
позивача -
відповідача -
третьої особи -
стягнення 43 944,63грн.
Міщенко К.А. дов. № 3111/15 від 06.10.2009
Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/837 від 14.03.2008
не з'явився
Розпорядженням № 02.03-10/624 від 07.10.2009р. змінено склад колегії суддів у справі № 21/52, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В. утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
У лютому 2009 року Закрите акціонерне товариство "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК" звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 43944,63 грн. вартості недостачі металопрокату, що перевозився по залізничній накладній № 51291589.
Позовні вимоги були вмотивовані встановленням при переважуванні на вимогу вантажоодержувача на станції призначення вагової недостачі металопрокату в кількості 6850 кг, що перевозився на відкритому рухомому складі, за що у відповідності із ст.110 Статуту залізниць відповідальність повинна нести залізниця.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.03.2009 за клопотанням позивача до участі справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, бузо залучено вантажовідправника -Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь -металургійний завод".
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.2009 (суддя Матюхін В.І.) в позові до державного підприємства "Донецька залізниця" відмовлено на тих підставах, що вантаж згідно накладної завантажений навалом, прибув у справному вагоні без перевантаження під час перевезення у супроводі охорони та без слідів втрати із наявним захисним маркуванням поверхні вантажу, що у відповідності із ст.111 Статуту залізниць України виключає відповідальність перевізника, а складання з метою визначення кількості вантажу Торгово-промисловою палатою України актів експертизи перед відправкою не передбачено законодавством.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2009 (головуючого судді Акулової Н.В., суддів Гези Т.Д., Скакуна О.А.) за апеляційною скаргою ЗАТ "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК" рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі : стягнуто з Донецької залізниці 43944,63 грн. за недостачу вантажу та судові витрати.
Постанова Донецького апеляційного господарського суду вмотивована тим, що кількість пачок прокату та вагу металу вантажовідправником було визначено на підставі Акту експертизи Торгово-промислової палати України, який згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати України" є обов'язковим до застосування і є беззаперечним доказом відповідності маси та кількості місць фактично завантаженої продукції даним, зазначеним у залізничній накладній.
Залізниця при прийманні вагону до перевезення зобов'язана оглянути вантаж згідно із схемою навантаження і при огляді повинна була побачити недостачу однієї пачки прокату, а відтак у відповідності із ст.110 Статуту залізниць України повинна нести відповідальність за недостачу.
Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного господарського суду, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2009 скасувати, а Рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009 залишити в силі.
Порушенням норм процесуального права Донецька залізниця вважає надання апеляційним судом безпідставної переваги Акту експертизи Торгово-промислової палати перед іншими доказами, а також невірним застосуванням норм матеріального права вважає незастосування ст.111 (а) Статуту залізниць України в частині звільнення залізниці від відповідальності.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 21.09.2008 Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь" -металургійний завод" (вантажовідправник) на адресу Закритого акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод ВІСТЕК" (вантажоодержувач) у напіввагоні № 60918877 за залізничною накладною № 51291589 зі станції Донецьк на станцію Артемівськ-1 під охороною відвантажило сталь сортову навалом. За накладною кількість місць визначено навалом, вага нетто у вагоні - 67 700 кг (брутто -91 400кг, тара перевірена -23 700кг).
24.09.2008 вагон з вантажем прибув на станцію призначення Артемівськ-1 Донецької залізниці, де на вимогу вантажоодержувача було здійснене контрольне зважування на 150-тонних вагонних вагах. При контрольному переважуванні вагону з вантажем виявилось: вага брутто 84550кг, тара з документу 23700кг, нетто 60850кг, що менше проти даних залізничної накладної на 6850кг.
За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт АЯ 463186/3 від 24.09.2008р., згідно з яким: навантаження у вагоні навалом в 2 штабеля, вантаж упакований у зв'язки; на 1-му штабелі розміщена одна зв'язка по діагоналі;· вантаж маркований білою фарбою по 1-й поперечній полосі на кожному штабелі, маркування не порушене; внаслідок щільності навантаження візуально відсутня можливість порахувати кількість місць у вагоні; ув'язки справні, слідів розкрадання вантажу немає.
Комерційний акт підписано з боку залізниці -начальником станції, старшим прийомоздавальником, товарним касиром; з боку одержувача -старшим майстром заводу Ковальовим М.П.
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції підставно виходив із ст.909 Цивільного Кодексу України, згідно з якою за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях, а ч.2 ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту залізниць України також передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законодавством відповідальність, що передбачено п.9 Правил складання актів.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Стаття 111 Статуту залізниць передбачає, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, у разі коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Судом першої інстанції встановлено, що на станції призначення спірний вагон видавався одержувачу з перевіркою маси вантажу не у зв'язку з прибуттям відкритого рухомого складу з ознаками втрати або розкрадання під час перевезення, а на вимогу одержувача на підставі абз.6 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України -прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами. За цю послугу з перевірки маси вантажу позивачем здійснена оплата залізниці за накопичувальною карткою № 30091095.
