Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
м. Ніжин, вул. Шевченка, 57а, 16600, (04631) 5-19-29
Справа 1-322/2010 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року
Ніжинський міськрайонний суд в складі: головуючого - судді СКАЛОЗУБА О.М. при секретарі - ПОЛЄТАВКІН1Й М.О., за участю прокурора- Данчеико О.М., підсудного-Крючок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в Ніжинському районі, смт.Лосинівка, вул. Воровського, №71, за ч. 2 ст. 15, ч.І ст.185 КК України,-
встановив:
18.09.2010 року близько 10 години ОСОБА_1,займаючись перевезенням вантажу на службовому автомобілі НОМЕР_1, прибув в смт. Лосинівка, Ніжинського району до приміщення складу № 1, розташованого па території «Агрофірми «Лосинівська» по вул. Шевченка, №1, де здійснював погрузку врожаю зернових культур в присутності завідуючої складом ОСОБА_2.
Близько 10 години ЗО хвилин перебуваючи у приміщенні складу № 1, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна , скористався відсутністю завідуючої складом ОСОБА_2 і один мішок цукру вагою 50 кг, вартістю за 1 кг - 9 гривень па загальну суму - 450 гривень завантажив до кабіни свого службового автомобіля марки ГАЗ-53, щоб у подальшому вивезти з території складу, але злочин не було закінчено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий у приміщенні складу завідуючою складом № 1 ОСОБА_2 та в.о. директора «Агрофірма «Лосинівська» ОСОБА_3
В суді підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і показав, що 8.09.2010 року він близько 10 години 00 хвилин за вказівкою завідуючої складом № 1 Агрофірми «Лосинівська» ОСОБА_2, прибув на службовому автомобілі до н дівлі складу № 1, де на той час йшла погрузла врожаю зернових культур.Заїхавши до риміщення складу №1 , розпочали погрузку його автомобіля. На той час на території складу також знаходилась завідуюча складом № 1 ОСОБА_2, яка спостерігала за огрузкою зерна. Вийшовши з автомобіля він побачив, що біля воріт лежать мішки з іукром і у нього виник умисел вчинити крадіжку одного мішка цукру .Коли завідуюча
-кладем ОСОБА_2 вийшли на подвір'я і пішла до сусідньої будівлі, він підійшов а взяв один мішок цукру, переніс до кабіни автомобіля і поклав на підлогу .1 Іісля доведення погрузки ОСОБА_2 зачинила ворота та заборонила йому виїжджати
автомобілі зі складу.Приблизно через годину до будівлі складу під'їхав в.о. иріктора «Агрофірми «Лосинівська» ОСОБА_3, після чого ОСОБА_4 відкрила ворота складу і вони трьох зайшли до складу. Підійшовши його службового автомобіля ОСОБА_2 відчинила двері кабіни автомобіля зі
-зрони водія і виявила там викрадений мішок цукру, вагою 50 кг.Свої дії засуджує, в скоєному кається, просить суд суворо не карати. Вважає, що не слід досліджувати фактичні обставини справи,так як він вину визнає повністю, і усвідомлює, що не зможе їх оспорювати в апеляційному суді.
Допитавши підсудного, вислухавши учасників судового розгляду, суд відповідно до ст. 299 КПК України вважає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин, так як вони ніким не оспорюються .
Судом з'ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду справи розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Тому суд обмежився дослідження доказів по справі щопитом підсудного та його характеризуючих даних .
Аналізуючи докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.І ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки підсудний виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як 18.09.2010 року близько 10 години ЗО хвилин перебуваючи у приміщенні складу № 1«Агрофірми «Лосинівська» , ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна , скористався відсутністю завідуючої складом ОСОБА_2 і один мішок цукру вагою 50 кг, вартістю за 1 кг - 9 гривень на загальну суму - 450 гривень завантажив до кабіни автомобіля марки ГАЗ- 53, щоб у подальшому вивезти з території складу, але злочин не було закінчено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий у приміщенні складу завідуючою складом № 1 ОСОБА_2 та в.о. директора «Агрофірма «Лосинівська» ОСОБА_3
При виборі виду і розміру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєного злочину, тяжкість наставших наслідків, особу винного, його характеристики, щире каяття, що є обставиною яка пом”якшує його покарання, відсутність обтяжуючих його покарання обставин, його вік, стан здоров'я, матеріальний і сімейний стан, і вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді штрафу.
Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд з місця постійного проживання залишити до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст.323-324 КГІК Укрїни,-
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді штрафу в ромірі 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання .
Мішок цукру вагою 50 кг залишити в законному володінні власника.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб через 1Л,жяшєніс.ий міськрайонний суд з дня його проголошення .
МІСЬКРАЙСУДУ ОСОБА_5