79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.08.09 Справа№ 26/173
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор”, м. Чернівці
до відповідача: Приватного підприємства „Агроенергоінвест”, м. Львів
про стягнення 3 742,74 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Екватор”, м. Чернівці звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Агроенергоінвест”, м. Львів про стягнення 3 742,74 грн., з яких: 2 550,00 грн. сума перерахованих коштів, 775,74 грн. витрати на відрядження, 102,00 грн. державне мито та 315,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивуються тим, що на підставі домовленості з відповідачем, позивачем оплачено товар який мав поставити відповідач, проте відповідач у місці свого знаходження відмовився виписати документи на видачу товару та видати оплачений товар.
Ухвалою суду від 21.07.2009 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.08.2009 р.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на адресу суду надіслав клопотання № 378 від 07.08.2009 р. про розгляд справи за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України без присутності його представника.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 21.07.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4551755.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши їх в сукупності, суд встановив наступне:
Позивач у позовній заяві стверджує, що 24 червня між сторонами була досягнена усна згода про придбання крохмалю картопляного, після чого відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-240601 від 24.06.2009 р. 25.06.2009 р. цей рахунок-фактура був оплачений позивачем у повному обсязі. Кошти в сумі 2 550,00 грн. перераховані платіжним дорученням № 1337 від 25.06.2009 р. на розрахунковий рахунок відповідача. Після підтвердження бухгалтерією відповідача отримання перерахованих коштів, представник позивача звернувся до працівників відповідача за випискою документів на оплачену кількість товару. Забравши у представника позивача доручення на отримання товару, працівник відповідача відмовився виписати документи та видати оплачену кількість товару.
В якості доказів, що підтверджують обставини викладені у позовній заяві позивач подав засвідчені копії рахунку-фактури відповідача № СФ-240601 від 24.06.2009 р. на суму 2 550,00 грн., платіжне доручення № 1337 від 25.06.2009 р. на суму 2 550,00 грн. та звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт № 198 від 26.06.2009 р. на суму 775,74 грн.
Враховуючи обставини викладені у позовній заяві, та подані позивачем докази, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Таким чином, після виставлення рахунку і одержання оплати за крохмаль картопляний у відповідача виникло зобов'язання передати вказаний товар позивачу. Доказів припинення зобов'язання відповідача стосовно передання товару у розумінні гл. 50 ЦК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України позивачем не подано.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не доведено відмови відповідача стосовно передачі товару позивачеві, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача 2 550,00 грн. оплати за крохмаль картопляний та витрат позивача на відрядження у розмірі 775,74 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 16, 638, 640, 641, 642, 653 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Суддя