донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.10.2009 р. справа №31/60
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
Денисенко К.С.
за участю представників сторін:
від позивача:
Марченко С.В. - по довір. б/н від 04.06.09р.,
від відповідача:
Подколзін В.Т. - по довір. б/н від 04.09.09р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
16.07.2009 року
по справі
№31/60
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м. Донецьк
до
Приватного підприємства "Донбас-Крим" м. Донецьк
предмет спору
стягнення грошових коштів, які утримуються відповідачем без достатніхправових підстав, в сумі 46 145грн. 41коп., інфляційних в сумі 5 399грн. 01коп., 3% річних в сумі 922грн. 91коп., пені в сумі 7 273грн. 77коп. (згідно заяви про уточнення позову №23/06-01 від 23.06.09р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецпром»м. Донецьк (далі по тексту -ТОВ «Донспецпром») звернулось з позовом до господарського суду Донецької області до Приватного підприємства «Донбас -Крим» м. Донецьк (далі по тексту -ПП «Донбас -Крим») про стягнення грошових коштів, які утримуються відповідачем без достатніх правових підстав, в сумі 46 145грн. 41коп., інфляційних в сумі 5 399грн. 01коп., 3% річних в сумі 922грн. 91коп., пені в сумі 7 273грн. 77коп. (згідно заяви про уточнення позову №23/06-01 від 23.06.09р.).
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.09р. по справі №31/60 позовні вимоги ТОВ «Донспецпром»задоволені частково.
Стягнуто з ПП «Донбас -Крим»на користь ТОВ «Донспецпром»заборгованість в сумі 3 315грн. 75коп., 3% річних у сумі 66грн. 32коп., інфляційних в сумі 387грн. 94коп.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Суд першої інстанції, дослідивши докази матеріалів справи, дійшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, як надмірно сплачена, складає 3 315грн. 75коп.
У зв'язку з тим, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 315грн. 75коп. суд дійшов до висновку, що правомірним є нарахування інфляційних у сумі 387грн. 94коп. та 3% річних у сумі 66грн. 32коп., тому в іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних судом відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7 273грн. 77коп. на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм зазначеної статті, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, що не є пенею у розумінні закону.
ТОВ «Донспецпром»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.07.09р. по справі №31/60 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача грошові кошти, які утримуються без достатньої правової підстави у сумі 46 145грн. 41коп., інфляційних в сумі 5 399грн. 01коп., 3% річних в сумі 922грн. 91коп.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачем неправомірно утримуються грошові кошти в розмірі 46 145грн. 41коп., а не 3 315грн. 75коп. як стверджує відповідач, оскільки як вважає скаржник, відповідачем не надано суду документів, які підтверджують факт надання послуг позивачем для відповідача на суму 42 829грн. 66коп.
Позивач у скарзі зазначає, що ним були надані відповідачеві послуги 14.11.07р. на суму 9 534грн., 05.12.07р. на суму 29 942грн. 09коп. та 09.01.08р. на суму 3 353грн. 57коп., що як зазначає скаржник, відображено в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.07р., який є в матеріалах справи.
Відповідно скаржник вважає, що судом першої інстанції неправомірно було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 5 399грн. 01коп. та 3% річних в сумі 922грн. 91коп.
ПП «Донбас -Крим»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 16.07.09р. по справі №31/60 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідач у відзиві зазначає, що наданий позивачем до позову акт звірки станом на 31.12.07р. не є доказом по справі, відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього відповідач зазначає, що надані позивачем відповідачу 09.01.08р. послуги не могли бути відображені в акті звірки станом на 31.12.07р.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.07р між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки №03/09, згідно якого поставник зобов'язаний був поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію.
Датою поставки та приймання товару вважається дата підписання акту приймання -передачі та надання оригіналів документів: рахунку -фактури, посвідчення якості, податкових накладних, акту приймання -передачі, товарних накладних (п.2.4 -п.2.5 Договору).
Оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.3.3 Договору).
