Іменем України
18.09.09 Справа №09-07/1212
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. , Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М.
при секретарі Савченко Ю.В.,
за участю представника кредитора: Титаренко А.М., довіреність ВМА 665402 від 29.10.08;
представник боржника: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.06.2009 р. по справі № 09-07/1212
за заявою Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області,
до Приватного підприємвта «Земскова», м. Запоріжжя,
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.06.2009 р. по справі № 09-07/1212 (суддя Даценко Л.І.) заяву залишено заяву Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернуто без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником в порушення вимог п. 1 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не надано доказів неплатоспроможності боржника, оскільки з заяви та доданих до неї документів вбачається, що виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області від 19.02.2009 р. № 28/498/08 про стягнення боргу, на якому ґрунтуються кредиторські вимоги заявника, відкрито тільки 08.05.2009 р., тобто не сплив 3-місячний строк, встановлений Законом, який слід вираховувати з моменту пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби виконавчих документів та відкриття виконавчого провадження.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» (заявник) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 24.06.2009 р. та направити заяву до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом при винесені ухвали порушено норми процесуального права. Заявник вказує, що встановлений законом 3-хмісячний строк слід обчислювати з моменту набрання рішенням суду законної сили (19.02.2009 р.), а не з моменту відкриття виконавчого провадження (08.05.2009 р.), як помилково (на думку заявника) зазначив суд першої інстанції.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.07.2009 р. апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» прийнято до провадження, слухання справи призначено на 18.09.2009 р.
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1865 від 18.09.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів: Шевченко Т.М. (головуючий, доповідач), Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М., зазначеною колегією справу прийнято до провадження.
За заявою представника заявника скарги апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Повноважний представник боржника в судове засідання не прибув. Кореспонденція (копія ухвали суду про призначення судового засідання), яка направлялась боржнику повернулась до суду із відміткою пошти про причину повернення «За закінченням терміну зберігання». До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. З огляду на викладене, враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за апеляційною скаргою за відсутності боржника (його представника).
В судовому засіданні представник заявника доводи апеляційної скарги підтримав, за його згодою по закінченні судового засідання колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.ст. 99, 101, 106 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвалу) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не указано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.
При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.
Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому, зокрема, зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.
Згідно з вимогами ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, не інакше, як через відновлення платоспроможності.
За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Отже, однією із кваліфікуючих ознак неплатоспроможності боржника є незадоволення вимог боржником протягом 3-х місяців після встановленого для їх погашення строку, але вищезазначена ознака є відсутньою, оскільки списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, порушення справи про банкрутство можливо лише після відкриття виконавчого провадження державного виконавчою службою. Тобто, відповідно і встановлений Законом строк починає свій відлік після пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби виконавчих документів та відкриття виконавчого провадження.
Кредитор, при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, не надав суду доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання у примусовому порядку, передбаченому ст. 115 ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», що також кореспондується з нормами ст. 1 Закону, які регулюють безспірність вимог кредитора, а також з положеннями, які закріплені в п. 8 ст. 7 Закону, згідно яких до заяви кредитора додаються відповідні документи: копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 28/498/08, виданого 19.02.2009 р., про стягнення з ПП «Земскова» на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» 200 594, 92 грн., було відкрито постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ 08.05.2009 р.
З заявою до господарського суду про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «Земскова» звернулось ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» 23.06.2009 р., згідно відбитку штемпелю канцелярії господарського суду.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наявності безспірних вимог кредитора ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС», які не були задоволені боржником у примусовому порядку протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку в зв'язку з неплатоспроможністю.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський дійшов правильного висновку: оскільки боржником в порушення ст. 7 Закону не додано доказів вжиття всіх, передбачених законодавством, заходів отримання заборгованості поза процедурою банкрутства, то підстав для порушення справи про банкрутство ПП «Земскова» на час звернення ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» не має, тому заява підлягає поверненню без розгляду.
Судова колегія звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 9 Закону повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.06.2009 р. по справі № 09-07/1212 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.06.2009 р. по справі № 09-07/1212 залишити без змін.
Головуючий суддя Шевченко Т. М.
судді Шевченко Т. М.
Мойсеєнко Т. В. Хуторной В.М.