01 жовтня 2009 р.
№ 9/103
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Муравйов О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
та касаційного подання
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області
Заступника прокурора Івано-Франківської області
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2009р.
у справі
господарського суду
№ 9/103
Івано-Франківської області
за позовом
приватного підприємства "ПРО-МАКС"
до
третя особа
за участю
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області Івано-Франківська обласна рада
прокуратури Івано-Франківської області
про
за участю прокуратури -
представників сторін:
позивача -
відповідача -
третьої особи -
укладення договору купівлі продажу в редакції, запропонованій позивачем
прокурора відділу Генеральної прокуратури України Савицької О.В., посвідчення № 231
Кондратюк Д.І. дов. б/н від 18.08.2009
Бордюгов Ю.В. дов. № 01/14-27 від 28.09.2009
не з'явився
У грудні 2008 року Приватне підприємство "ПРО-МАКС" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в редакції позивача.
Позовні вимоги були вмотивовані Постановою від 12.06.2007 у справі №А-9/113 господарського суду Івано-Франківської області, прийнятою в порядку Кодексу адміністративного судочинства, залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2008, якою визнано незаконною бездіяльність та зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області прийняти рішення та провести приватизацію першого поверху площею 170,4 кв. м та підвальних приміщень площею 76,2 кв. м у будівлі по вул. Старозамковій, 2 у м. Івано-Франківську.
Через невиконання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області судового рішення позивач сам за власні кошти здійснив експертну оцінку нежитлових приміщень, який направив Регіональному відділенню ФДМУ по Івано-Франківській області та Івано-Франківській обласній Раді разом із проектом договору купівлі-продажу, на які не одержав відповіді, через що змушений звернутись до суду із позовом.
Ухвалою суду від 14.01.2009 за клопотанням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача Івано-Франківську обласну Раду.
Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про колегіальний розгляд справи, про зупинення провадження у справі, про відвід судді Фанді О.М., про припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду залишені судом без задоволення.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2009 р. (суддя Фанда О.М.) позов задоволено: укладено між Приватним підприємством "Про-Макс" і Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області договір купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху пл.170, 4 кв. м і підвальних приміщень пл.76, 2 кв. м у будівлі по вул. Старозамковій, 2 у м. Івано-Франківську в редакції, запропонованій позивачем, текст якого наведено в судовому рішенні.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 (головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.) за апеляційною скаргою Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області та апеляційним поданням Першого заступника прокурора Івано-Франківської області Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2009 частково змінено: внесено зміни в текст договору в частині переходу права власності після повної оплати вартості придбаного об'єкта та зазначено реквізити розрахункового рахунку продавця.
В решті судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та залишити позов без розгляду.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області мотивує касаційну скаргу наявністю тимчасової заборони на приватизацію пам'яток культурної спадщини, вважає, що Постанова від 12.06.2007 у справі №А-9/113 господарського суду Івано-Франківської області, яка прийнята в порядку Кодексу адміністративного судочинства, є тотожною із оскаржуваними судовими рішеннями по справі господарського суду № 9/103, наголошує, що Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області зняло з себе обов'язок приватизувати об'єкти комунальної власності.
Регіональне відділення ФДМУ зазначає на порушенні позивачем Методики оцінки майна, оскільки акт оцінки майна, складений на замовлення позивача, не затверджений органом приватизації або Івано-Франківською обласною радою, ціна оцінки значно занижена.
Крім того, Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області вважає, що суддя Фанда О.М. не вправі була розглядати справу № 9/103, оскільки вона вже розглядала справу № А-9/113 в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Перший заступник прокурора Івано-Франківській області також звернувся до Вищого господарського суду України із касаційним поданням, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та залишити позов без розгляду.
Перший заступник прокурора Івано-Франківській області в касаційному поданні також посилається на порушенні позивачем Методики оцінки майна та заниженій оцінці, а також вважає, що суд може лише зобов'язати сторони укласти договір і не має права затверджувати текст договору.
