27 січня 2011 р. Справа № 91009/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення одноразової грошової допомоги,-
28.05.2009 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення одноразової грошової допомоги.
В позовній заяві покликається на те, що маючи статус постраждалої 1 категорії (інваліда ІІ групи у зв'язку з аварією на ЧАЕС) внаслідок ОСОБА_2 катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням, згідно ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи» повинна отримувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Однак починаючи з 2005 по 2008 рік вказану допомогу вона отримала не в повному об'ємі, зокрема в 2005 році отримала 26 грн. 70 коп., в 2006 - 2008 роках - по 120 грн., внаслідок чого різниця між виплаченими їй сумами та сумами, які повинні їй сплатити складає 7788 грн. 30 коп., які вона просить стягнути з відповідача. Таку бездіяльність відповідача вона вважає неправомірною і просить стягнути одноразову грошову допомогу.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 вересня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області щодо невиконання зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення як потерпілій від ОСОБА_2 катастрофи. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 катастрофи 1 категорії (інваліду ІІ групи у зв'язку з аварією на ЧАЕС) недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за період з 2005 по 2008 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на час їх виплат за відповідний період з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи». Виплата одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи» (із змінами постанова КМУ №649 від 20.04.2007 року).
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений законом. Окрім того ст. 71 вищезгаданого Закону встановлено, що дія цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ОСОБА_2 АЕС та віднесений до 1 категорії (інвалід ІІ групи), що підтверджується посвідченням серії А №046957 від 09.02.1995 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 4-7 статті 48 Закону №796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення і виплачується у розмірах: інвалідам ІІ групи - п'ять мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується за місцем проживання органами захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Щодо стягнення сум на оздоровлення за 2005 - 2007 роки, то судом першої інстанції не було враховано клопотання відповідача щодо відмови в позові з підстав пропуску строку на звернення до суду, виходячи з вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.
Згідно ст. 99 КАС України, в редакції що діяла на момент винесення рішення судом першої інстанції, встановлений річний термін звернення до суду з адміністративними позовами. З урахуванням строків виплат сум на оздоровлення за 2005 - 2007 роки та строку звернення до суду позивач пропустив такий строк. Відповідно ст. 100 КАС України пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Виходячи з наведеного в задоволенні позову за вказаний період необхідно відмовити з підстав пропуску строків звернення до суду.
Щодо вимог позивачки за 2006 рік, то дію абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи» було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року №3235-IV.
З огляду на наведене, проведена виплата на оздоровлення ОСОБА_1 за 2006 рік як потерпілому від аварії на ЧАЕС і інваліду 2- ї групи, не суперечить чинному законодавству.
Відповідно Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дія ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи» була зупинена.
Як встановлено вище, допомога позивачці в 2008 році була здійснена у лютому місяці за вказаний рік та у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.
Зупинення дії ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року.
Згідно з ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача сум на оздоровлення за 2008 рік є безпідставним, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги, лютий 2008 рік, зміни, внесені у ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_2 катастрофи», були діючими, а означене вище рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, відтак сторона відповідача за вказаний період діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому в цій частині позовні вимоги необґрунтовані.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195, 197, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області задовольнити.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 вересня 2009 року по адміністративній справі №2а-647/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення одноразової грошової допомоги.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді С.П. Нос
ОСОБА_3