91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
02.10.09 Справа № 15/241
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “РДС”, м. Єнакієве Донецької області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Оптова торгівельна компанія”, м. Луганськ
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -закрите акціонерне товариство «Галичина-Нова», с. Ременев Кам'янка-Бузський район Львівської області
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -закрите акціонерне товариство «Золотий колодязь», м. Бєлозерське Добропольський район Донецької області
про стягнення 64 190 грн. 00 коп.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - Прокопенко Я.В., юрисконсульт, довіреність № 10 від 26.05.09;
від відповідача - Решетов Б.П., представник за довіреністю № б/н від 04.08.09;
від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ЗАТ «Галичина-Нова»- Остапюк О.В., представник за довіреністю № 1 від 02.10.09;
від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ЗАТ «Золотий колодязь»- Остапюк О.В., представник за довіреністю № б/н від 01.07.09.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків, завданих неповерненням холодильного обладнання у розмірі 62 100 грн. 00 коп.;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму орендної плати за три роки у розмірі 90 грн. 00 коп. за розрахунковий період з березня 2006 року по лютий 2009 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу за несвоєчасне повернення майна у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав письмові пояснення, де вказано, що письмових доказів про втрату відповідачем неповернутого майна немає.
Представник відповідача проти позову заперечив та в письмових поясненнях від 15.09.09 просив відмовити у позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
ЗАТ «Галичина-Нова»надало письмові пояснення, де вказано, що договір оренди № 3589 від 01.01.05 є чинним на даний час, та відповідно до п. 5.1.3 зазначеного договору надано згоду ЗАТ «Золотий колодязь»передавати холодильне обладнання в суборенду.
ЗАТ «Золотий колодязь»надало письмові пояснення № 15/12/10 від 29.09.09, де зазначено, що
- договір суборенди № 36/05 від 01.08.05 є чинним на даний час, а право передачі майна в подальшу суборенду передбачено додатковою угодою від 01.09.05;
- договір суборенди № 35/05 від 01.08.05 є чинним на даний час, а право передачі майна в подальшу суборенду передбачено додатковою угодою від 01.09.05;
- договір суборенди № 40/05 від 01.09.05 є чинним на даний час, а право передачі майна в подальшу суборенду передбачено додатковою угодою від 10.10.05;
- договір суборенди № 41/05 від 01.09.05 є чинним на даний час, а право передачі майна в подальшу суборенду передбачено додатковою угодою від 10.10.05.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та третіх осіб, надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як суборендарем, 28.02.06 укладено договір суборенди №а.5.06.опт.
Об'єкт суборенди за даним договором -холодильники та полиці, передано позивачем у справі суборендарю (відповідачу) за актом прийому-передачі від 28.02.2006.
Зазначене обладнання було передано в суборенду з дозволу орендодавців.
У зв'язку з відсутністю заяв жодної сторони про припинення договору, відповідно до положень ст. 764 Цивільного кодексу України дія договору була продовжена до 28.02.07, 28.02.08 та потім до 28.02.09.
Так, згідно вказаної норми у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Вказана норма є імперативною та підлягає застосуванню незалежно від наявності відповідних положень в договорі.
Аналогічна за змістом норма міститься і у п. 4 ст. 282 Господарського кодексу України.
Договір оренди припинив свою дію 28.02.09. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, враховуючи вимогу позивача про повернення майна від 11.03.2009р.№53. Дана вимога за своїм змістом свідчить про волевиявлення позивача щодо припинення дії договору, враховуючи її направлення у місячний строк після закінчення строку дії договору.
Проект угоди про розірвання договору, датований 16.07.2007 р. не підписаний сторонами. У даному випадку договір міг бути достроково розірваний за згодою сторін або на вимогу однієї сторони у судовому порядку. Враховуючи, що таке не відбулось, договір не було припинено на підставі не підписаної угоди про розірвання.
Розділом 3 договору суборенди визначено розмір плати за суборенду майна та порядок її перерахування.
Так, загальний розмір плати за суборенду складає 2 грн. 50 коп. в місяць (п. 3.1 договору).
Строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати плати за суборенду майна визначено п. 3.3 договору, згідно якого така плата перераховується суборендарем щомісячно до 5 числа поточного місяця.
Відповідачем грошові зобов'язання за договором не виконувалися належним чином, внаслідок чого за період дії договору: з березня 2006 р. по лютий 2009 р. включно утворився борг у сумі 90 грн. 00 коп.
У зв'язку з наявністю боргу позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заявлена до стягнення позивачем сума боргу у розмірі 90 грн. 00 коп. утворилася за період користування майном з березня 2006 р. по лютий 2009 р., про що вказано в поясненнях позивача поданих до суду 02.10.2009 р.
Відповідач на підставі п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявив про застосування строку позовної давності.
Згідно ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Виходячи з положень п. 3.3 договору та з урахуванням вимог ст. 260 та ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за березень 2006 р. розпочався з 06.03.2006р., за квітень -з 06.04.2006 р. і т.д.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна заява подана позивачем до суду 31.07.2009р. (відповідно до поштового штемпелю на конверті), тобто після спливу строку позовної давності відносно вимог по стягненню заборгованості за розрахунковий період з березня 2006 року по липень 2006 року.
Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено наступне:
- заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
- позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, у зв'язку зі спливом позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за розрахунковий період з березня по липень 2006 року та заявленням відповідача про застосування при вирішенні даного спору позовної давності, у задоволенні позову про стягнення заборгованості за вказаний період користування майном слід відмовити. Позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період користування з серпня 2006 р. по лютий 2009 р. у сумі 77 грн. 50 коп. слід задовольнити.
Позовні вимоги по стягненню штрафу за несвоєчасне повернення майна у сумі 2 000 грн. 00 коп., розрахованого на підставі п. 6.4 договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно вказаного пункту договору у разі невчасного повернення орендованого обладнання суборендар сплачує орендарю штраф у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Договір суборенди, на підставі якого заявлено позовні вимоги, припинив свою дію 28.02.2009 р. за закінченням строку, що встановлено вище у даному рішенні.
Доказів повернення спірного майна відповідачем позивачу суду не надано.
Тому, відповідач повинен сплатити неустойку у розмірі 2000 грн. 00 коп. за невиконання зобов'язання із вчасного повернення майна у зв'язку з припиненням дії договору.
Заявлені до стягнення позивачем збитки у сумі 62 100 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Позивач заявив до стягнення з відповідача збитки у сумі 62 100 грн. 00 коп. як вартість втраченого (пошкодженого) майна.
Склад цивільного правопорушення, необхідного для стягнення з відповідача шкоди, є недоведеним з урахуванням наступного.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (збитків), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (збитками); вину відповідача - заподіювача шкоди.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та шкодою.
При цьому, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода (збитки) -наслідком протиправної дії.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи фактичні обставини справи, суду не доведено належним чином факту втрати (знищення) відповідачем неповернутого майна.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 62 100 грн. 00 коп.
При цьому, позивач не позбавлений права пред'явити позов щодо спонукання відповідача повернути певне орендоване майно.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково. Підлягають стягненню з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 77 грн. 50 коп. та штраф у сумі 2 000 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню орендної плати та збитків слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача (пропорційно задоволених вимог) у складі: 20 грн. 80 коп. державного мита, а також 3 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 грн. 00 коп., перераховані платіжним дорученням від 06.07.09 № 366 підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Оптова торгівельна компанія», м. Луганськ, вул. 2-га Краснознаменная, б. 16 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33765665 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС», м. Єнакієве Донецької області, пр. Берегового, б. 38 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 22037363, борг у сумі 77 грн. 50 коп., штраф у сумі 2 000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 20 грн. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 3 грн. 82 коп. Видати наказ позивачу.
3. В решті позовних вимог щодо стягнення боргу та збитків відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС», м. Єнакієве Донецької області, пр. Берегового, б. 38 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 22037363 зайве сплачені за платіжним дорученням від 06.07.09 № 366 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 грн. 00 коп. Підставою для повернення сплаченого витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 07.10.2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко