Справа № 671/651/15-ц
Провадження № 22-ц/792/1502/15
07 вересня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Кізюн О.Ю., Заїки В.М.,
при секретарі: Дубовій М.В.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
ОСОБА_2, звертаючись до суду із зазначеним позовом вказував, що відповідно до погосподарської книги Ожиговецької сільської ради по с. Вочківці на 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 роки господарство по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був його батько ОСОБА_4, членами двору: його мати - ОСОБА_2 та він. На підставі рішення виконкому Волочиської районної ради №24 від 16 лютого 1989 року було видано свідоцтво на право власності колгоспного двору, головою зазначений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, після смерті якої він прийняв спадщину. Вважає, що в даному будинку йому на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку (1/3 частина, що належить на праві сумісної власності як члену колгоспного двору та 1/6 частина в порядку
Головуючий у першій інстанції: Бабій О.М. Категорія: 2,5
Доповідач: Варвус Ю.Д.
спадкування). Просив визнати за ним право власності на 1/2 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В ході розгляду справи судом залучено у якості відповідача дочку ОСОБА_2 - ОСОБА_5
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2015 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (у висновку Волочиського районного БТІ №313 від 16 червня 2015 року позначеного літерою „А-1", житловою площею 51,9 кв.м., загальною площею 57,1 кв.м).
Додатковим рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 263 грн.41 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, постановити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що з вересня 1989 року і до цього часу ОСОБА_2 своєю працею і коштами не брав участі в нагромадженні майна двору, також без участі позивача у червні 1991 року він провів перепланування будинку, провів газ, зробив опалення. Крім того, в 1996 році позивач повернувся з Росії, однак з позовом про виділ йому майна двору не звертався, а тому пропустив строк звернення за захистом свого права. Суд визнав право власності на 1/2 частину будинку за позивачем без врахування частки в майні ОСОБА_5, яка з 2011 року проживає в даному будинку та весь час приймала участь у нагромадженні майна двору.
Апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 15 квітня 1991 року майно колгоспного двору залишилося у власності ОСОБА_4 (голова двору) та ОСОБА_2, ОСОБА_2 (члени двору) і їх частки були рівними - по 1/3 майна колгоспного двору. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкоємцями на її частку в житловому будинку є ОСОБА_4 - чоловік та ОСОБА_2 - син, які в установленому законом порядку прийняли спадщину і частки яких є рівними. Отже позивач має право на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Даний висновок суду підтверджується матеріалами справи, відповідає вимогам закону.
Установлено, що згідно запису погосподарської книги №2 Ожиговецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області за 1986-1990 роки, господарство особовий рахунок НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був батько позивача ОСОБА_4, членами двору: мати позивача - ОСОБА_2 та позивач.
Відповідно до ч. 1 ст.120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із ч.2 ст.123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що членами колгоспного двору, які не втратили право на частку в його майні, станом на 15 квітня 1991 року - набрання чинності Законом України „Про власність", були: відповідач, його дружина - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_2, які мали рівні частки в майні колгоспного двору (тобто по 1/3 частині).
Після ліквідації 15 квітня 1991 року колгоспних дворів, спірний будинок, який є предметом спору, належав сторонам, вони продовжували володіти житловим будинком на праві спільної сумісної власності. Визначення часток
членів колгоспного двору у спірному майні сторонами не здійснювалося.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що позивач не втрачав зв'язок з колишнім колгоспним двором, вкладав свою працю та кошти в облаштування житлового будинку, робив ремонти, встановив в будинку опалення, постійно надавав допомогу у ведені господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої була заведена спадкова справа, спадщину прийняли ОСОБА_4 та ОСОБА_2, спадкоємці за законом першої черги.
Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1261 ч.1 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
В силу ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
13 січня 2015 року спадкоємцям державним нотаріусом Волочиської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 3,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вочковецької сільської ради Волочиського району (по 1/2 частині кожному).
До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшла також 1/3 частина житлового будинку АДРЕСА_1, де кожен із спадкоємців має право по 1/2 його частину (по 1/6 будинку).
Доказів того, що ОСОБА_5 - донька спадкодавця, яка в 1983 році вибула з спірного колгоспного двору, має право на частку в майні двору, а також доказів прийняття нею в передбаченому законом порядку спадщини після смерті ОСОБА_2, суду надано не було. Не були встановлені такі і в судовому засіданні.
З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності не заслуговують на уваги, оскільки до 2013 року ОСОБА_4 визнавав право позивача на частку в житловому будинку, вони спільно його утримували.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги і не впливають на законність судового рішення.
При розгляді справи судом не було порушено норм цивільного процесуального закону, висновки суду відповідають обставинам справи, а
також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані, тому підстав для скасування чи зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус