30 вересня 2009 р.
№ 21/153
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
Губенко Н.М.,
Суддів:
Барицької Т.Л.,
Мирошниченка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Прокуратури міста Києва
на рішення
господарського суду м. Києва від 12.02.2009 року
у справі
№ 21/153 господарського суду м. Києва
за позовом
ВАТ "Київметробуд"
до
КП "Київський метрополітен"
про
стягнення 21 031 444,36 грн.
за участю:
прокурора: Савицька О.В.,
представників сторін:
позивача
не з'явились,
відповідача
Ковтун Т.О.,
У грудні 2008 р. ВАТ “Київметробуд” звернулось до господарського суду з позовом до КП “Київський метрополітен” про стягнення 20675447,64 грн. боргу, 10171,74 грн. штрафу, 35873,38 грн. інфляційних, 309951,60 грн. 3% річних через неналежне виконання Договору №12/001 на будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції “Харківська” до Харківської площі з електродепо від 21.07.2003.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.02.2009 р. (суддя: Шевченко Е.О.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 20675447,64 грн. боргу, 10171,74 грн. штрафу, 309951,60 грн. 3% річних, 35873,38 грн. інфляційних, 25500 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, прокурор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просив рішення у даній справі скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив господарський суд, ВАТ "Київметробуд" (генпідрядник) та КП "Київський метрополітен"(замовник) 21.07.2003 р. уклали договір № 12/001 на будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції "Харківська"до Харківської площі з електродепо (далі - Договір).
До Договору укладені додаткові угоди: додаткова угода № 1 до Договору від 14.12.2003 р., доповнення та зміни № 1 до Договору від 05.01.2004 р., додаткова угода № 12/2004 до Договору від 21.01.2004 р. з протоколом розбіжностей, якою договір було викладено в новій редакції, доповнення № 1 до Договору від 20.02.2004 р., доповнення № 2 до Договору від 10.06.2004 р., доповнення № 3 до Договору від 01.10.2004 р., зміни та доповнення № 5 до Договору від 12.12.2004 р., додаткова угода № 12/2005 до Договору від 14.01.2005 р., доповнення № 1 до Договору від 19.01.2005 р., зміни № 2 до Договору від 20.01.2005 р., зміни № 3 до Договору від 25.01.2005 р., зміни № 4 до Договору від 21.03.2005 р., зміни №5 до Договору від 06.04.2005 р., зміни № 6 до Договору від 18.08.2005 р., додаткова угода № 12/2006 до Договору від 17.01.2006 р., додаткова угода № 12-1/2006 до Договору від 01.08.2006 р., якою договір було викладено в новій редакції, додаткова угода № 12-2/2006 до Договору від 26.12.2006 р., додаткова угода № 12-1/2007 до Договору від 29.01.2007 р., додаткова угода № 12-2/2007 до Договору від 12.03.2007 р., додаткова угода № 12-3/2007 до Договору від 21.03.2007 р., додаткова угода № 12-4/2007 до Договору від 04.04.2007 р., додаткова угода № 12-5/2007 до Договору від 01.05.2007 р., додаткова угода № 12-6/2007 до Договору від 23.05.2007 р., додаткова угода № 12-7/2007 до Договору від 07.06.2007 р., додаткова угода № 12-8/2007 до Договору від 06.07.2007 р., додаткова угода № 12-9/2007 до Договору від 27.09.2007 р., додаткова угода № 12-1/2008 до Договору від 15.02.2008 р., додаткова угода № 12-2/2008 до Договору від 27.03.2008 р., додаткова угода № 12-3/2008 до Договору від 12.05.2008 р.
Зважаючи на п. 1 Договору та вимоги ст. 875 ЦК України замовник доручає, приймає та оплачує, а генпідрядник бере на себе зобов'язання власними та залученими силами виконати повний комплекс робіт по будівництву Сирецько-Печерської лінії від станції "Харківська"до Харківської площі з електродепо згідно наданої замовником проектно-кошторисної документації, та здати об'єкт в експлуатацію у встановлений строк.
Уповноваженим представником у взаємовідносинах та розрахунках з відповідачем від ВАТ "Київметробуд" в числі інших власних відокремлених структурних підрозділів виступало ТЗ-4.
Згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору боржник зобов'язався щомісяця на підставі довідок форми КБ-3 проводити оплату фактично виконаних обсягів робіт протягом 10 днів після підписання актів, в межах асигнувань та фінансування капітальних вкладень, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва.
Пунктом 3.19. договору передбачено, що "акт виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноваженому представнику замовника на протязі п'яти днів перевіряє реальність акту і підписує фактичні обсяги виконаних робіт."
Відтак, відповідач повинен був проводити розрахунки за виконані позивачем фактичні об'єми робіт до 15 числа кожного місяця, що слідує за звітним.
Крім того, згідно п. 3.3. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання на протязі кожного місяця проводити Генпідряднику авансові платежі в розмірі 30% від тих, що плануються по погоджених замовником на поточний місяць обсягів будівельно-монтажних робіт.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.03.2008 р. № 270 "Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва" затверджено перелік об'єктів та розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень за рахунок спеціального фонду міського бюджету на 2008 р. До якого увійшло і будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції "Харківська"до Харківської площі з електродепо.
На виконання Договору структурний підрозділ позивача -ТЗ-4 у період з січня по вересень 2008 р. виконав комплекс робіт по будівництву Сирецько-Печерської лінії від станції "Харківська" до Харківської площі з електродепо на загальну суму 44973 717,92 грн.
Виконання робіт підтверджується актами форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт (КБ-3) підписаними сторонами та скріпленими печатками.
Однак, свої зобов'язання за договором відповідач виконував неналежним чином, розрахунки проводив несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, відповідач перерахував позивачу лише 24257439,12 грн. згідно платіжних доручень № U122535 від 15.02.2008 р., № U168702 від 27.02.2008 р., №U248602 від 13.03.2008 р., № U531989 від 12.05.2008 р., № U531988 від 12.05.2008 р., № U554945 від 15.05.2008 р., № U729630 від 17.05.2008 р., № U931069 від 28.07.2008 р., № U993684 від 07.08.2008 р., № U1011672 від 12.08.2008 р. Крім того, відповідно до актів КРУ з об'ємів виконаних робіт було знято суму в розмірі 40831,16 грн., а саме: довідка КБ-3 за травень 2008 р. на суму 20833,93 грн.; довідка КБ-3 за травень 2008 р. на суму 2380,14 грн.; довідка КБ-3 за травень 2008 р. на суму 17 617,09 грн.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що борг відповідача перед позивачем станом на 28.10.2008 р. складає 20675447,64 грн.
Крім того, керуючись положеннями ст.ст. 625, 886 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України, п. 8.2. Договору, суд задовольнив позов у частині стягнення 10171,74 грн. штрафу, 35873,38 грн. інфляційних та 309951,60 грн. 3 % річних.
Крім того, суд відхилив клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Київську міську державну адміністрацію, оскільки п. 7.1. Договору визначено, що саме відповідач як замовник за умовами договору забезпечує безперервне та своєчасне фінансування будівництва об'єкту, своєчасні розрахунки з Генпідрядником за виконані роботи.
Водночас, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.03.2008 р. за № 270 "Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік", а саме п. 3.1. визначено, що фінансування капітальних вкладень за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету здійснюється в обсягах, які визначені в Програмі соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 р., затвердженій рішенням Київради від 17.01.2008 р. за № 2/4474, при наявності затверджених в установленому порядку титульних списків будов (об'єктів) і титулів на виконання проектно-вишукувальних робіт та за умов надання зведеного пооб'єктного графіка виконання (освоєння капітальних вкладень) за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету.
Зважаючи на викладене, господарський суд прийшов до висновку про обгрунтованість та законність позовних вимог, а відтак задовольнив позов у повному обсязі.
Разом з тим, погодитись з висновками місцевого господарського суду не можна, з огляду на нижчевикладене.
Згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору відповідач зобов'язався щомісяця на підставі довідок форми КБ-3 проводити оплату фактично виконаних обсягів робіт протягом 10 днів після підписання актів, в межах асигнувань та фінансування капітальних вкладень, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва.
Водночас, п. 1.4. Договору передбачено, що фінансування будівництва Сирецько-Печерської лінії від станції Харківська до Харківської площі з електродепо здійснюється за рахунок міського та державного бюджетів.
Саме тому, з урахуванням змін, які вносились до Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва сторони підписували додаткові угоди в яких підтверджували взаємні фінансові зобов'язання в межах сум, які визначались вказаною Програмою.
Проте, суд не з'ясував чи фактично здійснювалось фінансування з бюджету, передбачене Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та не перевірив в яких саме обсягах здійснювалось фінансування.
Водночас, прокурор у касаційному поданні наполягає на тому, що відповідач є фактично казенним підприємством, а тому при вирішенні спору суд повинен був застосувати положення ст.ст. 76, 77 ГК України.
Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що суд безпідставно не з'ясував вид та організаційно-правову форму відповідача. Водночас, у матеріалах справи відсутній статут відповідача у якому згідно вимог законодавства зазначаються вказані вище відомості.
Крім того, у матеріалах справи відсутнє розпорядження Київської міської державної адміністрації від 05.03.2008 р. за № 270 "Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік" чи витяг з нього, хоча суд посилається на вказане розпорядження у якості доказу обставин на які посилається позивач.
Водночас, відповідно ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.
Пунктом 3 Положення про Державне казначейство України затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1232 передбачено основні його завдання, зокрема: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства.
Відповідно пункту 4 казначейство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку; управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті; провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
Отже, у разі вирішення спорів, які стосуються бюджетних коштів, суди повинні вирішувати питання про залучення до участі у справі відповідних органів Державного казначейства.
Наведені обставини залишилися поза увагою господарського суду, що свідчить про порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності.
Крім того, згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, рішення у даній справі не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Довід прокурора про те, що особа, яка підписала позов, не мала на це повноважень не відповідає дійсності. Господарський суд у рішенні вірно встановив, що керівник структурного підрозділу ВАТ "Київметробуд" діяв в межах наданих повноважень, що підтверджується Статутом юридичної особи, Положенням про структурний підрозділ, довіреністю, завірені ксерокопії яких додані до справи.
При новому розгляді справи, суду необхідно більш ретельно з'ясувати вимоги позивача, заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку у їх сукупності і в залежності від встановленого у відповідності з нормами закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 107, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційне подання Прокуратури міста Києва задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2009 р. у справі № 21/153 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий
Н. Губенко
Судді
Т. Барицька
С. Мирошниченко