Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"06" жовтня 2009 р. Справа № 21/140-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді (доповідач) ,
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Фоменко Н.Ю.
відповідача - Коробка Ю.О.
3-я особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП «НВК «Екодар», м. Харків (вх. № 2503 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.09 р. по справі № 21/140-09
за позовом ТОВ "ТД "НТК", м. Донецьк
3-я особа ПП «Оксамит», м. Конотоп
до ПП "НВК "Екодар", м. Харків
про стягнення 35887,20 грн., -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 32 387,20 грн. основного боргу, збитки в сумі 3500,00 грн. та судові витрати по справі, посилаючись на те, що відповідачем (перевізником) переданий йому товар був доставлений до місця призначення в пошкодженому стані, про що складено акт від 21.04.2009р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2009р. по справі № 21/140-09 (суддя Пелипенко Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 32 387,20 грн. вартості вантажу, витрати по сплаті держмита у розмірі 323,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,19 грн.
В зазначеній частині рішення мотивоване тим, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32 387,20 грн. вартості вантажу обґрунтовані та підтверджені документальними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а відповідачем не доведено, що пошкодження вантажу сталося не з його вини. В частині позовних вимог щодо стягнення збитків по оплаті юридичних послуг в сумі 3500,00 грн. відмовлено, оскільки вони не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку із заборгованістю, яка стягується.
Відповідач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, посилаючись при цьому на те, що акт приймання товарів по кількості та якості від 21.04.2009р. не є безперечним доказом пошкодження вантажу в зв'язку з порушенням Інструкції про порядок прийомки продукції (П-7); вважає, що позивачем не доведено не тільки факт пошкодження належного йому майна відповідачем, але й факт передачі належного йому майна відповідачу для перевезення. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну. В обґрунтування наданих заперечень позивач посилається на доведеність факту передачі якісного товару для перевезення відповідачу, вважає, що Інструкція П-7, на яку посилається відповідач, не регламентує правовідношення перевізника та товаровідправника; зазначає, що підтвердженням того, що товар був переданий якісним та пошкоджений вже внаслідок перевезення, є лист відповідача до виробника товару, ТОВ «Аріадна»за № 368/88-02 від 21.04.2009р.
ПП «Оксамит»надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що упаковка доставленого товару була пошкоджена, про що було складено акт від 21.04.2009р., який відповідає дійсності, на підставі чого вантажоотримувач відмовився від прийняття товару. Також, вважає твердження відповідача, що позивачем не доведено факт передачі майна відповідачу для перевезення необґрунтованими та такими, що спростовуються дійсними обставинами справи. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду від 28.07.2009р. -залишити без змін.
ПП «Оксамит»в судове засідання свого представника не направило, про причини неявки не попередило, докази його належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін та 3-ї особи про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника 3-ї особи, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що між ПП «Оксамит»(третьою особою) та ТОВ «Торгівельний Дім «НТК»(позивачем по справі) був укладений договір купівлі-продажу № 7 від 02.12.2008р., згідно якого здійснювалась закупівля товару медичного призначення.
Пунктом 3.4 даного договору передбачено, що втрати, пов'язані з доставкою товару покупцю (ПП «Оксамит»), несе продавець - ТОВ «Торгівельний Дім «НТК».
На виконання п. 3.4 договору № 7 від 02.12.2008р. між ТОВ «Торгівельний Дім «НТК»укладено договір № 17 від 27.03.2009р. з перевізником ПП «Н-ВК «Екодар»(відповідачем по справі) на перевезення вантажу автомобільним транспортом.
В п. 2.1.3 договору № 17 від 27.03.2009р. сторонами передбачено, що перевізник зобов'язаний забезпечити якість перевезення, дотримання строків доставки та збереження вантажу при перевезенні.
Заявка на перевезення вантажу від 16.04.2009р. (а.с. 14) підтверджує здійснення перевезення за маршрутом м. Слав”янськ, замовником якого є - ТОВ «Торгівельний Дім «НТК», вантажоотримувач - ПП «Оксамит». Кількість місць не визначена, зазначено як «одне місце завантаження»та «одне місце вигризки», спосіб завантаження визначено, як «задня», найменування вантажу -«вата, бинт». Марка автомобілю: JACNFC 1020 K, державний номер: АХ 2876 ВХ, водій Микаберидзе Мераб Григорович, посвідчення про відрядження ПП «Н-ВК «Екодар»№ КУ-0000013 від 17.04.2009р.
По видатковій накладній № ТД-0000278 від 15.04.2009р. на суму 32 387,20 грн. (а.с. 18) водій Микаберидзе М.Г. прийняв товар для перевезення без зауважень, що підтверджено підписом в графі «отримав». Слід зазначити, що у видатковій накладній міститься посилання на договір № ТД-0007 від 02.12.2008р., тобто договір купівлі-продажу товарів медичного призначення, який було укладено між ТОВ «Торгівельний Дім «НТК»та ПП «Оксамит»; постачальником зазначений саме ТОВ «Торгівельний Дім «НТК», а вантажоодержувачем -ПП «Оксамит».
Отже, дані про замовника (постачальника), про транспорт, яким доставлявся вантаж і його водія Микаберидзе М.Г., які містяться у заявці на перевезення вантажу від 16.04.2009р. повністю відповідають даним, зазначеним у видатковій накладній № ТД-0000278 від 15.04.2009р., в якій є відмітка та підпис представника перевізника, а саме Микаберидзе М.Г.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріалами справи повністю підтверджений факт передачі ТОВ «Торгівельний Дім «НТК»товару медичного призначення перевізнику, ПП «Н-ВК «Екодар», та факт його отримання останнім за видатковою накладною № ТД-0000278 від 15.04.2009р. на суму 32 387,20 грн.
