01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2009 № 51/170
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Реалмодел"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.08.2009
у справі № 51/170 (суддя
за позовом ТОВ "Меркс Груп"
до ТОВ "Реалмодел"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 424820,61 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.08.2009 р. у справі № 51/170 позов ТОВ „Меркс Груп” до ТОВ „Реалмодел” про стягнення 424820,61 грн. задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 339591,65 грн. заборгованості за суборенду , 23470,06 грн. заборгованості по комунальним платежам, судові витрати, відмовлено у задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом всіх обставин, що мають значення, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечували, просили залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 25.09.2007 сторонами укладений договір суборенди № 1/А-0020, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове, платне користування приміщення, площею 1031,5 кв.м по вул. Бальзака,2а м. Києва та зобов'язався здійснювати плату за суборенду і додатково оплачувати комунальні платежі.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З акту від 28.09.2007( а.с.26) вбачається, що відповідач прийняв у користування спірне приміщення.
20.01.2009 позивач, на адресу відповідача направив претензію з вимогою негайно погасити заборгованість за суборенду та комунальні послуги, однак претензія залишена без відповіді.
Заперечуючи проти рішення, відповідач звертає увагу суду на те, що з 01.12.08 приміщенням не користується в зв'язку з тим, що позивач чинив перепони, тому приміщення було звільнено, отже, відповідно до ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які відповідач не відповідає. Таким чином, стягнення заборгованості з суборенди та комунальні послуги є безпідставним.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 762 ЦК України встановлює, якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця , так і з певними об'єктивними обставинами (проведення ремонту майна внаслідок його пошкодження третіми особами тощо).
В судовому засіданні, представник відповідача наголосив, що неодноразово звертався до позивача про усунення перешкод в користуванні приміщенням, в зв'язку з чим він звертався до органів правопорядку.
Зі змісту ст. 32, 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Оригінали документів подаються господарському суду у разі коли: обставини справи згідно з законодавством України підлягають підтвердженню тільки такими документами.
Колегія суддів не приймає дані твердження до уваги, оскільки, відповідно до ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Господарський суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
З пояснень відповідача вбачається, що акт неможливості використання приміщення не складався, на адресу позивача не направлявся, доказів того, що позивач відмовився від підписання акту щодо перешкод немає. Крім того, твердження відповідача про то, що звертався до правоохоронних органів нічим не підтверджені, у господарському суді ( був присутній у судових сазі даннях) подані обставини не наголошувалися, що підтверджує також відзив відповідача на позовну заяву у якій відсутні посилання на цю обставину.
Відповідач не скористався передбаченими статтями 762 та 784 Цивільного кодексу України правами щодо розірвання договору або щодо зменшення орендної плати.
Отже, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач належним чином використовував, надані законодавством права для захисту, а тому посилання на ч. 6 ст. 762 ЦК України безпідставне, так як факт використання приміщення встановлений.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ТОВ „РЕАЛМОДЕЛ” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2009 року у справі № 51/170 залишити без змін.
Матеріали справи повернути, доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ .
Головуючий суддя
Судді
12.10.09 (відправлено)