29 вересня 2009 р.
№ 21/261 (29/216 (36/456)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта"
на постанову
від 29.04.09
Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№ 21/261 (29/216)
господарського суду Львівської області
за позовом
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області
до
Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта"
про
зобов'язання укласти договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна
та за зустрічним позовом
Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта"
до
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області
про
зобов'язання РВ ФДМУ по Львівської області укласти договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7 від 05.03.03р.
за участю представників:
позивача: не з'явились
відповідача: Виджак І.В., довір. у справі
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.02.08р. у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.08 рішення суду першої інстанції скасовано в частини задоволення зустрічного позову. В цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові, в решті - без змін.
Постановою ВГС України від 30.09.08 попередні судові акти було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи рішенням господарського суду Львівської області від 05.03.09 (суддя Масловська Л.З.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.09р. (колегія суддів у складі: Мельник Г.І., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.), провадження у справі в частині вимог за первісним позовом та в частині вимог за зустрічним позовом про спонукання до внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна №7 від 05.03.03 припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору. В решті вимог за зустрічним позовом - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою попередніх судових інстанцій, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги та визнати договір оренди нерухомого державного майна №7 від 05.03.03 пролонгованим до 05.03.09 в редакції скаржника.
Скаржник вважає, що суди дійшли помилкового висновку, що спірний договір оренди припинив свою дію 05.03.08р., оскільки цього ж числа на адресу Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" скеровано заяву про припинення договору оренди №7, чим порушили вимоги ст. 213,631,632 ЦК України щодо можливості зміни ціни договору. На думку скаржника, постановою ВГСУ від 30.09.08 встановлено факт того, що спірний договір був діючим на час розгляду справи. РВ ФДМУ у Львівській області не заявляло про те, що вважає спірний договір таким, що припинив свою дію та не відмовлялось від позовних вимог щодо внесення змін у цій договір. Це є доказом того, що орендар мав всі правові підстави тлумачити подальшу поведінку орендодавця як згоду на пролонгацію договору оренди.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
05.03.2003 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нерухомого державного майна №7 - нежитлового приміщення загальною площею 76,42 кв.м. в будівлі готелю, що не увійшла до статутного фонду ВАТ “Радехівський цукровий завод” та знаходиться за адресою Радехівський район, с. Павлів, вул. Юності, 8.
Приміщення використовується для розміщення відділення Радехівського вузла поштового зв'язку.
Згідно Положення про Львівську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” вона здійснює діяльність, зокрема, з розповсюдження періодичних видань по передплаті і вроздріб на території України. Водночас, Радехівський вузол поштового зв'язку в орендованому приміщенні забезпечував надання й інших, окрім наведеної, послуг, передбачених у Положенні.
Згідно із п. 3.1. договору оренди від 05.03.2003 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2002 р.) 43,79 грн..
Відповідно до п. 3.4. договору, розмір орендної плати підлягає перерахунку на вимогу однієї із сторін в разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
В статті 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, а орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
Судами встановлено,що позивач звертався до відповідача із вимогою про внесення відповідних змін до договору, виклавши п. 3.1. в новій редакції: “3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1846, становить без ПДВ за перший повний місяць оренди після перерахунку -грудень 2006 року 130,98 грн.. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 2. Орендар зобов'язується протягом 20-ти днів з моменту підписання цих змін сплатити до державного бюджету та Балансоутримувачу суму донарахувань орендної плати, що виникла у зв'язку з перерахунком розміру орендної плати з дати набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1846 (з 27 грудня 2006 року)”.
Відповідач з такими змінами не погодився.
Водночас, згідно із п. 10 методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. “Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” встановлено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.
Частиною 3 статті 6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” передбачено, що державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.
У зв'язку із цим, відповідач звертався до позивача із вимогою про внесення змін в п. 3.1. договору, а саме, виклавши п. 3.1. договору в новій редакції: 3.1. Орендна плата визначається на підставі ст. 6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” та п. 10 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2005 року №768 і становить 1 гривню в рік. Відповіді на свою пропозицію, відповідач не отримав.
Згідно із п. п. 10.1., 10.6. договору оренди нерухомого державного майна №7 від 05.03.2003 р., він діє з моменту підписання терміном на 1 рік, але в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. При цьому, відповідно до п. 2.4. договору, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем балансоутримувачу в тижневий термін в порядку, аналогічному тому, який встановлений при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Згідно із п. 2.5. договору, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Заявою №3/11-1361 від 05.03.2008 р. про припинення Договору оренди нерухомого державного майна від 05.03.2003 р. №7, отриманою відповідачем 10.03.2008 р., позивач у встановленому порядку повідомив відповідача про припинення договору оренди. Однак, у встановлений договором строк майно повернуто позивачу не було, що не впливає на висновки суду, оскільки порушення умов договору однією з сторін не породжує у неї додаткових прав.
Судами встановлено, що між сторонами велось листування, що, поряд із фактом неповернення приміщення відповідач вважає доказами фактичної згоди позивача на пролонгацію договору. Однак, зі змісту листування така обставина не вбачається. Натомість, у листах №3/11-1669 від 25.03.2008 р., №11-11-05796 від 17.10.2008 р. позивач констатує факт припинення договору оренди №7 з 04.03.2008 р. і лише про можливість проведення переговорів щодо пролонгації за умови проведення зонування приміщення і встановлення ставок орендної плати у відповідності до встановлених зон.
Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Однак умови позивача відповідачем прийняті не були. Не вбачається згоди сторін на продовження дії договору і з їх поведінки, зокрема, позивач наполягає на припиненні дії договору, вимагає виселення відповідача, що підтверджується претензією, а сплачену відповідачем орендну плату враховує в рахунок штрафних санкцій передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, що підтверджується службовою запискою №236, претензією
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Згідно із ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно із ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Однак, відповідач не надав доказів наявності інших претендентів на оренду зазначеного приміщення, не обґрунтував умов передачі такого приміщення в оренду. У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вимоги за зустрічним позовом про визнання договору оренди №7 від 05.03.2003р. пролонгованим до 05.03.2009 р., суди попередніх судових інстанції правомірно не задовольнили, оскільки згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушеного права.
Доводи касаційної скарги щодо фактичної пролонгації договору колегією суддів не може бути взятий до уваги, оскільки судами встановлено, що зазначене не підтверджено належними доказами, а відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України здійснення переоцінки доказів у справі,або дослідження нових доказів не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції .
За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута відповідно дослідженим доказам, встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, тому підстави для скасування прийнятих у справі судових актів відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 05.03.09р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.09р. у справі № 21/261 (29/216) - без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун