Постанова від 12.10.2009 по справі 36/293

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2009 № 36/293

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача: Рибченко О.Г., представник, довіреність № 32 від 26.02.2009;

від відповідача: Прохорчук Р.В., представник, довіреність б/н від 05.05.2009;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа”

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.08.2009

у справі № 36/293 (суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа”

про стягнення 355140,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2009 у справі № 36/293 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа” про стягнення 355 140,24 грн. задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа” (далі - ТОВ „Концерн Європа”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, скаржник посилався, що судом не досліджено, що вини відповідача у неукладенні основного договору оренди немає; відповідачем не було порушено умови п. 1.1.3 договору, а тому у позивача відсутнє право застосування правових наслідків у вигляді відмови від укладення основного договору оренди та повернення гарантійного платежу.

Представник Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів” (далі - ВАТ „Магазин „Будинок меблів”) у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Концерн Європа” та представник в засіданні суду проти доводів скарги заперечував та просив рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Концерн Європа” - без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ВАТ „Магазин „Будинок меблів” (Орендар) та ТОВ „Концерн Європа” (Орендодавець) 13.06.2008 укладений попередній договір на укладання договору нежилого приміщення загальною площею 299,00 кв.м, що розташоване на 1-му поверсі секція А-15 будівлі на перетині Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного в м. Києві.

Відповідно до п. IV договору Орендар у 5-й денний термін з дати укладання договору повинен перерахувати на поточний рахунок Орендодавця грошові кошти в сумі 177 570,12 грн., у т.ч. ПДВ 29 595,02 грн. та протягом 60 календарних днів з дати підписання попереднього договору - грошові кошти в сумі 177 570,12 грн., у т.ч. ПДВ 29 595,02 грн.

ВАТ „Магазин „Будинок меблів” платіжними дорученнями від 17.06.2008 № 1741 та від 07.08.2008 № 2238 в якості авансового та гарантійного платежів за попереднім договором від 13.06.2008 перерахувало ТОВ „Концерн Європа” грошові кошти в сумі 355 140,24 грн.

Пунктом 1.1.3 договору встановлено, що Орендодавець приймає на себе зобов'язання здійснити офіційне відкриття „Комплексу по надання послуг населенню” не пізніше 30.09.2008. При цьому, якщо офіційне відкриття будівлі не наступить більш ніж через 90-то календарних днів з 30.09.2008, то починаючи з дня офіційного відкриття будівлі Орендар отримає знижку у розмірі 50% від суми орендної плати на кількість днів оренди, що дорівнює кількості днів з 30.12.2008р. до дня фактичного офіційного відкриття будівлі.

Порушення визначеного попереднім договором строку офіційного відкриття будівлі на строк 90 календарних днів та менше не вважатиметься порушенням умов попереднього договору.

Отже, сторони попереднього договору від 13.06.2008 передбачили, що прострочення ТОВ „Концерн Європа” остаточної дати офіційного відкриття будівлі - 30.09.2008 на строк, що перевищує 90 календарних днів є порушенням умов попереднього договору.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із тексту апеляційної скарги, а також не заперечувалось представниками сторін в суді апеляційної інстанції, у визначений попереднім договором від 13.06.2008 термін - 30.09.2008 та у 90-денний термін після спливу зазначеної дати офіційне відкриття будівлі не відбулося, воно відбулося лише 16.05.2009, що свідчить про невиконання ТОВ „Концерн Європа” взятих на себе зобов'язань за попереднім договором (п. 1.1.3 договору).

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК України).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частити 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 ст. 181 ГК України).

ВАТ „Магазин „Будинок меблів” листом від 20.03.2009 № 45 надіслало ТОВ „Концерн Європа” пропозицію про укладання з нотаріальним посвідченням угоди про дострокове розірвання попереднього договору від 13.06.2008 з поверненням ВАТ „Магазин „Будинок меблів” сплачених ТОВ „Концерн Європа” коштів в сумі 355 140,24 грн.

В свою чергу, ТОВ „Концерн Європа” листом від 23.03.2009 № 132/24 відхилило пропозицію ВАТ „Магазин „Будинок меблів” про дострокове розірвання попереднього договору від 13.06.2008 та повернення ВАТ „Магазин „Будинок меблів” сплачених коштів в сумі 355 140,24 грн.