Послуги з опробування вугілля, уборки подачі вагонів на станції відправника, комісійна затрати Покупця для третіх осіб, інші витрати пов'язані з отриманням, відправкою вугільної продукції покладаються на Постачальника (п.3.5).
Згідно договору поставки №03/09 від 03.09.07р. позивачу відповідачем було поставлено товар в об'ємі 2 856грн. 40коп. на загальну суму 961 737грн. 65коп., що підтверджується доказами матеріалів справи.
Позивач у позові посилається на те, що станом на 31.12.07р. заборгованість позивача перед відповідачем складала 277 201грн. 16коп.
В період з січня 2008р по лютий 2008р позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у загальній сумі 350000грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №51667 від 12.01.2008р на суму 100000грн, №52015 від 29.01.2008р на суму 50000грн, №35187 від 20.02.2008р на суму 50000грн, №35249 від 22.02.2008р на суму 150000грн.
Позивачем, також були сплачені послуги з приймання товару у сумі 3 353грн. 57коп.
Таким чином позивач вважає, що він повністю сплатив наявну заборгованість перед відповідачем, і крім того, надмірно перерахував грошові кошти у розмірі 76 145грн. 41коп., у зв'язку з чим позивачем на адресу ПП «Донбас -Крим»була надіслана претензія від 26.02.08р., в якій просив повернути надмірно сплачені грошові кошти в сумі 76 145грн. 41коп.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 21.05.08р., 27.06.08р., 19.09.08р. на розрахунковий рахунок позивача були перераховані грошові кошти у сумі 30 000грн., що підтверджується листом банку №04-14 від 21.11.08р.
Інша частина надмірно перерахованої суми за даними позивача не була повернена відповідачем, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача надмірно сплачені грошові кошти у сумі 46 145грн. 41коп. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачем неправомірно утримуються грошові кошти в розмірі 46 145грн. 41коп., а не 3 315грн. 75коп. як стверджує відповідач, оскільки як вважає скаржник, відповідачем не надано суду документів, які підтверджують факт надання послуг позивачем для відповідача на суму 42 829грн. 66коп.
Втім дане ствердження скаржника є необґрунтованим, оскільки спростовується доказами матеріалів справи.
Так, як вбачається з матеріалів справи в підтвердження своїх доводів відповідачем були надані видаткова накладна №РН-25/09 від 25.09.07р. на суму 305893,50грн, рахунок фактура №СФ-25/09 від 25.09.07р. на суму 305893,50грн., акт приймання -передачі №1 від 25.09.07р. на суму 305893,50грн., видаткова накладна №РН-28/09 від 28.09.07р. на суму 76015,98грн., рахунок фактура №СФ-28/09 від 28.09.07р. на суму 76015,98грн., видаткова накладна №РН-28/09-1 від 28.09.07р. на суму 90959,52грн., рахунок -фактура №СФ-28/09-1 від 28.09.07р. на суму 90959,52грн., видаткова накладна №РН -30/09 від 30.09.07р. на суму 79866,02грн., рахунок - фактура №СФ-30/09 від 30.09.07р. на суму 79866,02грн., видаткова накладна №РН-07/10-1 від 07.10.07р. на суму 102630грн., рахунок -фактура №СФ-07/10-0 від 07.10.07р. на суму 102630грн., акт приймання -передачі №2 від 07.10.07р. на суму 102630грн., видаткова накладна №РН-30/10-2 від 30.10.07р. на суму 319 506грн., рахунок -фактура №СФ-30/10-2 від 30.10.07р. на суму 319 506грн., акт приймання -передачі №4 від 30.10.07р. на суму 319 506грн., акт перерахунку товару по якості від 05.10.07р. (який є підставою для коригування розрахунків в сторону зменшення з урахуванням перерахунку з якості на загальну суму 16430,33грн.), акт перерахунку товару по якості №2 від 31.10.07р. (який є підставою для коригування розрахунків в сторону збільшення з урахуванням перерахунку з якості на загальну суму 5778,07грн.), акт перерахунку товару по якості №3 від 30.11.07р. (який є підставою для коригування розрахунків в сторону зменшення з урахуванням перерахунку з якості на загальну суму 9829,43грн.), акт перерахунку товару по якості №4 від 10.12.07р. (який є підставою для коригування розрахунків в сторону збільшення з урахуванням перерахунку з якості на загальну суму 19786,86грн.), акт перерахунку товару по якості №5 від 10.12.07р. (який є підставою для коригування розрахунків в сторону зменшення з урахуванням перерахунку з якості на загальну суму 13259,18грн.), акт перерахунку товару по якості №6 від 10.12.07р. (який є підставою для коригування розрахунків в сторону збільшення з урахуванням перерахунку з якості на загальну суму 820,64грн.).
Платіжними дорученнями №15044 від 17.09.07р. на суму 175002грн., №49478 від 28.09.07р. на суму 26016грн., №49498 від 28.09.07р. на суму 144901,66грн., №49999 від 26.10.07р. на суму 50000грн., №50417 від 12.11.07р. на суму 50000грн. №51046 від 14.12.07р. на суму 100000грн., №51404 від 24.12.07р. на суму 100000грн., №51667 від 12.01.08р. на суму 100000грн., №52015 від 29.01.08р. на суму 50000грн., №35187 від 20.02.08р. на суму 50000грн., №35249 від 22.02.08р. на суму 150000грн., №104 від 21.05.08р. на суму 10000грн., №143 від 26.06.08р. на суму 10000грн., №476 від 19.09.08р. на суму 10000грн. позивачем сплатив вартість отриманого товару -вугілля за договором поставки №03/09 від 03.09.07р.
Відповідач у відзиві на позов також зазначив, що 18.12.06р. на адресу позивача був відвантажений товар - вугілля на суму 32 366грн. 26коп. і в підтвердження цього надав видаткову накладну №РН-18/12 від 18.12.06р. на суму 32 366грн. 26коп., довіреність ЯМЯ №613476 від 18.12.06р., згідно якої представник ТОВ «Донспецпром»отримав вугілля у кількості 145тон, рахунок -фактура №СФ-08/12 від 08.12.06р. на суму 31 500грн., рахунок -фактура №СФ-18/12 від 18.12.06р. на суму 866грн. 26коп., платіжне доручення №1731 від 08.12.06р, згідно якого позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 31 500грн. в рахунок вартості отриманого вугілля за рахунком 08/12 від 08.12.06р.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що ним були надані відповідачеві послуги 14.11.07р. на суму 9 534грн., 05.12.07р. на суму 29 942грн. 09коп. та 09.01.08р. на суму 3 353грн. 57коп., що як зазначає скаржник, відображено в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.07р., який є в матеріалах справи. У зв'язку з чим, на його думку, відповідачем неправомірно утримуються грошові кошти в сумі 46 145грн. 41коп., які не повернуті і на даний час.
Втім, судова колегія звертає увагу скаржника на те, що надані позивачем відповідачу 09.01.08р. послуги на суму 3 353грн. 57коп. не могли бути відображені в акті звірки станом на 31.12.07р.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатніх правових підстав, зобов'язана повернути це майно.
Враховуючи вищевикладене та докази матеріалів справи, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем без достатніх правових підстав утримуються грошові кошти в сумі 3 315грн. 75коп., та правомірно частково задовольнив ці вимоги позивача.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано, як суду першої так і апеляційній інстанції, доказів повернення позивачу грошових коштів, які утримуються відповідачем без достатніх правових підстав в сумі 3 315грн. 75коп., судом першої інстанції правомірно частково задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 387грн. 94коп. та 3 % річних в сумі 66грн. 32коп.
Крім цього, позивач у позові просив стягнути з відповідача пеню за неналежне або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 7 273грн. 77коп. на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України.
Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, що не є пенею у розумінні закону.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 16.07.09р. по справі №31/60 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.07.09р. по справі №31/60 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром»м. Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 16.07.09р. по справі №31/60 залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду