30 вересня 2009 р.
№ 58/94-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
Губенко Н.М.,
Суддів :
Барицької Т.Л.,
Мирошниченка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"
на ухвалу
від
Харківського апеляційного господарського суду
23.06.2009
у справі
№ 58/94-09
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до
Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"
про
та за зустрічним позовом
до
про
стягнення 2 840 551, 18 грн.
Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
визнання деяких пунктів договору недійсними
За участю представників сторін:
позивача за первісним позовом
1.Лебедюк Ю.А.
2.Гриньок О.А.
відповідача за первісним позовом
Версан А.В.
Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 29.09.2009 № 02.02-10, розгляд справи № 58/94-09 господарського суду Харківської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Мирошниченко С.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2009 у справі № 58/94-09, відмовлено Харківському обласному комунальному підприємству "Дирекція розвитку інфраструктури території" у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі №58/94-09 відмовлено Харківському обласному комунальному підприємству "Дирекція розвитку інфраструктури території" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2009 у справі № 58/94-09 до провадження.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі № 58/94-09.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що відповідно до положень ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ст.22 ГПК України (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже, вказана норма не містить виключного переліку ухвал, які можуть бути предметом апеляційного оскарження, однак обмежує такий перелік ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України встановлено, що ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Права сторін на оскарження ухвали про відмову у забезпеченні позову дана норма не передбачає.
Колегією суддів встановлено, що Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Харківської області від 09.06.2009 у справі № 58/94-09 про відмову у задоволенні клопотання Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про вжиття заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали статті 66, 67 ГПК України не передбачають, то у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2009, яка не підлягає оскарженню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
За таких обставин, господарський суд апеляційної інстанцій прийшов до правильного висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті апеляційної скарги до провадження.
Керуючись статтями 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" залишити без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі №58/94-09 без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО