Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" жовтня 2009 р. Справа № 61/212-09
вх. № 6513/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Мукоїда Л.В., за довіреністю №26-12/08-6 від 26.12.2008р.;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффазенг Лізинг Аваль", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополюс-Харків", м.Харків
про стягнення 8696,83 грн.
Позивач - ТОВ "Райффазенг Лізинг Аваль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Агрополюс-Харків" про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 8330,60 грн., пеню у розмірі 324,78 грн., 3% річних в сумі 41,40 грн., всього 8696,83 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань, передбачених договором фінансового лізингу № L 2191-03/08 від 19.03.2008р. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
14.09.09р. позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог (вх.3286) , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13932, 81 грн., крім того пеню у розмірі 682,25 грн., 3% річних - 103,48 грн., всього 14718,55 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 16.09.2009р. заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято судом до розгляду .
В судовому засіданні 06.10.09р. представник позивача надав заяву про зменьшення позовних вимог (вх.3727) , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 682,25 грн., 3% річних - 103,48 грн., а також інфляційні - 135,76 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача, позовні вимоги підтримав з урахуванням наданої ним заяви про зменьшення позовних вимог.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Представник відповідача в судове засідання , призначене на 06.10.2009р. не з"явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином , в попередньому судовому засіданні (16.09.2009 р.) проти позову не заперечував.
Присутній в судовому засіданні 06.10.2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 16.09.2009 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
19.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № L 2191 - 03/08 (арк. спр. 9-10).
Відповідно до умов зазначеного договору, позивач на підставі договору купівлі - продажу (поставки) зобов"язався придбати у свою власність і передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації до договору, а відповідач у свою чергу зобов"язавяся прийняти майно, та своєчасно сплачувати лізингові платежі у порядку та строки передбачені даним договором.
На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання - передачі від 01.04.08р., згідно до якого відповідач прийняв в лізинг від позивача сівалку механічну нульвого циклу, 29 - ти рядну, SDM 2229 НОВА Рік випуску 2007-2008 (арк. спр. 15).
Відповідно до статті 4 вказаного договору лізингу сторони погодили визначення суми платежів та порядок їх сплати. А саме, згідно з п.4.1. вищезазначеного договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п.4.2). Платежі здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця (п.4.7).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказані документи свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.
Як вказує позивач у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в період з квітня 2009р. по серпень 2009р. у сумі 13797,05 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
На момент прийняття рішення по справі відповідачем в добровільному порядку було оплачено заборгованість по сплаті лізингових платежів з квітня 2009р. по серпень 2009р. (12-16 періоди) у сумі 13797,05 грн.
У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 292 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.
Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Разом з тим, за приписом ч. З статті 285 Господарського кодексу України та умовами Договору Відповідач повинен сплачувати Позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), сторони встановили розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю .
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 5.1 договору № L 2191-03/08 від 19.03.2008р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від непогашеної заборгованості за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 682,25 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних, що становить суму у розмірі 103,48грн. - 3% та інфляційні у розмірі 135,76грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15,16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 692, 762, 806, 903 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 175,179, 193, 198, 224, 232, 258, 285, 286, 292, 343 Господарського кодексу України, ст..1, 2,16 Закону України "Про фінансовий лізинг" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополюс-Харків" (61178, м.Харків, пр-т Перемоги,59, кв.28, код ЄДРПОУ 33481540, п/р 26007819351751 в АСУБ "Грант" відділення "19 м.Харків , МФО 351607 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффазенг Лізинг Аваль" (04073, м.Київ, просп.Московський , 9, корп.5 , код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) пеню у розмірі 682,25 грн., 3% річних у розмірі 103,48 грн., інфляційні - 135,76 грн., а також держмито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 12.10.2009р.
Справа №61/212-09.