Отже, між сторонами не було досягнуто згоди щодо дострокового розірвання попереднього договору від 13.06.2008 на оренду нежилого приміщення площею 299,00 кв.м.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Розділом 1.2 попереднього договору від 13.06.2008 визначено порядок укладення основного договору, а саме: основний договір оренди нежилого приміщення повинен був бути укладений протягом 20 робочих днів з моменту отримання ТОВ „Концерн Європа” права власності на будівлю. З метою укладення основного договору ТОВ „Концерн Європа” повинно було надіслати ВАТ „Магазин „Будинок меблів” проект договору оренди. ВАТ „Магазин „Будинок меблів” повинно було розглянути отриманий проект протягом 5-и робочих днів, а протягом 10-и робочих днів з дати отримання проекту договору оренди сторони повинні були укласти основний договір оренди.

З матеріалів справи не вбачається дотримання сторонами спору процедури укладання основного договору оренди, оскільки не надано документів, як і б свідчили про надіслання ТОВ „Концерн Європа” до ВАТ „Магазин „Будинок меблів” пропозиції щодо укладання основного договору оренди.

Пунктом X попереднього договору від 13.06.2008 встановлено, що попередній договір діє з моменту його нотаріального посвідчення і до моменту підписання сторонами основного договору, але не більше одного року з моменту набуття їм чинності.

Оскільки попередній договір від 13.06.2008 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіною К.О. 13.06.2008, то, відповідно, строк його дії, враховуючи факт неукладення сторонами основного договору, закінчився 13.06.2009 і, як наслідок, зобов'язання сторін за попереднім договором від 13.06.2008 припинені у зв'язку зі спливом строку дії попереднього договору.

Відповідно до п. VI попереднього договору від 13.06.2008 у випадку неукладення основного договору оренди з вини ТОВ „Концерн Європа”, гарантійний платіж за письмовою вимогою ВАТ „Магазин „Будинок меблів” без нарахування жодних відсотків за утримання та використання грошових коштів повертається ВАТ „Магазин „Будинок меблів”.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

Положення цієї глави, відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України, застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України передбачено, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що підстави набуття ТОВ „Концерн Європа” отриманої від ВАТ „Магазин „Будинок меблів” за попереднім договором від 13.06.2008 коштів в сумі 355 140,24 грн. відпали у зв'язку з припиненням дії попереднього договору від 13.06.2008, у ТОВ „Концерн Європа” виникло зобов'язання перед ВАТ „Магазин „Будинок меблів” щодо повернення суми отриманих коштів (355 140,24 грн.).

ВАТ „Магазин „Будинок меблів” листом від 18.06.2009 № 99 просило ТОВ „Концерн Європа” про повернення йому сплачених за попереднім договором на оренду нежилих приміщень площею 299,00 кв.м коштів в сумі 355 140,24 грн.

В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ „Концерн Європа” вимоги ВАТ „Магазин „Будинок меблів”.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Оскільки ТОВ „Концерн Європа” грошові кошти в розмірі 355 140,24 грн. ВАТ „Магазин „Будинок меблів” не повернуло, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовні вимоги ВАТ „Магазин „Будинок меблів” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання скаржника, що судом не досліджено, що вини відповідача у неукладенні основного договору оренди немає, колегією суддів є помилковими, оскільки розділом І.2 попереднього договору встановлено чіткий обов'язок направлення ТОВ „Концерн Європа” до ВАТ „Магазин „Будинок меблів” проекту основного договору, а матеріали справи не підтверджують виконання ТОВ „Концерн Європа” зазначеної умови договору.

Також, судова колегія не приймає до уваги твердження скаржника, що ним не було порушено умови п. 1.1.3 договору, оскільки матеріали справи свідчать протилежне (граничний строк відкриття „Комплексу по наданню послуг населенню” - 30.09.2008, а офіційне відкриття „Комплексу” відбулося 16.05.2009).

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 у справі №36/293.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2009 у справі № 36/293 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 36/293 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя

Судді

15.10.09 (відправлено)

Попередній документ
5008896
Наступний документ
5008898
Інформація про рішення:
№ рішення: 5008897
№ справи: 36/293
Дата рішення: 12.10.2009
Дата публікації: 16.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.09.2010)
Дата надходження: 09.08.2010
Предмет позову: стягнення боргу в розмірі 4 947,63 грн.