Іменем України
11.09.09 Справа №09-07/1253
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Лола Н.О.
за участю представників
позивача: Ігнатьєв Д.П., довіреність № 281 від 21.04.2009р.;
відповідача: Скворцова О.О., довіреність № 01/1287 від 19.12.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 09-07/1253 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Вода-Бердянськ», м.Бердянськ Запорізька область
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.06.2009р. про відмову у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Вода-Бердянськ», м. Бердянськ Запорізька область
до Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, м.Запоріжжя
про визнання дій відповідача неправомірними та такими, що порушують умови договору
Встановив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2009р. у прийнятті позовної заяви ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ» на підставі п.1 ст.62 ГПК України відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що позов не підлягає розгляду в господарських судах України та обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 ЦК України.
Позивач не погодився з ухвалою господарського суду Запорізької області і звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 30.06.2009р. по справі №09-07/1253 і направити справу на розгляд до господарського суду Запорізької області. Заявник апеляційної скарги зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду, який випливає з порушення умов господарського договору, а саме: договору № 4/09 про надання послуг з водопостачання від 16.02.2009р. Вказує, що має місце порушення умов господарського договору, а тому згідно статті 1 ГПК України має право на звернення до господарського суду. Представник у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що позовні вимоги про встановлення факту неправомірності припинення та відновлення водопостачання не призводять до поновлення порушеного права, а тому такі вимоги не можуть бути предметом спору у суді. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про цивільне право, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Розгляд справ щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, не входить до компетенції господарського суду, оскільки відповідно до статті 234 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження розглядають цивільні суди. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що господарський суд Запорізької області правомірно відмовив у прийнятті позовної заяви внаслідок того, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Представник відповідача підтримав доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просить апеляційний господарський суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1784 від 10.09.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.
За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та у судовому засіданні за їх згодою оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
З матеріалів справи слідує, що 22 червня 2009р. ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради про визнання неправомірними порушення умов договору. Позовна заява обґрунтована нормами ЦК України, Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2009р. на підставі п.1 ст.62 ГПК України у прийнятті позовної заяви відмовлено, у зв'язку з тим, що справа не підсудна господарському суду, з вказаним судовим актом позивач не погодився і оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Стаття 106 ГПК України передбачає, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбачен6ому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного судового акту, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, на яку послався суд першої інстанції приймаючи спірну ухвалу та відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ» фактично заявлено вимоги немайнового характеру: визнання неправомірним та таким, що порушує умови договору, припинення відповідачем з 23.04.09р. надання послуг за договором №4/09 від 16.02.09р. та відновлення надання позивачу послуг з водопостачання з 13.05.09р.
Стаття 16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
При цьому, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 3 ст.22 Закону України “Про судоустрій України” встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Як випливає з Господарського кодексу України, господарські відносини - це такі відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та другими учасниками відносин у сфері господарювання. Також, відповідно до ч.3 ст.3 цього Кодексу сферу господарських відносин складають господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішні господарські відносини.
Частиною 1 ст.1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статуту суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно в встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами можуть бути тільки підприємства та організації, зазначені в ст.1 цього ж Кодексу.
Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Враховуючи обставини, викладені у позовній заяві і виходячи із складу учасників спору та господарського характеру правовідносин між ними, даний спір підвідомчий господарському суду.
З урахуванням вищевикладеного та приписів ст.124 Конституції України, норм ГК України і ГПК України, господарським судом при винесенні ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви не вірно була застосована п.1 ст.62 ГПК України, адже ст.12 ГПК України передбачено, що господарському суду підвідомчі господарські спори з інших підстав.
Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Стаття 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити порушене право або охоронюваний законом інтерес у спосіб визначений законом та договором.
Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 64, 124 Конституції України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд повинен був прийняти позовну заяву до провадження і надати можливість позивачу уточнити позовні вимоги та розглянути вимоги по суті. Якщо спосіб захисту обраний позивачем не передбачений законом, то в таких випадках слід відмовляти у задоволенні позовних вимог.
Вказані обставини не були враховані у суді першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Вода-Бердянськ», м.Бердянськ Запорізька область задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.06.2009р. у справі №09-07/1253 скасувати.
Справу №09-07/1253 передати на розгляд господарському суду Запорізької області.