02 вересня 2015 року м. Львів № 9104/180186/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Каралюс В.М., Костів М.В.
за участю секретаря судового засідання: Корнієнко О.А.
представника відповідача: Кіндратіва С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали та зобов'язання до вчинення дій,-
12.07.2012 р. позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали від 26.04.2012 р. № 1475 «Про відмову гр.ОСОБА_2 у наданні земельної ділянки на АДРЕСА_1» зобов'язання повторно розглянути питання щодо надання спірної земельної ділянки.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2012 р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом неповно обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт, просить суд, постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2012 року скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Представник відповідача Кіндратів С.І. в судовому просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Інші особи які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законами та Конституцією України.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступних підстав.
Ухвалою від 26.04.2012 р. № 1475 «Про відмову гр. ОСОБА_2 у наданні земельної ділянки на АДРЕСА_1» відмовлено позивачу у наданні земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 для обслуговування індивідуального житлового будинку.
Відповідно до положень п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Вимогами частини 11 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що рішення про відмову в наданні земельної ділянки має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Як видно з оспорюваного рішення, міська рада розглядала звернення позивача та винесла рішення, керуючись ст. ст. 12, 26, 39, 40, 81, 118, 121 Земельного кодексу України..
Відповідач - Львівська міська рада, яка є суб'єктом владних повноважень і на яку статтею 71 КАС України покладений обов'язок доведення правомірності прийнятого нею рішення, не надала суду першої інстанції належних доказів для оцінки судом обставин правомірності та підставності прийнятою нею рішення (протоколів її засідання тощо). Такі докази не витребовувались і Шевченківським районним судом м. Львова.
Крім того, на вимогу апеляційного суду в судовому засіданні вказані докази також представник відповідач не надав.
Таким чином, з ухвали Львівської міської ради від 26.04.2012 р. не можна встановити, з яких саме підстав виходила рада, ухвалюючи оспорюване рішення, тому апеляційний суд не має можливості оцінити обставини, які були підставою для його винесення і приходить до висновку, що таке рішення прийняте, хоч і в межах компетенції сільської ради, але необґрунтовано та нерозсудливо.
Аналізуючи положення ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Разом з тим, вирішуючи даний спір, апеляційний суд виходить із змісту та обсягу пред'явлених позовних вимог і тих повноважень, якими наділений суд при вирішенні справи статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
В даному випадку обсяг прав позивача і відповідно обсяг обов'язків відповідача є предметом спору, а обраний спосіб захисту порушеного права позивача повинен бути реалізований шляхом зобов'язання вчинити певні дії для захисту порушеного права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку що оспорюване рішення слід скасувати, а порушені права позивача на обґрунтоване, розсудливе та належним чином мотивоване рішення підлягають поновленню шляхом зобов'язання міської ради належним чином розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 земельної ділянки площі 0.10 га по АДРЕСА_1 для обслуговування індивідуального житлового будинку та надати мотивоване рішення.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2012 року у справі за № 2а-1328/422/12 - скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 26.04.2012 року № 1475 про відмову ОСОБА_2 у наданні земельної ділянки площі 0.10 га по АДРЕСА_1 для обслуговування індивідуального житлового будинку.
Зобов'язати Львівську міську раду повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 земельної ділянки площі 0.10 га по АДРЕСА_1 для обслуговування індивідуального житлового будинку та надати мотивоване рішення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: В.М. Каралюс
М.В Костів