01 жовтня 2009 р.
№ 6/91"Д"
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Класичні і сучасні меблі"
на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 р.
за заявою
ТОВ "Класичні і сучасні меблі"
про перегляд за нововиявленими
обставинами рішення
господарського суду Житомирської області від 25.08.2004 р.
у справі
№ 6/91"Д"
за позовом
Першого заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного банку України
до
ТОВ "Інтерстиль";
ТОВ "Класичні і сучасні меблі";
ТОВ "Фабрика КЛАСУМ"
про
визнання договору недійсним
за участю представників:
від позивача
- Сюйва І.Є.; Пушкар О.М.
від відповідача-1
- не з'явилися
від відповідача-2
- Доценко О.І.
від відповідача-3
- Копиленко Н.І.
від прокуратури
- Лук'яненко В.В.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.08.2004 р. позов першого заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Національного банку України до ТОВ "Інтерстиль", ТОВ "Класичні і сучасні меблі" та ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" про визнання недійсними договору фінансового лізингу та угоди про поступку договору задоволено;
визнано недійсним договір фінансового лізингу від 30.10.2000 р., укладений між ТОВ "Інтерстиль" та ТОВ "Класичні і сучасні меблі", з моменту укладення;
зобов'язано ТОВ "Класичні і сучасні меблі" повернути ТОВ "Інтерстиль" все майно, отримане у фінансовий лізинг за переліком, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу;
визнано недійсною угоду про поступку договору від 30.01.2001 р., укладену між ТОВ "Класичні і сучасні меблі" та ТОВ "Фабрика КЛАСУМ", з моменту укладення;
зобов'язано ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути ТОВ "Інтерстиль" все майно, передане у фінансовий лізинг згідно з договором від 30.10.2000 р. за переліком, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу .
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.11.2006р. рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2004р. змінено, викладено абзац 2 пункту 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Зобов'язати ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" повернути ТОВ "Класичні і сучасні меблі" все майно, зазначене в акті приймання-передачі майна № 0000000001 від 30.01.2001 р., укладеного між ТОВ "Класичні та сучасні меблі" (лізингодавець) та ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" (лізингоодержувач).
В іншій частині рішення залишено без змін.
28 липня 2008 року ТОВ "Класичні і сучасні меблі" звернулося до господарського суду Житомирської області в порядку розділу ХІІІ ГПК України із заявою про перегляд рішення від 25.08.2004 р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.03.2009 р. (суддя Гансецький В.П.), яка залишена без змін постановою господарського суду Житомирської області від 18.06.2009 р. (судді: Черпак Ю.К., Веденяпін О.А., Зав'язун В.С.), заяву ТОВ "Класичні і сучасні меблі" про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2004 р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2004 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, справу направити до господарського суду першої інстанції для перегляду рішення від 25.08.2004 р. за нововиявленими обставинами, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.
Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Виходячи із змісту ст. 112 ГПК України необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
На підставі згаданої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.
Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за №1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за №04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIІІ Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.
ТОВ "Класичні і сучасні меблі" звертаючись з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2004 р. посилається на те, що у червні 2008 року йому стало відомо про те, що будівлі та споруди, які входять до складу майнового комплексу, заставленого ТОВ "Інтерстиль" Національному банку України згідно з договором застави від 05.11.1997 р., насправді не передавались ТОВ "Інтерстиль", ТОВ "Класум" і ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" за договорами від 30.10.2000 р. та 30.01.2001 р.
В заяві вказується на те, що заявнику стало відомо про це з оголошення від 07.03.2008 р. про проведення прилюдних торгів арештованого майна боржника ТОВ "Інтерстиль", за результатами проведення яких державним виконавцем складено акт від 27.03.2008 р. № 10.
На думку заявника вказані документи мають істотне значення для справи та не могли бути наявними у ТОВ "Класичні і сучасні меблі" під час розгляду справи.
Приймаючи ухвалу та постанову суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що докази, на які посилається заявник, як на нововиявлені обставини (оголошення від 07.03.2008 р. про проведення прилюдних торгів арештованого майна боржника ТОВ "Інтерстиль" та акт від 27.03.2008 р. № 10 державного виконавця про проведення прилюдних торгів), на час розгляду справи не існували.
Також, суди вірно вказали, що заявник не обґрунтував належними доказами, які існували на день прийняття господарським судом рішення від 25.08.2004 р., своїх посилань на те, що будівлі та споруди, які входять до складу майнового комплексу, заставленого ТОВ "Інтерстиль" Національному банку України згідно з договором застави від 05.11.1997 р., не передавались ТОВ "Інтерстиль", ТОВ "Класум" і ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" за договорами від 30.10.2000 р. та 30.01.2001 р., а також, що ці обставини мають істотне значення для справи.
За таких обставин, суди правомірно вказали на відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Класичні і сучасні меблі" про перегляд судового рішення в порядку розділу ХІІІ ГПК України.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ТОВ "Класичні і сучасні меблі" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 р. у справі № 6/91"Д" залишити без змін.
Головуючий, суддя В. Дерепа
С у д д і Б. Грек
О. Подоляк