01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"22" вересня 2009 р. Справа № 4/189-09
Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез",
м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлиське", с. Журавлиха
про стягнення 551 188,65 грн.,
Представники сторін:
позивач -Качанов М.М. -предст., дов. від 05.01.2009р.;
відповідач -Холодівський В.П. -директор;
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлиське", с. Журавлиха (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості за невиконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту від 05.12.2007р. № 116/2007/К в розмірі 551 188,65 грн., що складають 185370,60 грн. основного боргу, 61596,64 грн. пені, 177547,06 грн. штрафу, 8425,64 грн. - 3% річних, 24643,53 грн. інфляційних втрат, 93 605,18 грн. суму індексації ціни товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2009р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.07.2009р.
28.07.2009р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.09.2009р.
Ухвалою голови господарського суду Київської області від 07.09.2009р. термін розгляду справи № 4/189-09 продовжено на один місяць.
22.09.2009р. позивач подав клопотання, в якому зазначив, що відповідач розрахувався за договором повністю, у зв'язку з чим на день розгляду справи за останнім заборгованості не має.
Відповідач подав відзив на позов № 191 від 14.09.2009р., в якому позовні вимоги визнає частково.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,
встановив:
5 грудня 2007 року між ТОВ „Корпорація „Агросинтез" (постачальник) та ТОВ «Журавлиське»(покупець) був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № 116/2007/К (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність покупця товар, відомості про який зазначено у п. 1.2 Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість і відсотки за користування товарним кредитом на умовах передбачених договором.
24 березня, 23 квітня, 05 травня, 09 червня, 09 вересня та 13 жовтня 2008 р. були укладені Додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 до договору відповідно.
Відповідно до п. 2.4 Договору вартість договору становить ціну товару і суму відсотків за користування товарним кредитом.
Пунктом 2.5 передбачено, що оплата за товар здійснюється в український гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування платіжним дорученням коштів на його поточний рахунок у строки відповідно до Додатку №1.
Відповідно до умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № РН - 0005/К від 05.02.2008 року, № РН-0010/К від 12.02.2008 року, № РН-0020/К від 04.03.08р., № РН-0026/К від 24.03.08р., № РН-0063/К від 07.04.08р., № РН- 0078/К від 10.04.08р., № РН-0122/К від 15.04.08р., № РН-0166/К від 24.04.2008 року, РН-0198/К від 05.05.2008 року, № РН-0220/К від 12.05.2008 року, № РН-0287/К від 03.06.2008 року, № РН-0328/К від 18.06.2008 року, № РН-0345/К від 03.07.2008 року, № РН-0347/К від 05.07.2008 року, № РН-0363/К від 04.08.2008 року, № РН-0404/К від 06.10.2008 року.
Факт отримання товару підтверджується належним чином оформленими довіреностями, які містяться в матеріалах справи.
Отримання відповідачем товару підтверджується актами звірки взаєморозрахунків від 30 квітня 2008 року та 31 грудня 2008 року підписаними першими особами підприємств та скріплений їхніми печатками.
Таким чином, судом встановлено факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Журавлиське" своїх зобов'язань за договором від 05.12.2007р. за № 1216/2007/К.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 185 370,60 грн. є обгрунтованими, та, відповідно, підлягають задоволенню.
Позивачем станом на день розгляду справи було подано клопотання за № 136 від 22.09.2009р., в якому останній зазначає, що відповідач розрахувався з позивачем по договору № 116/2007/К від 05.12.2007р., а тому станом на 22.09.2009р. основна заборгованість погашена.
Відповідач в судовому засіданні подане клопотання підтримав, в якості доказу сплати основного боргу надав платіжні доручення № 119 від 18.05.2009р., № 7 від 02.06.2009р., № 192 від 05.08.2009р., № 195 від 06.08.2009р., № 207 від 11.08.2009р., № 214 від 12.08.2009р., № 214 від 20.08.2009р., № 231 від 26.08.2009р. про сплату основної суми заборгованості в розмірі.
Суд, дослідивши дані платіжні доручення, встановив, що відповідачем була сплачена позивачу основна заборгованість за договором № 116/2007/К від 05.12.2007р. в сумі 185 370, 60 грн.
Виходячи з вищевикладеного, суд припиняє провадження у справі в частині основного боргу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 61 596, 64 грн. та 177 547,06 грн. штрафу.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 5.3.1 Договору передбачено, що за порушення терміну платежу за Договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також додатково штраф у розмірі 30% вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статей 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За розрахунком позивача, сума пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором складає 61 596,64 грн., а штрафу 177 547,06 грн. Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що даний розрахунок є арифметично вірним.
Відповідач у своєму відзиві розмір пені визнає частково в сумі 4753,61 грн. за період з 14.03.2009р. по 21.04.2009р., проти штрафу заперечує в повному обсязі.
Судом, заперечення відповідача до уваги не приймаються, як такі, що необґрунтовані та не спростовані матеріалами справи.
Відповідно до приписів 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Суд враховуючи, що в зв'язку з економічною кризою та тим, що позивачем застосовано до відповідача відразу два види неустойки, а також те, що занадто високий розмір штрафу та пені може утруднити фінансовий стан підприємства та унеможливити виконання зобов'язання за рішенням суду, зменшує штраф заявлений в розмірі 177 547, 06 грн. до 20 000 грн., а пеню заявлену в розмірі 61 596, 64 грн. до 10 000 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача розмір інфляційних становить 24 643,53 грн., а 3% річних -8 425, 64 грн.
Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені даною статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Суд, враховуючи заперечення відповідача, здійснив власний розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого встановлено, що позивачем вірно нараховано 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим дана вимога підлягає задоволенню повністю в розмірі 8 425, 64 грн. та 24 643,53 грн. відповідно.
Позивач також просить стягнути з відповідача 93 605,18 грн. посилаючись на п. 2.7 Договору, відповідно до умов якого у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Євро до гривні більш ніж на 2% від його офіційного курсу на дату укладання договору. Покупець зобов'язується сплатити постачальникові проіндексовану суму відповідного платежу за договором.
Відповідач проти нарахування позивачем 93 605, 18 грн. індексації заперечує повністю, оскільки на його думку позивач не врахував той факт, коли ріпак, що був придбаний на умовах товарного кредиту не зійшов, а, отже, не дав того доходу, на який очікувало господарство, що підтверджується актом обстеження посівів від 02 березня 2009 року.
Суд, враховуючи заперечення відповідача, відмовляє в задоволенні стягнення 93 605, 18 грн. індексації.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення основного боргу -припиненню, в частині нарахування індексації - відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 80, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині основного боргу провадження у справі припинити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлиське" (09432, Київська обл.., Ставищенський р-н, с. Журавлиха, вул.. 40 років Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 30831011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Аргосинтез»(69035, м. Запоріжжя, пр.-т Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439) 20 000 (двадцять тисяч) грн.. штрафу, 10 000 (десять тисяч) грн.. пені, 8 425 (вісім тисяч чотириста двадцять п'ять) грн.. 64 коп. -3% річних, 24 643 (двадцять чотири тисячі шістсот сорок три) грн.. 53 коп. інфляційних втрат, 630 (шістсот тридцять) грн.. 69 коп. державного мита, 35 (тридцять п'ять) грн.. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову -відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання рішення: 13.10.2009р.