Факт нестачі металопрокату підтверджено комерційним актом АЯ 463186/3 від 24.09.2008, складеному і підписаному залізницею та вантажоодержувачем, згідно з яким вантаж на станцію призначення прибув у супроводі воєнізованої охорони, без порушення маркування, без слідів розкрадання чи втрати під час перевезення, тобто у тому ж стані, у якому він був прийнятий залізницею до перевезення. На цих підставах суд дійшов висновку, що залізниця належними доказами довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Твердження 3-ї особи -вантажовідправника ЗАТ "Донецьксталь" -металургійний завод" про завантаження прокату у вагон згідно із схемою навантаження та визначення кількості експертом торгово-промислової палати судом першої інстанції відхилені, оскільки законодавством України не передбачено складення перед відправкою 3-ми особами, зокрема торгово-промисловою палатою, актів експертизи, а погодження з залізницею схеми навантаження у вагон не є беззаперечним фактом дотримання її вимог.
Повторно розглядаючи справу в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд виходив з того, що кількість пачок прокату та вагу металу вантажовідправником було визначено на підставі Акту експертизи Торгово-промислової палати України, який згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати України" є обов'язковим до застосування і є беззаперечним доказом відповідності маси та кількості місць фактично завантаженої продукції даним, зазначеним у залізничній накладній.
Залізниця при прийманні вагону до перевезення зобов'язана оглянути вантаж згідно із схемою навантаження і при огляді повинна була побачити недостачу однієї пачки прокату, а відтак у відповідності із ст.110 Статуту залізниць України повинна нести відповідальність за недостачу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком апеляційного суду про те, що згідно із ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" проведення на замовлення вантажовідправника експертизи стосовно кількості відвантаженої продукції торгово-промисловою палатою не заборонено та є правом вантажовідправника, а у разі проведення такої експертизи експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Однак, помилкою апеляційного суду є те, що апеляційний суд прийняв Акт експертизи торгово-промислової палати як беззаперечний доказ кількості відвантаженої металопродукції, в той час як ст.43 ГПК встановлює, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У відповідності із ст. 23 Статуту залізниць України та р. 2 Правил оформлення перевізних документів ( розділ 4 Правил перевезень вантажів) вантажовідправник при заповненні залізничної накладної повинен визначити кількість вантажу у вагоні ( кількість місць, масу тощо). У який спосіб вантажовідправник буде визначати кількість вантажу ( одноосібно, комісійно, за участю експерта ТПП тощо), - є повним правом вантажовідправника.
Однак, визнаючи Акт експертизи торгово-промислової палати як беззаперечний доказ кількості відвантаженої металопродукції, апеляційний суд в порушення ст.43 ГПК України не звернув увагу, що цей Акт експертизи складений без участі представника залізниці, не встановлює, яким чином експерт під час переважування завантаженого вагона на вагах встановив кількість 16 пачок у вагоні, а також те, що завантажений вагон безпосередньо за участю експерта не передавався залізниці для перевезення.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками суду першої інстанції, який не прийняв Акт експертизи ТПП як беззаперечний доказ передачі залізниці для перевезення вантажовідправником металопрокату в кількості, встановленій актом експертизи ТПП, хоча і з інших підстав.
Помилковим є також висновок апеляційного суду про те, що залізниця при прийманні завантаженого вагону до перевезення зобов'язана оглянути вантаж згідно із схемою навантаження і при огляді повинна була побачити недостачу однієї пачки прокату.
Згідно із ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, однак, не зобов'язана перевіряти кількість всіх вантажів, які приймає до перевезення.
Більш того, письмовою формою договору залізничного перевезення є залізнична накладна, і залізниця може нести відповідальність за неналежне виконання договору перевезення лише проти відомостей, зазначених відправником у накладній, а як встановлено судом першої інстанції в накладній зазначено кількість місць "навалом", а не кількість пакетів, тому твердження суду апеляційної інстанції про те, що залізниця при прийманні вагону до перевезення зобов'язана при огляді побачити недостачу однієї пачки прокату, - є помилковим.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги в повній заявленій сумі 43944,63 грн. суд апеляційної інстанції не перевірив розрахунок вартості дійсної недостачі вантажу і його відповідність вимогам ст.114 Статуту залізниць України, оскільки в розрахунку позивача не враховано 0,5 % норми втрати під час перевезення, встановленої п.27 Правил видачі вантажів.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а натомість суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права та скасував законне та обґрунтоване рішення суду.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110 , 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2009р. у справі № 21/52 скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009 у справі № 21/52 залишити в силі.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК" на користь державного підприємства "Донецька залізниця" 219 (двісті дев'ятнадцять) грн.70 коп. державного мита за розгляд касаційної скарги.
Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська