61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
03.09.2015 Справа № 905/924/15
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Ампер»
до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»
про стягнення заборгованості в розмірі 112671, 01 грн., з яких сума основного боргу 60710, 40 грн., три проценти річних в розмірі 5274, 32 грн., інфляційні витрати в розмірі 46686, 29 грн.,
за участю представників:
від позивача: Лаврук В.О., за довір. від 10.04.2015р.,
від відповідача: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВМ Ампер» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 112671, 01 грн., з яких сума основного боргу 60710, 40 грн., три проценти річних в розмірі 5274, 32 грн., інфляційні витрати в розмірі 46686, 29 грн.
Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 510, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 14 вересня 2011 року № 15/1272. Позивач зазначив, що відповідачем не в повному обсязі сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. Сума заборгованості з урахуванням часткової сплати становить 60710, 40 грн.
Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано інфляційні витрати в розмірі 46686, 29 грн. та три проценти річних в розмірі 5274, 32 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але надав через канцелярії клопотання про відкладення судового розгляду справи. 02 вересня 2015 року представником відповідача через канцелярію справи надане клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи про визнання договору неукладеним.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням того, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а норми статті 129 Конституції України одним з принципів судочинства визначають свободу у наданні сторонами суду доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами. Вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд
14 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) укладений договір поставки №15/1272 (надалі по тексту - договір).
Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну та загальну вартість договору, умови та строки поставки, умови оплати, відповідальність сторін, строк дії договору.
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується передати в установлений строк продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується у відповідності з умовами цього договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.
Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.2 договору).
Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Орієнтовна сума договору на момент укладення складає 5000000 грн. Загальна сума договору є величиною змінною та складається з суми усіх специфікацій, оформлених до договору. Ціни за договором зазначені з урахуванням ПДВ.
Строки та умови поставки товару зазначаються в специфікаціях (пункт 5.1 договору).
На виконання умов договору, сторонами складена та підписана специфікація №4 від 07 травня 2012 року до договору, якою сторони визначили найменування, кількість, вартість продукції. Умови поставки: DDP - м. Краматорськ, склад Покупця (Інкотермс 2010). Строки оплати відповідно до специфікації: 40% передоплата, 30% - за фактом повідомлення про готовність товару до відвантаження та 30% - протягом 30 банківських днів з моменту поставки.
Датою поставки товару вважається дата його вручення покупцю, зазначена в акті приймання - передачі, з додаванням документів, обумовлених в пункті 6.1 договору.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що акти приймання-передачі товару сторонами не складались, претензії від відповідача щодо відсутності документів. Передбачених пунктом 6.1 договору не надходили.
На виконання умов договору позивачем постачався товар, що підтверджується видатковою накладною №А-0000049 від 17 липня 2012 року на суму 202368 грн. (а.с.15).
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Бороздіним В.Р., який діяв на підставі довіреності №1624 від 09 липня 2012 року (а.с.18).
Також, в матеріалах справи містяться податкова накладна та товарно-транспортна накладна, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами.
З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості становить 60710, 40 грн.
Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.
17 березня 2015 року позивачем складена претензія про сплату боргу за договором поставки, яка направлена на адресу відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів відмови відповідача від отримання товару, що поставлений за вищевказаною накладною суду не представлено.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних необхідно зазначити наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок трьох процентів річних в розмірі 5274, 32 грн., за період з 17 серпня 2012 року по 09 липня 2015 року, суд визнає його вірним. Сума трьох процентів річних в розмірі 5274, 32 грн. підлягає стягненню за розрахунком позивача.
Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат за період з 17 серпня 2012 року по 09 липня 2015 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 46686, 29 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що відповідачем не надано суду процесуальних документів в підтвердження порушення провадження у справі за позовом ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «АВМ АМПЕР» про визнання договору неукладеним. Також, в разі встановлення в рішенні суду у справі про визнання договору неукладеним обставин, які можуть мати суттєве значення для вирішення даного спору, відповідач відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про перегляд рішення суду у даній справі №905/924/15 за нововиявленими обставинами.
Таким чином, розподіл відповідних сум судового збору здійснено між сторонами за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 112671, 01 грн., з яких сума основного боргу 60710, 40 грн., три проценти річних в розмірі 5274, 32 грн., інфляційні витрати в розмірі 46686, 29 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306. Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР» (39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна,6, р\р №26008962504544 у відділенні №2 ПАТ «ПУМБ» в м. Кременчуці, МФО 334851, код ЄДРПОУ 30484951) основну суму боргу в розмірі 60710 (шістдесят тисяч сімсот десять) грн., 40 коп., три проценти річних в розмірі 5274 (п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн., 32 коп., інфляційні витрати в розмірі 46686 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн., 29 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306. Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ АМПЕР» (39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна,6, р\р №26008962504544 у відділенні №2 ПАТ «ПУМБ» в м. Кременчуці, МФО 334851, код ЄДРПОУ 30484951) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2253 (дві тисячі двісті п'ятдесят три) грн., 42 коп.
У судовому засіданні 03 вересня 2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08 вересня 2015 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.О. Кучерява