08 жовтня 2009 р.
№ 1/353
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
Є.Борденюк,
С.Могил,
С.Самусенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Київводоканал"
на постанову
від 23.06.2009
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 1/353
за позовом
ВАТ "Київводоканал"
до
Житлово-будівельного кооперативу "Темп-10"
про
стягнення 47 294 грн. 93 коп.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Кукушкін К.М. (дов. від 01.10.2009)
відповідача
Дроботенко Ю.О. (дов. від 22.09.2009),
Позній А.П. (дов. від 22.09.2009)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
У листопаді 2008 року ВАТ "Водоканал" звернулося до господарського суду з позовом про присудження до стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Темп-10" боргу з оплати послуг водопостачання за період з 01.03.2007 до 01.08.2008. Борг у урахуванням індексу інфляції становить 47294,93 грн. Правовідносини сторін урегульовані умовами договору № 09139/4-12 від 11.03.2001.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2009 (суддя В. Мельник), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 (колегія суддів: І.Борисенко, О.Євсіков, А.Лосєв), у позові відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані наступним.
Борг заявлений до стягнення, є боргом за використану холодну воду, яка іде на виготовлення гарячої води, що відповідає присвоєному рахунку 5-50121.
Відповідно до Правил надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, та п.3.11 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190, розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитись з балансоутримувачем бойлеру.
Між відповідачем та АЕК "Київенерго", що є балансоутримувачем бойлеру, укладений договір № 8363009 від 19.07.2001 про постачання теплової енергії у гарячій воді.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, скаржник просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд. При цьому скаржник посилається на те, що він є виробником та постачальником послуг центрального питного водопостачання. Для приготування гарячої води використовується питна вода, вартість якої оплачує споживач на підставі укладеного з ним договору про постачання питної води.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.
За договорами енергопостачання (стаття 275 Господарського кодексу України) енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачу, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.
Тобто, теплова енергія є самостійною товарною продукцією, складовою якої є питна вода. Споживач несе зобов'язання з оплати прийнятої теплової енергії перед її виробником та постачальником.
Позивач є виробником та постачальником з питного водопостачання, однак не є виробником ( постачальником) теплової енергії у вигляді гарячої води. А тому відмова у позові про стягнення вартості питної води як складової теплової енергії, є обґрунтованою.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ВАТ "Київводоканал" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі № 1/353 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Є. Борденюк
Судді : С.Могил
С.Самусенко