Постанова від 10.11.2011 по справі 2-а-22064/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2011 Справа №2-а-22064/11

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицак Р.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача та обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказала, що вона після призначення пенсії продовжувала працювати та отримала право на перерахунок пенсії. Вона звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, однак відповідний перерахунок був проведений з порушення норм ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а саме: перерахунок пенсії був проведений із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, а не за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2010 рік, тому вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача своїх заперечень суду не подав.

В довідці УПФУ в м. Тернополі вказано, що згідно заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати від 30.06.2011 року проведено перерахунок пенсії згідно із ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням страхового стажу з 01.07.2011 року, оскільки проведення перерахунку пенсії з урахуванням стажу і заробітної плати за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 року та застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу по Україні за 2007 рік є недоцільним (зменшує розмір пенсії).

Вказане рішення УПФУ в м. Тернополі позивач не оскаржувала.

В даному випадку предметом спору є вимоги про можливість при перерахунку пенсії застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за рік, що передував року звернення за перерахунком.

Так, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Частина 2 статті 40 даного закону передбачає, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зп -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз+Кз+Кз+… +Кз); К-кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Аналіз вказаної норми свідчить, що під час перерахунку пенсії у формулі змінюються лише показники Ск та К. Зокрема, у величину Ск додаються коефіцієнти заробітної плати (доходу) за кожен місяць страхового стажу, який став підставою для перерахунку пенсії. Що ж стосується показника К, то він змінюється згідно кількості додаткових місяців страхового стажу. Величина Зс залишається без змін, оскільки у вищевказаній статті немає жодних застережень щодо її зміни у випадку перерахунку пенсії після звернення за її призначенням.

Підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”було викладено в новій редакції. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту “б”підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в їх первинній редакції.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, згідно п.п. 3 п. 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.

При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають положенням, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати норми ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку її пенсії за віком з урахуванням стажу та заробітної плати з застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за рік, що передував року звернення за перерахунком пенсії.

Керуючись ст.ст. 11, 18, 71, 86, 158, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 40, ч.4 ст.42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №30-рп/2008 року,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернопіль про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя підпис ОСОБА_2

Попередній документ
49947698
Наступний документ
49947700
Інформація про рішення:
№ рішення: 49947699
№ справи: 2-а-22064/11
Дата рішення: 10.11.2011
Дата публікації: 29.09.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів)