Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
06.10.2009
Справа №2-31/4189-2009
За позовом - Малого приватного підприємства «Фірма «Метал - Сервіс» (98107, м. Феодосія, Керченське шосе, 44)
до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Феодосії АРК (98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-В)
про стягнення 3000 грн.
Суддя А.В.Привалова
Від позивача - Дубаненко С.І., дов. у справі
Від відповідача - Разін А.О., дов. у справі
Обставини справи:
Мале приватне підприємство «Фірма «Метал - Сервіс» звернулось до господарського суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м.Феодосії АРК про стягнення з відповідача збитків у розмірі 3000,00грн., а також просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані заподіянням позивачу матеріальних збитків у вигляді додаткових витрат за проведення судової експертизи в сумі 3000,00грн. при розгляді адміністративної справи №2-23/14907-2006А.
Позивач, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заяву про зміну підстав позову, якою визначає предмет позову - 3000 грн., стягнення яких вимагає не як збитки, а як судові витрати, що були сплачені ним за проведення судово-економічної експертизи по справі №2-23/14907 - 2006А. Заява прийнята судом до розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні змінену позовну заяву підтримав у повному обсязі.
Відповідач в своєму відзиві заперечує проти позовних вимог, вказує, що віднесення позивачем до складу збитків витрат судово-бухгалтерської експертизи суперечать вимогам закону, зокрема положенням ст.ст.22, 611, 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд,
Постановою господарського суду АРК від 24.07.2007 р. по справі №2-23/14907-2006А за позовом Малого приватного підприємства фірми «Метал-Сервіс» до відповідача - ДПІ в м.Феодосія скасовані податкові повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ в АРК від 21.12.2005 р. №000271 (№6942/23-4/1/0) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42399,35грн., у тому числі основний платіж - 28266,23грн., штрафні санкції - 14133,12грн. та від 21.12.2005р. №000017 (№6942/23-4/ 2/0 про зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 2635,00 грн., а також стягнутий судовий збір в розмірі 3,40 грн. державного мита.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.10.2007р. по справі №2-23/14907-2006А постанову господарського суду АРК від 24.07.2007р. залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008р. касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ в м.Феодосії закрито.
У процесі розгляду справи №2-23/14907-2006А у суді першої інстанції ухвалою суду було призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».
Згідно рахунку ТОВ «Кримське експертне бюро» від 19.02.2007р. платіжним дорученням №29 від 16.03.2007р. позивачем за експертний висновок було сплачено грошову суму у розмірі 3000 грн. (а.с.20).
МПП «Фірма «Метал-Сервіс» звернулась до господарського суду АРК з позовом до ДПІ в м.Феодосія про стягнення з відповідача 3000 грн. судових витрат, мотивуючи це тим, що кошти, сплачені за проведення судової експертизи на користь позивача не стягнуті у порушення ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пред'являючи позов позивач спочатку визначав підставами позову ті обставини, що сума 3000,00грн. є збитками у розумінні ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України. Але отримавши відзив відповідача, позивач змінив підстави позову і вказує, що 3000,00грн. є судовими витратами. Юридичними підставами позову позивач визначає положення ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.87,94 Кодексу адміністративного судочинства України щодо розподілу судових витрат при вирішенні справи.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про необгрунтованість змінених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Справа №2-23/14907-2006А, у час розгляду якої позивачем за проведення судової експертизи були сплачені кошти в розмірі 3000 грн., які є предметом даної справи, розглядалась господарським судом АРК за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений певний порядок розподілу судових витрат.
Згідно ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже процесуальне законодавство не передбачає розв'язання питання щодо розподілу судових витрат шляхом прийняття судом рішення за окремим позовом, вирішення цього питання можливе лише шляхом прийняття додаткового рішення в межах тієї ж справи, при розгляді якої позивачем були понесені судові витрати.
При таких обставинах, суд вважає, що оскільки спір виник за наслідками не вирішення судом при розгляді адміністративної справи №2-23/14907-2006А питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат за проведення судової експертизи, то позивачу належить звернутися до суду не в порядку позовного провадження за правилами господарського судочинства, а в порядку ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України із відповідною заявою про винесення додаткового рішення по адміністративній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 3000грн., понесених позивачем при розгляді адміністративної справи №2-23/14907-2006А, не підлягають задоволенню.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 06.10.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 09.10.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.