Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"08" жовтня 2009 р. Справа № 58/69-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Сємєровій М.А.
за участю представників сторін:
позивача -Мар*їна І.О. , довіреність № 220/10 від 31.12.2008 р.,
відповідача -Зубрича Д.О., довіреність № 06/3861 від 31.12.2008 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (вх. № 1849Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2009 р. по справі № 58/69-09
за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Харківміськгаз”, м. Харків
про стягнення 15069445,61 грн. -
встановила:
У березні 2009 р. позивач -ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ „Харківміськгаз” 15069445,61 грн., у тому числі 13537156,08 грн. -боргу, 832863,20 грн. -пені, 595634,87 грн. -інфляційних, 103791,46 грн. -3% річних за договором № 06/08-423 поставки природного газу, укладеним між сторонами 26.03.2008 р.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2009 р. (суддя Присяжнюк О.О.) клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80% задоволено. Позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 5791601,59 грн. боргу, 166572,64 грн. пені, 595634,87 грн. інфляційних та 103791,46 грн. 3% річних, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 7745554,49 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення від 14.05.2009 р. скасувати в частині зменшення розміру пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення пені задовольнити в повному обсязі. Витрати, пов'язані з сплатою державного мита, просить покласти на відповідача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки суд об'єктивно оцінив винятковість даного випадку, виходячи з інтересів сторін, встановив причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної пені наслідкам.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , вислухавши пояснення сторін , перевіривши рішення господарського суду щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права . колегія суддів встановила наступне.
26 березня 2008 року між с позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/08-423 поставки природного газу.
Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язався у передати у власність відповідачеві в 2008 році природний газ за наявності його обсягів, а відповідач взяв на себе зобов*язання прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
У відповідності до п. 6.1 договору оплата за постачання природного газу проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом під час розгляду справи позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав протягом квітня - грудня 2008 року природний газ на загальну суму 119654161,59 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленим печатками, які долучені до матеріалів справи. Відповідач, в свою чергу не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов'язання щодо оплати за отримані від позивача послуги на умовах договору , та лише частково оплатив надані позивачем послуги за договором в сумі 106117005,51 грн..
Внаслідок неналежного виконання умов договору , у відповідача перед позивачем виникла заборгованість , яка складає 13537156,08 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено , що відповідачем була погашена заборгованість в сумі 7745554,49 грн. основного боргу , що підтвердив представник позивача ( в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується) .
У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7745554,49 грн. боргу, відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору. При цьому колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача остаточної суми боргу в розмірі 5791601,59 грн.
Пунктом 7 договору сторони визначили порядок відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору, а саме п. 7.2. договору сторони встановили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1 даного договору, покупець (відповідач) зобов*язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Сума нарахованої відповідачеві пені склала 832863,20 грн.
Щодо вимог ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача 595634,87 грн. - суми ,на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 3% річних в розмірі 103791,46 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вказано договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача 595634,87 грн. - суми ,на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 3% річних в розмірі 103791,46 грн .
Що ж до висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для зменшення стягнення розміру пені на 80%, то місцевий господарський суд виходив з того, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача та той факт, що газ, постачання якого було здійснене, призначений для забезпечення потреб населення у співвідношенні 80 % від загального обсягу теплової енергії, яка надається усім категоріям споживачів, яке має значну заборгованість перед ВАТ "Харківміськгаз" за спожитий природний газ та його транспортування, суд, у відповідності до ст. 233 ГК України та на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, вважав можливим задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені та 80 % та стягнути з відповідача 166572,64 грн. пені.
Позивач в апеляційній скарзі з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру пені на 80% до 166572,64 грн. не погодився та просив оскаржуване рішення в частині зменшення пені скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити повністю.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7 договору сторони передбачили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору, зокрема, п. 7.2. сторони встановили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені п. 6.1 даного договору, покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача), крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. При цьому пунктом 7.6 договору сторони визначили, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом .
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
З наданих відповідачем документів в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені вбачається, що станом на 01.01.2009 року згідно з даними бухгалтерського обліку заборгованість за спожитий природний газ та транспортування становила 131 196 020,68 грн.
Дослідивши надані відповідачем додаткові документи в обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені та, враховуючи інтереси позивача та відповідача, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80% та зменшити розмір визначеної позивачем до стягнення пені на 50%, у зв'язку з чим задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 416431,60 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. по справі № 58/69-09 в частині визначення розміру пені, що підлягає стягненню та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 416431,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, 105 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду,-
Постановила :
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. по справі №58/69-09 змінити, виклавши п. 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
“Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, у тому числі р/р 2603700101053 в ВАТ "Перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденко,1 рахунок № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) - 5791601,59 грн. боргу, 416431,60 грн. пені, 595634,87 грн. інфляційних та 103791,46 грн. 3% річних, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2009р. по справі №49/62-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 09 жовтня 2009 року
Головуючий суддя
Судді