06 жовтня 2009 р.
№ 28/157/09
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Грека Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" на рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2009р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.07.2009р.
у справі №28/157/09 господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Запорізька атомна енергетична компанія"
до відповідача Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя"
про стягнення 95 140,12грн.
за участю представників:
ТОВ "Запорізька атомна енергетична компанія" -Ульченко Л.П.;
Промінвестбанку -Сагач М.П.
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька атомна енергетична компанія" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" 95 140,12грн. пені за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ коштів, яка нарахована за період з 05.12.2008р. по 24.02.2009р. та обмежена 10% від загальної суми переказу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав в установлений строк взяті на себе зобов'язання за договором банківського рахунку №107-07р. від 28.02.2007р. в частині виконання платіжних доручень №№93-98 від 03.10.2008р., №99 від 06.10.2008р. на загальну суму 2 537 787,20грн. (а.с.2-4).
Відповідач у справі - Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" у відзиві на позов заявлені вимоги відхилив, посилаючись на те, що:
- він не міг виконати зобов'язання за договором, у зв'язку з призначенням тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до постанови правління Національного банку України від 07.10.2008р. №308;
- протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) (а.с.21-23).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.04.2009р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" на користь ТОВ "Запорізька атомна енергетична компанія" стягнуто 95 140,12грн пені (а.с.60-61).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідач не виконав зобов'язання за договором щодо здійснення операцій за наданими позивачем розрахунковими документами, чим порушив умови договору, що встановлено судовими актами у справі №8/512/08 господарського суду Запорізької області;
- договором та чинним законодавством встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, однак, не більше 10% суми переказу, що враховано позивачем при здійсненні розрахунку пені.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2009р. залишено без змін (а.с.88-90).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального права; порушенням норм процесуального права (а.с.97-100).
Позивач у справі -ТОВ "Запорізька атомна енергетична компанія" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог, судом першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційною інстанцією встановлені наступні обставини.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.12.2008р., яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2009р., у справі №8/512/08 задоволено позов ТОВ "Запорізька атомна енергетична компанія" до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) про зобов'язання виконати платіжні доручення №№93-98 від 03.10.2008р. та №99 від 06.10.2008р. та стягнення 158 638,60грн. пені.
Зазначені судові акти у вказаній справі, що встановлено апеляційною інстанцією, залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2009р.
Судовими рішеннями у вищевказаній справі встановлено, що ТОВ "Запорізька атомна енергетична компанія" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" укладено договір банківського рахунку №107-07р., відповідно до якого позивачу відкрито поточний рахунок №26007301158374 в національній валюті.
За умовами зазначеного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку відповідача та надавати послуги, пов'язані з переказом коштів з рахунку та/або на рахунок позивача за допомогою платіжних інструментів, видачею коштів в готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених договором, а позивач -здійснювати оплату таких послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому договором.
При цьому, зазначеними судовими актами у такій справі встановлено, що відповідач допустив порушення зобов'язань за договором в частині виконання переказу грошей з рахунку позивача відповідно до наданих йому позивачем розрахункових документів №№93-98 від 03.10.2008р. та №99 від 06.10.2008р. на загальну суму 2 537 787,20грн. Так, у вказаній справі встановлено, що відповідач не виконав вказані платіжні документи позивача, чим допустив порушення зобов'язань за договором, що стало підставою для зобов'язання його судом виконати відповідні платіжні доручення та застосування до нього відповідальності у вигляді пені, яка передбачена п.7.2 договору та ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
В силу ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи, що склад сторін у даній справі та справі №8/512/08 тотожний, факти, встановлені зазначеними судовими актами у справі №8/512/08, які набрали законної сили, є преюдиційними для даної справи.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, що факт порушення відповідачем зобов'язань за договором №107-07р від 28.02.2007р. не потребує доведенню у даній справі.
24.02.2009р. листом №125/09 позивач відкликав платіжні доручення №№93-98 від 03.10.2008р. №99 від 06.10.2008р.
Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені за порушення зобов'язань за зазначеним договором в частині виконання переказу відповідно до вказаних платіжних доручень до моменту їх відкликання позивачем відповідно до п.23.1 ст.23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Судами першої та апеляційної інстанції правильно визнані обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 95140,12грн. з наступних підстав.
В силу п.32.2 ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Договором сторонами встановлена аналогічна відповідальність за порушення відповідного зобов'язання.
Вимоги про стягнення пені заявлені позивачем з урахуванням обмеження розміру пені, яке визначено ст.32 Закону.
Посилання скаржника на постанову НБУ України від 07.10.2008р. "Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство), якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 по 06.04.2009 не заслуговує на увагу з наступних підстав.
В силу ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на яку вказує скаржник, банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі, зокрема, оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
При цьому, відповідно до ст.2 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спору та прийняття рішення судом), мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ч.3 ст.85 Закону, протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Між тим, відповідно до укладеного сторонами договору, у відповідача виникло зобов'язання, зокрема, виконати доручення позивача щодо перерахування грошових коштів, які належать позивачу і який має право ними розпоряджатися, з його рахунку на інший. Зазначене зобов'язання не є зобов'язанням, на яке поширюється дія мораторію, виходячи із визначення, наведеного у ст.1 Закону в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин. Так, відповідне зобов'язання не полягає у передачі позивачу власного майна банку, зокрема, належних йому грошових коштів, оскільки його змістом є виконання доручення щодо перерахування майна -грошових коштів, які належать клієнту і знаходяться у володінні та користуванні банку.
Отже, посилання скаржника на те, що виконати відповідні зобов'язання йому заважало введення мораторію не заслуговують на увагу; крім того, мораторій введено після виставлення вказаних платіжних доручень.
Також, з урахуванням того, що зобов'язання банка за вказаним договором у вигляді виконання доручення клієнта не є грошовим, є безпідставним і посилання скаржника на ч.3 ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка визначає, що в період дії мораторію не нараховується пеня за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. у справі №28/157/09 господарського суду Запорізької області залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя" -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Грек Б.М.