У відзиві на касаційну скаргу та касаційне подання Приватне підприємство "ПРО МАКС" проти доводів скарги та подання заперечує, посилається на невиконання Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області судової постанови, ігноруванням Регіональним відділенням своїх обов'язків по здійсненню приватизації об'єкта, а грошову оцінку об'єкта вважає значно вищою за середньо ринкову по місту Івано-Франківську. Не затвердження результатів незалежної експертної оцінки пояснює небажанням Регіонального відділення ФДМУ та Івано-Франківської міської Ради вчиняти будь-які дії щодо приватизації об'єкта через наявність суперечки між ними про те, хто повинен займатися приватизацією.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, думку представника Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги та касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційна скарга і касаційне подання не підлягають задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що Рішенням сесії Івано-Франківської обласної Ради від 14.09.2004 № 455-12/2004 із змінами, внесеними Рішенням від 19.04.2005 № 579-16/2005 орендовані приватним підприємством "ПРО-МАКС" приміщення були включені в перелік об'єктів, які підлягають приватизації .
На виконання даного Рішення обласної ради приватним підприємством були подані документи у Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області для проведення підготов орендованих приміщень до приватизації, однак, Регіональне відділення ФДМУ повідомило про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини до затвердження верховною Радою переліку пам'яток культурної спадщини які не підлягають приватизації. На повторне звернення позивач знову отримав від Регіонального відділення ФДМУ відмову.
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2007 у адміністративній справі № А-9/113, яка набрала законної сили Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2008, визнано незаконною відмову Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області в приватизації орендованих Приватним підприємством "Про-Макс" приміщень першого поверху пл.170, 4 кв. м і підвальних приміщень пл.76,2 кв. м у будівлі по вул. Старозамковій, 2 у м. Івано-Франківську, зобов'язано Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області прийняти рішення про приватизацію вказаних приміщень і провести їх приватизацію.
Касаційна скарга Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області у справі адміністративного судочинства № А-9/113 Вищим адміністративним судом до розгляду не призначена, виконання Постанови господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2007 у справі № А-9/113 та Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2008 у справі № 22а-219/08 не зупинено. Крім того, подання касаційної скарги не зупиняє виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Ст.124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, а відповідачем не надано доказів виконання судового рішення у справі № А-9/113.
Листом від 11.07.2008 №14-180/1098/294 Івано-Франківська Рада відмовилась здійснювати заходи по приватизації об'єкту, мотивуючи це тим, що приватизація спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області здійснюється Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області.
Листом від 30.10.2008 № 05/2663 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області повідомило Приватне підприємство "ПРО-МАКС" про припинення Регіональним відділенням приватизації майна, оскільки при Івано-Франківській обласній Раді створений спеціальний орган -Управління майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, тому стосовно продовження процесу приватизації нежитлових приміщень у будівлі по вул. Старозамковій,2 у м. Івано-Франковську необхідно звертатись саме до цього органу.
Листом від 17.11.2008 № 708/09-29/007 Управління майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області повідомило позивача Приватне підприємство "ПРО-МАКС" про те, що приватизація об'єктів спільної власності територіальних громад міст області здійснюється Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області на підставі Рішення обласної Ради від 21.02.1995 "Про майно комунальної власності обласної Ради народних депутатів", підтвердженого рішенням обласної Ради від 27.08.2002 року № 63-3/2002, які не скасовані та не визнані не чинними.
На цих підставах суди попередніх інстанцій дійшли висновку по справі, що Регіональне відділення ФДМУ по Івано- Франківській області за відсутності правових підстав ухиляється від виконання своїх обов'язків по здійсненню заходів по приватизації об'єкта та виконання Постанови Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2007 у адміністративній справі № А-9/113.
Належність будинку по вул. Старозамковій, 2 у м. Івано-Франківську до пам'яток архітектури на підставі Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" від 01.02.2005 судами попередніх інстанцій перевірена і встановлено, що Законом України "Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" від 23.09.2008 ( чинному з 17.10.2008) затверджено Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, до якого будинок по вул. Старозамковій, 2 у м. Івано-Франківську не включено.
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із того, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб, зокрема майна, що є комунальною власністю. Порядок відчуження такого майна визначається Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Законом України "Про приватизацію державного майна".
Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу та для забезпечення виконання зазначеної функції можуть залучати відповідні організації та спеціалістів. Наведена норма кореспондує з ч. 2 ст. 9 цього Закону, згідно якої ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається експертним шляхом або способами, що враховують потенційну прибутковість, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)" встановлює: ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 10 цього Закону у такому випадку органи приватизації, органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.
Через ухилення Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області від вчинення дій по приватизації, Приватне підприємство "Про-Макс" самостійно звернулось до Івано-Франківського обласного Бюро технічної інвентаризації (БТІ), яке має свідоцтво ФДМУ про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 532 від 05.09.03, для проведення оцінки ринкової вартості спірних приміщень, оскільки відповідачем не виконано рішення суду у справі № А-9/113. Результати такої оцінки відображені у звіті про незалежну оцінку нежитлових приміщень по вул. Старозамковій, 2 в м. Івано-Франківську № 365/05-08 станом на 31.08.08 року.
На даний Звіт було проведено рецензування Експертно-консалтинговою фірмою "Ека захід" ( рецензія № 124/Р ).
Дослідивши Звіт про оцінку майна та Рецензію, суди встановили, що подані документи складені відповідно до вимог чинного законодавства незалежними оцінювачами та відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
Згідно оцінки, проведеної експертом ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” Грабар Іриною Романівною вартість з невід'ємними покращеннями нежитлових приміщень, орендованих позивачем, становить 1241278 грн. без ПДВ, а без них 918450 грн., тобто вартість невід'ємних покращень становить 322828 грн. без ПДВ, що у відсотковому відношенні становить 26 %.
У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого майна, орендар одержує право на викуп цього майна, коли за згодою орендодавця за власні кошти орендар здійснив поліпшення орендованого майна вартістю не меншою 25 % залишкової вартості майна, яке неможливо відокремити від об'єкта, не завдаючи йому шкоди, що передбачено Законом України "Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки" від 18.05.2000 року, який діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.
Право Приватного підприємства "Про-Макс" на приватизацію орендованих нежитлових приміщень передбачене чинним законодавством України, а також постановою господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.08 у справі адміністративного судочинства № А-9/113, яка набрала законної сили.
В матеріалах справи наявні листи-звернення позивача до відповідача, Івано-Франківської обласної ради та Управління майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області про проведення приватизації. Однак, позивачем отримано відмови займатися приватизацією спірного об'єкта.
За приписами пунктів 17, 18, 23 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891,( з наступними змінами та доповненнями) прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування висновку про вартість майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або іншої уповноваженої на це особи.
Висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами (для договору купівлі-продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження. Дія висновку про вартість майна продовжується наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.
Тому 07.07.2008 р. Приватним підприємством "Про-Макс" було надіслано Регіональному відділенню ФДМУ по Івано-Франківській області та Івано-Франківській обласній Раді рекомендованими листами разом з проектом договору купівлі-продажу і витяг експертного висновку про оціночну вартість спірних приміщень, складеного Івано-Франківським ОБТІ, яке має сертифікат № 6388/07 від 24.12.2007 р., виданий ФДМ України, а також звіт № 365/05-08 про оцінку майна, рецензований ТОВ "ЕКА-Захід", згідно з якими вірогідна ціна продажу станом на 31.08.2008 становить 1241278грн.
З огляду на викладене суди дійшли висновку, що посилання представника відповідача Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області на відсутність затвердження звіту про оцінку вартості майна є безпідставним, оскільки саме відповідач ухилявся від вчинення дій по приватизації та затвердженню звіту, передбачених чинним законодавством, а також постановою господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.08 року у адміністративній справі № А-9/113.
07.07.08 Приватне підприємство "Про-Макс" направило Регіональному відділенню ФДМУ по Івано-Франківській області та до Івано-Франківської обласної ради як власнику цих нежитлових приміщень для розгляду та підписання 2 екземпляри проекту договору купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху площею 170,4 кв.м. та підвальних приміщень площею 76,2 кв.м. у будівлі по вул. Старозамковій, 2 у м.Івано-Франківську за ціною 918450 грн. (дев'ятсот вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесять гривень) без ПДВ відповідно до проведеної обласним БТІ незалежної оцінки. На що були отримані відповіді про відсутність законних підстав для укладення договору купівлі-продажу.
Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно у частині третій ст.12 Закону та абзаці другому частини п'ятої статті 7 Закону про малу приватизацію. У решті випадків, тобто коли органами приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об'єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. У разі його ухилення від укладення такого договору суд за позовом покупця вправі спонукати продавця укласти названий договір за умови, що рішення про приватизацію об'єкта не суперечить закону.
За приписами ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка Закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання. Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений ст. 181 Господарського кодексу України .
За приписами вказаної норми відповідачу належало після одержання проекту договору в разі згоди з його умовами оформити договір та повернути один примірник позивачу у 20 - ти денний строк, а за наявності заперечень щодо окремих умов договору відповідачу належало скласти протокол розбіжностей та разом з договором у цей же строк направити позивачу.
Відповідачем регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області не надано суду доказів, що підтверджують виконання положень вищевказаних норм Господарського кодексу України .
Частина 1 ст. 187 Господарського кодексу України встановлює , що спори щодо укладання господарських договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються судом.
Суди попередніх інстанцій, дослідивши проект договору купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху площею 170,4 кв.м. та підвальних приміщень площею 76,2 кв.м. у будівлі по вул. Старозамковій, 2 у м. Івано-Франківську, встановили, що він відповідає вимогам приватизаційного законодавства. Апеляційний суд, повторно розглядаючи спір по суті в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, з метою захисту інтересів територіальної громади міста, мав право внести зміни у прийнятий судом першої інстанції договір, проти яких позивач не заперечує.
Посилання Першого заступника прокурора Івано-Франківській області в касаційному поданні на те, що суд може лише зобов'язати сторони укласти договір і не має права затверджувати текст договору, - не відповідає приписам ч.3 ст.84 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині повинно бути вказано рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області в касаційній скарзі вважає, що Постанова від 12.06.2007 у справі №А-9/113 господарського суду Івано-Франківської області, яка прийнята в порядку Кодексу адміністративного судочинства, є тотожною із оскаржуваними судовими рішеннями по справі господарського суду № 9/103.
Ці доводи Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, і колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками попередніх судів про те, що предмети позовних вимог у цих справах різні: у справі № №А-9/113 господарського суду Івано-Франківської області, яка прийнята в порядку Кодексу адміністративного судочинства, оскаржувалась відмова в приватизації орендованих приміщень та зобов'язано Регіональне відділення ФДМУ прийняти рішення та здійснити заходи по приватизації об'єкта; а у справі господарського суду Івано-Франківської області № 9/103 предметом спору є укладання та умови договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Крім того, Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області у касаційній скарзі вважає, що суддя Фанда О.М. не вправі була розглядати справу № 9/103, оскільки вона вже розглядала справу № А-9/113 в порядку адміністративного судочинства. Однак, такі доводи не ґрунтуються на приписах ст.20 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю, а Постанову у справі № А-9/113 не скасовано, та Кодекс адміністративного судочинства і Господарський процесуальний кодекс України не містять заборону судді розглядати справи на підставі різних процесуальних кодексів відносно одного об'єкта.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що наявність суперечки між Івано-Франківською обласною Радою та Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області відносно того, хто повинен займатися приватизацією комунальної власності територіальних громад міста, - не може впливати на виконання судового рішення, прийнятого до виникнення суперечки між гілками влади. А загальними засадами цивільного законодавства стаття 3 Цивільного кодексу України визначає справедливість, добросовісність та розумність.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного українського законодавства, у статті 6 проголошує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Дія статті 6 Конвенції поширюється також на стадію виконання рішення суду, про що неодноразово зазначалось в рішеннях Європейського суду з прав людини. Саме невиконання судових рішень стало причиною для постановлення Європейським судом з прав людини абсолютної більшості рішень проти України, в яких зафіксоване порушення статті 6 Конвенції.
Причиною спору у даній справі також є бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування при реалізації особою права на приватизацію майна, яке підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили.
Отже, відмова в позові в цій справі призведе до подальшого безпідставного зволікання з виконанням рішення суду і буде порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду спору у розумний строк. Невизначеність, як про це стверджує заявник касаційної скарги, в тому числі щодо компетенції органів держави та місцевого самоврядування, не може слугувати об'єктивною причиною для відмови особі в захисті порушеного цивільного права чи охоронюваного законом інтересу, про що також неодноразово зазначалось в рішеннях Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішення Європейського суду з прав людини щодо її застосування, в силу статті 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", Закону України " Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" є частиною національного законодавства України.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та касаційного подання Заступника прокурора Івано-Франківської області, оскільки доводи касаційної скарги та подання зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Касаційне подання Заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2009р. у справі № 9/103 залишити в силі.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
О. Муравйов