08 жовтня 2009 р.
№ 13/046-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є. М. -головуючий,
Могил С. К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Лог"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 22 червня 2009 року
у справі
№ 13/046-09
господарського суду
Київської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства
"Українські вантажні кур'єри"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Лог"
про
визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача -Бужор А.М.
від відповідача -Петров О.М.
ЗАТ "Українські вантажні кур'єри" звернулося до господарського суду Київської області із позовом до ТОВ "А-Лог" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 17.09.2007 до договору оренди від 12.07.2007, укладеного між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар).
Позивач у процесі провадження в суді першої інстанції заявив клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення коштів з позивача на підставі виставлених відповідачем рахунків по сплаті орендної плати за договором оренди від 12.07.2007, що здійснюється у безспірному порядку відповідно до п. 6.6 договору оренди від 12.07.2007 на підставі дії банківської гарантії №IG27/20898, що оформлена листом ЗАТ "Альфа-банк" №30771-19-74308 від 19.09.2008.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2009 року у справі №13/046-09, залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.2009, клопотання позивача про забезпечення позову задоволено.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб виключить до вирішення судового спору по суті можливість для відповідача скористатись банківською гарантією та стягнути з позивача в безспірному порядку значну суму коштів понад встановлений договором оренди розмір належної до сплати орендної платні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Лог" в поданій касаційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.2009 у справі №13/046-09, посилаючись на порушення судами вимог ст. ст. 66, 67 ГПК України.
Вищим господарським судом України ухвалою від 13.08.2009 у справі №13/046-09 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.10.2009, у зв'язку з виходом з відпустки суддів, для розгляду касаційної скарги у справі № 13/046-09 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Борденюк Є.М. -головуючий, Могил С.К., Самусенко С.С. -доповідач.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, зокрема, за заявою сторони, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі за умови, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документу, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначив, що у випадку не зупинення стягнення коштів на підставі дії банківської гарантії, відповідач зможе нею скористатися та в безспірному порядку стягнути з позивача значну суму коштів понад розмір орендної плати, встановлений договором, що зашкодить авторитетові позивача перед банком, може завдати значних збитків і викликати необхідність звернення до суду з новим позовом.
Задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення коштів з позивача, суди дійшли висновку, що такий спосіб спрямований на захист інтересів позивача і запобігання безпідставному збагаченню відповідача за рахунок позивача у разі задоволення позову про визнання недійсною спірної угоди, на підставі якої і здійснюється безспірне списання коштів.
Керуючись ст.ст. 66, 67 ГПК України суди попередніх інстанцій оцінили обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням їх адекватності, тобто, відповідності позовним вимогам і пов'язаності з цими вимогами, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Суди врахували, що предметом позову є визнання недійсною додаткової угоди №1 від 17.09.2007 до договору оренди від 12.07.2007, укладеного між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар), за умовами якої сторони виклали у новій редакції п. 6.6 договору та передбачили, що в разі неналежного виконання позивачем своїх обов'язків по сплаті орендної плати, орендодавець (відповідач) має право скористатися банківською гарантією, наданою банком орендаря (позивача).
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 12.03.2009 та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.2009 у справі №13/046-09 не суперечать ст.ст. 66, 67 ГПК України і мають бути залишеними без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТОВ "А-Лог" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.06.2009 у справі №13/046-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Борденюк
Судді: С. Могил
С. Самусенко