21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
05 жовтня 2009 р. Справа 2/182-09
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 21001, м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 28
до: Військової частини А-2656, 21001, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, буд.№ 21
про стягнення 44333,39 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Музика О.В.- за довіреністю;
відповідача : Кушнір А.Л., Вічкань А.М..- за довіреностями;
третя особа (Державне казначейство у Вінницькій області): Боценко Д.І.- за довіреністю.
третя особа (Міністерство оборони України та Управління): не з'явився.
Заявлено позов ВАТ “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ «Укртелеком» до Військової частини А- 2656 про стягнення 41109,12 грн. основного боргу; 1377,70 грн. пені; 1332,71 грн. інфляційних втрат; 513,86 грн. 3 % річних.
Ухвалою суду від 28.08.2008 року порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 05.10.2009року з залученням Міністерства оборони України та Управління Державного казначейства у Вінницькій області до справи в якості третіх осіб.
В судове засідання прибув представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача позов визнав в повному обсязі. Представник державного казначейства підтримав позиції відповідача.
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився.
З пояснень представників позивача, відповідача, управління державного казначейства у Вінницькій області та наданих матеріалів судом встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 356/15 від 01.09.2007 року про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ВАТ “Укртелеком» з телекомунікаційною мережею Споживача (в/ч А2656).
На підставі п. 2.1.1. договору № 356-15 від 01.09.2007р. Позивач зобов'язаний забезпечити з'єднання обладнання Споживача ємністю 1780 номерів відповідно, зі своєю телекомунікаційною мережею.
Відповідач зобов'язаний згідно п. 2.4.13 та п. 3.8 Договору щомісячно сплачувати Позивачу вартість наданих телекомунікаційних послуг відповідно до рахунків згідно з діючими тарифами.
Позивач виконує свої зобов'язання, забезпечує з'єднання обладнання Відповідача зі своєю телекомунікаційною мережею та надає рахунки для оплати.
Відповідач розрахунки за надані послуги по Договору № 356-15 від 01.09.2007р. не проводив, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 41 109,12 грн. заборгованості за період з 01.11.2008р. по 01.07.2009р. Внаслідок порушення зобов'язань передбачених договором останньому було нараховано 1377,70 грн. пені; 1332,71 грн. інфляційних втрат; 513,86 грн. 3 % річних.
На адресу відповідача були направлені повідомлення з вимогою сплатити заборгованість, які залишені без задоволення.
Тобто загальна сума заборгованості становить 44333,39 грн.
Наведене стверджується:
- копією договору № 356-15 від 01.09.2007 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ВАТ “Укртелеком» з телекомунікаційною мережею Споживача (в/ч А2656);
- розрахунком ціни позову;
- іншими матеріалами справи;
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Прикінцевими положеннями Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України), який є спеціальним законом з регулювання господарських правовідносин, встановлено, що цей кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення його застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таке передбачають і положення Цивільного кодексу України від16.01.2003 р., який набрав чинності з 01.01.2004 р. (далі - ЦК України) стосовно цивільних правовідносин.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, не сплачував кошти за послуги.
Доказів сплати заборгованості відповідач на день розгляду справи в суді не надав.
На адресу відповідача були направлені повідомлення з вимогою сплатити заборгованість, які залишені без задоволення.
В судовому засіданні відповідач позов визнав в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу в розмірі 41109,12 грн. за послуги надані позивачем підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
В зв'язку з тим , що відповідач не проводив розрахунки та у відповідності до 4.6 Договору споживач сплачує пеню за кожну добу затримки платежу, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Однак, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, беручи до уваги майновий стан сторін, специфіку діяльності відповідача та правовідносин, що склалися між сторонами, а також суспільне значення діяльності відповідача, суд дійшов висновку про можливість зменшення заявленої до стягнення пені до 688,85 грн.
В задоволенні стягнення 688,85 грн. пені слід відмовити.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на це, та враховуючи, що заявлені суми річних і втрат від інфляції нараховані відповідно до законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача 1332,71 грн. інфляційних втрат; 513,86 грн. 3% річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача слід стягнути 41109,12 грн. боргу; 688,85 грн. пені; 1332,71 грн. інфляційних втрат; 513,86 грн. 3% річних.
Відмовити в задоволенні стягнення 688,85 грн. пені.
Покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з його вини.
Керуючись ст.ст. 12,33,43, 49, 82, п. 3 ст. 83 84, 115, 116, ГПК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,527, 625 ЦК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Військової частини А-2656 ( 21001, м. Вінниця, вул.Червоноармійська, буд.№ 21, р/р 05021010054010, МФО 302504, код 07937980) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (21001, м. Вінниця, вул.Коцюбинського, 28, р/р 260077394 в ВОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 302247, код 01182204) 41109,12 грн. боргу ; 688,85 грн. пені; 1332,71 грн. інфляційних втрат; 513,86 грн. 3% річних; 436,45 грн. витрат на сплату державного мита; 232,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
4. В стягненні 688,85 грн. пені. відмовити.
5. Копію рішення надіслати сторонам та третім особам по справі.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 жовтня 2009 р.
віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу- Відкрите акціонерне товариство"Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 21001, м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 28; 3 - відповідачу - Військова частина А-2656, 21001, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, буд.№ 21
4- 3-й особі -Міністерство оборони України ( 03168 м.Київ; Повітрофлотський пр-т, 6) ; 5- 3- й особі- Управління Державного казначейства у Вінницькій області (21100 м. Вінниця; вул. Театральна, 14).