06 жовтня 2009 р.
№ 10/538/08
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Грека Б. М., за участю представників сторін Л. Яковішиної (дов. від 10.08.09), А. Саківської (дов. від 27.07.09), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Степногірського комунального підприємства “Виробниче підприємство житлово-комунального господарства” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року у справі № 10/538/08 за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж до Степногірського комунального підприємства “Виробниче підприємство житлово-комунального господарства”, третя особа - Національна комісія регулювання електроенергетики України в особі Запорізького територіального представництва, про спонукання укласти договір
У серпні 2008 року відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Степногірського комунального підприємства “Виробниче підприємство житлово-комунального господарства” про визнання редакції пунктів 1, 2, 3, 4 та 5 протоколу розбіжностей необґрунтованою та спонукання відповідача прийняти пункти 1, 2, З, 5, 6 протоколу розбіжностей в редакції позивача.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2008 року (суддя Т. Алейникова) позов задоволено - прийнято в договорі № 36 від 11 липня 2008 року та в усіх додатках терміни “Комерційний засіб обліку” та “Розрахунковий засіб обліку”, пункт 2.2. договору, додатки № 2 та № 5 в редакції позивача без змін та доповнень.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Національну комісію регулювання електроенергетики України в особі Запорізького територіального представництва.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року рішення господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2008 року залишено без змін.
Степногірське комунальне підприємство “Виробниче підприємство житлово-комунального господарства” просить постанову скасувати з підстав порушення господарським судом статті 27 Закону України “Про електроенергетику”, пунктів 1.2. та 3.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (в редакції постанови від 22 листопада 2006 року № 1497, далі - Правила) та прийняти нове рішення.
Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” та Національна комісія регулювання електроенергетики України вважають рішення та постанову господарських судів законними та обґрунтованими.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 11 липня 2008 року позивач направив відповідачеві проект договору про постачання електричної енергії за № 36 з додатками (далі - договір) і 8 серпня 2008 року отримав примірник договору, який був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей.
Сторони підписали протокол узгодження розбіжностей і вирішили передати спір на розгляд до господарського суду за ініціативою постачальника електричної енергії.
Відповідач, посилаючись на лист Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 липня 2008 року № 4380, пропонує у тексті договору замінити терміни “комерційний засіб обліку” та “розрахунковий засіб обліку” на термін “технічний засіб обліку”.
Відповідно до пункту 1.2. Правил розрахункові засоби обліку - засоби обліку електричної енергії, що застосовуються для здійснення комерційних розрахунків; технічні (контрольні) засоби обліку - засоби обліку, що застосовуються суб'єктом господарської діяльності для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо.
Пунктом 3.6 Правил (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 22 листопада 2006 року № 1497) встановлено, що у багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньо будинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загально будинковий розрахунковий облік.
Отже в цій частині пропозицій споживача електричної енергії не відповідають вимогам Правил.
Також відповідач запропонував доповнити договір пунктом 2.2.4. такого змісту: “Забезпечити підготовку та подальше пломбування первинних та вторинних кіл живлення загальнобудинкових засобів обліку згідно абзаців 2 і 3 пункту 3.16 Правил”, але при цьому не вживає термін “розрахунковий засіб обліку”, що суперечить зазначеному пункту Правил.
Відповідач пропонує додаток № 2 до договору “Точки продажу електричної енергії споживачу” викласти у такій редакції: “На затискачах у точці підключення КЛ-0,4 кВ нижні клеми РБ-0.4кВ електрощитової житлового будинку”.
Як встановлено господарськими судами, сторони підписали акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності. Кабельні лінії (КЛ - 0,4кВ) знаходяться на балансі відповідача, а закриті трансформаторні підстанції (ЗТП) - на балансі позивача. Перехід права власності на електроенергію відбувається на затискачах в точні підключення КЛ-0.4 кВ до ЗТП, а саме в точці балансової належності.
За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що текст договору в цій частині у редакції відповідача суперечить Правилам та акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідач запропонував доповнити пункт 6 таблиці 1 строчка № 4-32 додатку № 5 реченням такого змісту: “розрахункові прилади обліку комунального навантаження, у тому числі загальнобудинкових обліків”. Зазначене зобов'язує встановити розрахункові прилади обліку для врахування електричної енергії, яка використовується для обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування.
Така пропозиція відповідача суперечить пункту 3.6 Правил, відповідно до якого в багатоквартирних житлових будинках загальнобудинкові розрахункові прилади обліку встановлюються на межі балансової належності, де відбувається перехід права власності на електроенергію.
Відповідач не погодився із запропонованим позивачем механізмом визначення обсягів електричної енергії, спожитої на технічні цілі багатоквартирного будинку, і запропонував викласти пункт 6 додатку № 5 у такій редакції: “Обсяг електричної енергії, спожитої на технічні цілі багатоквартирного будинку, визначається розрахунковим засобами обліку, встановленими в РУ 0, 4 кВ житлових будинків. Баланс надходження та споживання електричної енергії по кожному житловому будинку зводити згідно затвердженої НКРЕ методики, керуючись листом Мінтопенерго № 07/32-376 від 02.04.08, абзац 2 п. 2 листа НКРЕ № 4380 від 14.07.08 р.”
Механізму розрахунку балансу надходження та споживання електроенергії багатоквартирними будинками нормативними документами не визначено і відповідно до Правил має бути передбачений у договорі про постачання електричної енергії.
Відповідно до пункту 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульована тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Враховуючи те, що редакція позивача: “обсяг електричної енергії спожитої на технічні цілі багатоквартирного будинку, визначається як різниця між обсягом електроенергії відповідно до показів загальнобудинкового розрахункового засобу обліку та сумарною кількістю електричні енергії, облікованою лічильниками мешканців багатоквартирного будинку (субспоживачами)” не суперечить вимогам пункту 3.6 Правил, господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року у справі № 10/538/08 залишити без змін, а касаційну скаргу Степногірського комунального підприємства “Виробниче підприємство житлово-комунального господарства“ без задоволення.
Головуючий, суддя
М.В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
Б. М. Грек