29 вересня 2009 р.
№ 10/169-08
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Губенко Н.М.
розглянув касаційні скарги Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава (далі -територіальне відділення АМК), та
приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Поіск-ТВ”, м. Полтава (далі -Телерадіокомпанія)
на рішення господарського суду Полтавської області від 31.03.2009 та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.05.2009
зі справи № 10/169-08
за позовом Телерадіокомпанії
до територіального відділення АМК
про визнання недійсним рішення територіального відділення АМК від 21.10.2008 № 2/91-рш.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача -Молчанова П.В.,
відповідача -Дудник С.П.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України
Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.03.2009 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено частково:
визнано недійсним абзац другий пункту 2 рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 21.10.2008 № 2/91-рш (далі -оспорюване рішення), в якому визнано, що дії Телерадіокомпанії, які полягають у неукладенні письмових договорів із споживачами (абонентами послуг доступу до телепрограм) за умовами, визначеними пунктом 1.1 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, пунктами 7, 8 статті 39 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (далі -Закон), у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на товарному ринку “послуги доступу до телепрограм” шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг доступу до телепрограм у м. Полтаві і були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
з територіального відділення АМК стягнуто (частково) суми судових витрат у справі;
в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.05.2009 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий, судді Корсакова Г.В. і Мельник С.М.):
апеляційні скарги Телерадіокомпанії і територіального відділення АМК задоволено частково;
зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та провадження у справі припинено з посиланням на те, що “є підстави для її вирішення у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України”.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить: скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції повністю; скасувати пункти 2 та 3 рішення місцевого господарського суду з даної справи і прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним згаданого абзацу другого пункту 2 оспорюваного рішення. Скаргу з посиланням на положення Кодексу адміністративного судочинства України, Закону, Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.
Телерадіокомпанія у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і передати останню на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу з посиланням на приписи Закону України “Про судоустрій”, Закону, Кодексу адміністративного судочинства України, ГПК України та ін. мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.
Від територіального відділення АМК відзив на касаційну скаргу Телерадіокомпанії не надходив.
Телерадіокомпанія у відзиві на касаційну скаргу територіального відділення АМК, зазначаючи про неправомірність та необґрунтованість висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень з даної справи, просить передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також стягнути з територіального відділення АМК витрати зі сплати державного мита.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги територіального відділення АМК і задоволення касаційної скарги Телерадіокомпанії з урахуванням такого.
У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
За приписами статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 Кодексу адміністративного судочинства України іншого порядку судового вирішення, а саме -вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.
Таку ж правову позицію викладено і в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.
У пункті 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” (з подальшими змінами) також зазначено:
“Відповідно до частини першої статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України”.
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Суд апеляційної інстанції, припиняючи провадження в даній справі (притому навіть без посилання на будь-яку норму процесуального права, що передбачала б припинення провадження у справі), не врахував наведеного, а в зв'язку з цим припустився порушення статей 1, 12, 80 ГПК України, статті 60 Закону і всупереч вимогам пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України та частини третьої статті 6 Закону України “Про судоустрій України” позбавив сторони права на апеляційне оскарження рішення суду, неправомірно ухилившись від розгляду справи по суті.
У зв'язку з викладеним оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі частини першої статті 11110 ГПК України, а справа -передачі на розгляд апеляційного господарського суду. У такому розгляді має бути вирішено й питання щодо розподілу між сторонами судових витрат у даній справі.
Керуючись статтями 1119 -11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Поіск-ТВ” задовольнити.
3. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.05.2009 зі справи № 10/169-08 скасувати.
Справу передати на розгляд Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Н. Губенко