Щодо невідповідності дати видаткової накладної від 15.04.2009р. та заявки на перевезення продукції від 16.04.2009р., то зазначені розходження в датах не є свідченням того, що товар не був відвантажений Продавцем Первізнику та не заперечують факт отримання зазначеного товару відповідачем саме від ТОВ «Торгівельний Дім «НТК».
Виходячи з умов договору № ТД-0007 від 02.12.2008р., а саме п. 2.2, якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника. В якості доказів якості товару переданого перевізнику позивачем надані належним чином завірені копії сертифікатів якості (а.с. 86-97).
П. 10.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що вантаж, який був поданий замовником у стані, що не відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний стан у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається неподаним.
Тобто, підпис у видатковій накладній № ТД-0000278 від 15.04.2009р. представника перевізника підтверджує факт отримання товару перевізником у належному стані у відповідності до правил перевезення.
Згідно п. 9.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, пломбування вантажів проводиться Замовником з його ініціативи або на вимогу перевізника. Під час розгляду справи було з'ясовано, що у зв'язку з відсутністю будь-чиєї ініціативи щодо опломбування вантажу, таке не проводилось.
За таких обставин, аналіз вищезазначених документів дозволяє встановити, що вантаж був переданий ТОВ «Торгівельний Дім «НТК»для перевезення ПП «Н-ВК «Екодар»на виконання умов договору № 17 від 27.03.2009р. за видатковою накладною № ТД-0000278 від 15.04.2009р. на суму 32 387,20 грн. належної якості та у належному стані, а зазначені видаткова накладна та заявка на перевезення продукції є належними доказами відвантаження товару відповідачу для перевезення саме позивачем.
Стаття 924 Цивільного кодексу України передбачає, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача. Псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яких перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування, опломбування прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з умовами п. 4.2 договору № 17 від 27.03.2009р., сторонами передбачено, що у випадку втрат, нестачі або пошкодження вантажу Перевізник несе повну матеріальну відповідальність у розмірі вартості вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що товар перевізником вантажоотримувачу переданий не був, вантажоотримувач відмовився прийняти доставлений товар, посилаючись на зіпсованість, забрудненість упаковки вантажу, невідповідність упаковки стандартам, наявність не заводської упаковки, про що був складений акт від 21.04.2009р. (а.с. 15).
Колегією суддів не береться до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на Інструкцію про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража при раді міністрів СРСР 25.04.1966р., вимоги якої начебто були порушені при складанні акту від 21.04.2009р., оскільки ця Інструкція не регламентує правовідносини перевізника та товаровідправника.
Дія вказано Інструкції поширюється на інші правовідносини, зокрема між товаровідправником (Продавцем) та товароотримувачем (Покупцем).
В даному випадку акт від 21.04.2009р. має основну ознаку та доказову силу щодо встановлення юридичного факту поставки продукції неналежної якості.
Крім того, слід відзначити, що доказом пошкодження товару вже внаслідок перевезення може вважатися наданий позивачем до матеріалів справи лист ПП «Н-ВК «Екодар»до виробника товару ТОВ «Аріадна»за № 368/88-02 від 21.04.2009р. (а.с. 98), який свідчить про те, що Перевізник звертався з письмовим проханням до виробника товару медичного призначення щодо переупакування товару такого ж самого та в тієї ж кількості, що ПП «Н-ВК «Екодар»отримав від ТОВ «Торгівельний Дім «НТК»по накладній № ТД-0000278 від 15.04.2009р. на суму 32 387,20 грн.
Позивачем була пред'явлена претензія № 1 від 27.04.2009р. щодо відшкодування пошкодженого майна на суму 32 387,20 грн.
Дана претензія залишилась відповідачем без відповіді, а зазначена сума боргу несплаченою.
Таким чином, відповідачем під час розгляду справи ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не доведено належним чином, що пошкодження переданого вантажу сталося не з його вини.
Правовою підставою для стягнення з відповідача 32 387,20 грн. вартості вантажу є стаття 924 Цивільного кодексу України та умови договору № 17 від 27.03.2009р. (п. 2.1.3, 4.2), укладеного між сторонами по справі.
В даному разі чинні нормативні акти (Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні), матеріали справи (видаткова накладною № ТД-0000278 від 15.04.2009р. на суму 32 387,20 грн., заявка на перевезення продукції від 16.04.2009р., акт від 21.04.2009р., пояснення вантажоодержувача -ПП «Оксамит, лист до виробника товару ТОВ «Аріадна»за № 368/88-02 від 21.04.2009р.) в сукупності підтверджують, що товар належної якості був переданий позивачем для перевезення відповідачу, пошкодження сталося в процесі перевезення з його вини, тому наявні підстави для стягнення з відповідача вартості пошкодженого вантажу.
З урахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 32 387,20 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами і тому підлягають задоволенню.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у стягненні з відповідача збитків у сумі 3500,00 грн., понесених у зв'язку з наданням юридичних послуг, та відмовою у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки згідно з договором № 01-04/09 від 23.04.2009р. юридичні послуги надавались фізичною особою-підприємцем Сосновою Т.В., дані збитки не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з заборгованістю, яка стягується.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржене рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд при його прийнятті взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що відповідач не представив і не обґрунтував належними та допустимими доказами наявності підстав для задоволення апеляційної скарги. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі та його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час вирішення справи.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009р. по справі № 21/140-09 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 44, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу ПП «НВК «Екодар», м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009 р. по справі № 21/140-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 09 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя
Судді