Постанова від 07.10.2009 по справі 33/318-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2009 року Справа № 33/318-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Резниченко С.Ю.

за участю представників:

від позивача : Нощенко О.Б., довіреність № б/н від 06.08.09 р.;

від відповідача : Вітович О.Я, довіреність № 3-р/08/09 від 07.08.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясокомбінат ДНІПРО”, місто Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2009 року у справі №33/318-09;

за позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТОРГ ПЛЮС”, місто Київ;

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясокомбінат ДНІПРО”, місто Дніпропетровськ;

про стягнення 36492,19 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ “АСТОРГ ПЛЮС” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, ТОВ “М'ясокомбінат ДНІПРО” грошові кошти за договором поставки №АП-83 від 23 вересня 2008 року:

25000 гривень, основної заборгованості;

3277,49 гривень, пені;

7128,05 гривень, інфляційних втрат;

1086,65 гривень, 3% річних і витрат по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив зобов'язання, за поставлений товар не розрахувався у повному обсязі у встановлений строк.

Рішенням господарського суду у справі №33/318-09 від 14 липня 2009 року (суддя Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволено частково.

Припинено в частині стягнення 10000 гривень відповідно до пункту 11 статті 80 ГПК України.

Стягнуто з ТОВ “М'ясокомбінат ДНІПРО” на користь позивача 14000 гривень основного боргу, 799,75 гривень інфляційних витрат, 263,42 гривень 3% річних, та судові витрати.

В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що відповідач, свої зобов'язання за договором виконав частково, що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи.

Тому господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині невиконаних зобов'язань по оплаті, за отриманий товар.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на те, що пунктом 2.2 договору передбачено “Порядок розрахунків - по факту завантаження продукції”, тобто строк оплати за поставлений товар не конкретизовано, тому зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виникають після пред'явлення вимоги Позивачем у відповідності до частини 2 статті 530 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що так як, ніяких вимог щодо оплати, відповідачем отримані не були, тому посилання позивача на прострочення оплати за поставлений товар та стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме пені у розмір подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні та 3% річних, такими що не підлягають задоволенню.

На апеляційну скаргу позивач відзив не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 23 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки №АП-83.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти по кількості та якості, оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару.

Відповідно до пункту 2.2 договору порядок розрахунків - по факту завантаження продукції.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи. (аркуші справи 17-22).

Відповідач, свої зобов'язання за договором виконав частково, що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи. (аркуші справи 33-42).

11 березня 2009 року, позивач надіслав відповідачу вимогу №375 про оплату за отриманий товар, яка була отримана відповідачем, але залишена без розгляду. (аркуші справи 15-16).

У встановлений законом строк відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, а саме згідно з договором поставки відповідачу був поставлений обумовлений договором товар.

Відповідно до пункту 5.2 договору поставки, відповідач гарантує, що оплата за поставлений товар буде проведена в повному об'ємі та в строк, визначений в даному договорі, пункт 2.2 договору поставки зобов'язує відповідача розрахуватися із позивачем по факту завантаження продукції, що співпадає з датою поставки.

Оскільки термін оплати поставленого позивачем товару сторонами в договорі не визначений, в силу статті 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор, позивач по справі, вправі вимагати його виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором.

11 березня 2009 року, позивач надіслав відповідачу вимогу №375 про оплату за отриманий товар, яка була отримана відповідачем, але залишена без розгляду. (аркуші справи 15-16).

У встановлений законом строк відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того відповідно до статті 611 ЦК України наголошує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясокомбінат ДНІПРО”, місто Дніпропетровськ, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2009 року у справі №33/318-09, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий П.П. Павловський

Судді В.В. Швець

О.В. Чус

З оригіналом згідно

Помічник судді О.В. Чабаненко

Попередній документ
5008745
Наступний документ
5008747
Інформація про рішення:
№ рішення: 5008746
№ справи: 33/318-09
Дата рішення: 07.10.2009
Дата публікації: 16.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір