83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.09.09 р. Справа № 22/83
Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,
присекретарі Третяк А.О., розглянув матеріали справи за позовом Приватного підприємства „ТМ-Комплектація”, м.Красноармійськ Донецької області,
до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк,
про стягнення 2 266 525,39 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Гартенко В.Ф. - довіреність б/н від 21.07.2009р.,
від відповідача: Поповський А.А., довіреність № 249 від 01.09.2009р.,
Позивач, Приватне підприємство „ТМ-Комплектація”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 2 266 525,39 грн., у тому числі 2 015 478,08 грн. основного боргу, 210 431,74 грн. інфляційних витрат, 40615,54 грн. 3%річних.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №16001дс від 22.04.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №16001дс від 22.04.2008р., додатки до договору, накладні, рахунки, податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, банківська виписка.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.1, 2, 12, 15, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, у письмових поясненнях виклав свою позицію, згідно з якою він вважає вимоги Позивача необгрунтованими, оскільки, по-переше, відповідно до умов додаткових угод до договору №16001дс від 22.04.2008р. датою поставки є дата відмітки про отримання товару у товаро-транспортній накладній, однак Позивачем дані документи до матеріалів справи не долучено. По-друге, Відповідач зазначив, що контргентом не виконано вимоги пункту 3.2 договору щодо передачі відповідного пакету документів по факту відвантаження. По-третє, Відповідачем на адресу Позивача спрямована заява про залік зустрічних однородних вимог на суму 550 679,08грн., що не враховано останнім при розрахунку суми позову.
Крім того, Відповідачем заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» у зв'язку з тим, що відповідно до умов договору №16001дс від 22.04.2008р та додаткових угод до нього товар безпосередньо постачався на адресу вантажоотримувача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1».
Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті справи, доводів Відповідача щодо необгрунтованості позову, заперечив проти залучення третьої особи. Також представник Позивача зазначив, що при винесенні рішення необхідно прийняти до уваги, що в позові невірно зазначено його суму, вірною вважати 2 266 525,39 грн.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Оцінивши зміст договору №16001дс від 22.04.2008р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697ЦК України).
Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пунктів 1.1, 3.1 договору Позивач (Продавець) зобов'язується передати товар (обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення) у власність Відповідача (Покупця), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом десяти банківських днів від дати його поставки. Датою поставки вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Покупця.
В пункті 1.1 договору передбачено, що номенклатура, кількість, ціна, строк та умови постачання товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.
Пункт 3.2 договору фіксує домовленість сторін, відповідно до якої по факту відвантаження товару Продавець представляє Покупцю наступні документи: товаро-транспортну накладну, рахунок-фактуру, сертіфікат якості.
Строк дії зазначеного правочину, передбачений пунктом 8.1, проланговано додатком до договору від 29.12.2008 року до 31.03.2009 року.
На виконання вимог пункту 1.1 договору сторонами укладено додаткові угоди №1 від 22.04.2008 року, №2 від 28.05.2008 року, №3 від 08.07.2008 року, №4 від 09.07.2008 року, №5 від 12.09.2008 року, №6 від 23.09.2008 року, №7 від 23.09.2008 року, №8 від 20.11.2008 року, №10 від 30.01.2009 року, №11 від 05.02.2009 року, №12 від 04.03.2009 року, №13 від 17.03.2009 року, №14 від 13.04.2009 року.
Відповідно до їх змісту сторони домовилися про строки постачання, номенклатуру та ціну товару. Пункт 2 додаткових угод №1 від 22.04.2008 року, №2 від 28.05.2008 року, №3 від 08.07.2008 року, №4 від 09.07.2008 року, №5 від 12.09.2008 року, №6 від 23.09.2008 року, №7 від 23.09.2008 року, №8 від 20.11.2008 року, №10 від 30.01.2009 року, №11 від 05.02.2009 року, №12 від 04.03.2009 року, №13 від 17.03.2009 року передбачає, що датою постачання товару вважається дата відмітки про його отримання в накладній. Лише пункт 2 додаткової угоди №14 від 13.04.2009 року передбачає, що датою постачання товару вважається дата відмітки про його отримання в товаро-транспортній накладній.
Твердження Відповідача про те, що належним доказом здійснення постачання та отримання товару в межах даного договору є товаро-транспортні накладні, на думку суду, є необгрунтованим, оскільки відповідно до норм статті 664 ЦК України, 32-36 ГПК України належними доказами передачі товару та виконання зобов'язання Позивачем є наявні в справі первинні документи.
Крім того, зазначеними додатковими угодами передбачено, що вантажоотримувачем є ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1». Це стало підставою для заявлення клопотання Відповідачем щодо залучення даного підприємства в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
У відповідності до статті 27 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі господарський суд має право залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача або відповідача, якщо рішення господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. Однак, суд вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
По-перше, Відповідач не зазначив, яким саме чином рішення по данній справі може вплинути на права та обо'язки вантажоотримувача за договором ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1».
По-друге, спір, що розглядається в межах цієї справи, стосується виконання договору №16001дс від 22.04.2008 року, стороною якого ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» не є.
По-третє, предмет спору у цій справі не включає в себе питання подальшого використання товару будь-яким з господарюючих суб'єктів.
Таким чином, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що прийняте рішення в межах цієї справи ніяким чином не може вплинути на права та обов'язки будь-яких інших осіб, в тому числі і вказаного Відповідачем вантажоотримувача, стосовно однієї із сторін.
Згідно з видатковими накладними №24 від 26.09.2008р. на суму 139999,99 грн., №25 від 26.09.2008р. на суму 650000 грн., №26 від 26.09.2008р. на суму 292999,99 грн., №27 від 02.10.2008р. на суму 292999,99 грн., №28 від 02.10.2008р. на суму 292999,99 грн., №29 від 02.10.2008р. на суму 292999,99 грн., №40 від 11.12.2008р. на суму 7680 грн., №1 від 03.01.2009р. на суму 1000 грн., №2 від 06.01.2009р. на суму 4999,98 грн., №5 від 02.02.2009р. на суму 3840 грн., №15 від 20.03.2009р. на суму 119941,98 грн., №17 від 30.03.2009р. на суму 11520 грн., №19 від 25.05.2009р. на суму 11520 грн., №20 від 25.05.2009р. на суму 9000 грн., №21 від 29.05.2009р. на суму 160243,98 грн. Позивач передав товар загальною вартістю 2 291 745,89 грн. Відповідачу. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами сторін на накладних.
На договірний характер цих правовідносин вказує посилання в наведених накладних та податкових накладних на договір №16001дс від 22.04.2008р. в якості підстави постачання.
Повноваження представника Відповідача на отримання матеріальних цінностей від Позивача в межах даного договору підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні, податкові накладні, довіреності є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.
Виконання пункту 3.2 договору щодо передачі відповідних документів Позивачем та отримання їх Відповідачем, на думку суду, підтверджується підписами представників сторін на накладних, оскільки вказана передача документів відповідно до умов договору мала здійснюватися по факту відвантаження товару. Тобто, згідно з умовами договору, належним виконанням своїх зобов'язань за ним Позивачем вважається передача представнику Відповідача не тільки товару, а й означеної документації. Пункт 8.4 договору передбачає вручення представнику іншої сторони листів, повідомлень, претензій та інших документів належною передачею. В разі невиконання однієї з цих умов представники Покупця мали б заявити претензії. Однак, будь-яких доказів незгоди з належністю виконання зобов'язань Позивачем та неотриманням відповідної документації Відповідач не надав.
До матеріалів справи додана засвідчена установою банку виписка з особового рахунку Позивача, яка свідчить про часткове погашення боргу Відповідачем за поставлений товар по договору №16001дс від 22.04.2008р. в сумі 276 267,78 грн.
Проте, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем на 2 015 478,11грн. на момент прийняття рішення суду не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Матеріали справи містять заяву про припинення зобов'язань заліком зустрічних однородних вимог №04/1481 від 25.09.2009 року, згідно якої Відповідач повідомляє про здійснення зарахування зустрічних однородних вимог на загальну суму 550 679,08грн., які виникли у звя'зку з передачею філією «Металургійний комплекс ЗАТ «ДМЗ» дебіторської заборгованості за договором №304710 від 21.11.2008 року за поставлену металопродукцію.
Однак, доводи Відповідача про необхідність зарахування зустрічних однорідних вимог з Позивачем не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.
Відповідачем не надано доказів відправлення зазначеної заяви Позивачу.
За приписами ст. 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Суд вважає, що таке зарахування можливе лише за наступних умов:
- вимоги мають бути зустрічними;
- вимоги мають бути однородними;
- вимоги мають бути ясними.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч наведеним нормам Відповідач не надав суду договор №304710 від 21.11.2008 року, тому встановити чи має на момент винесення судового рішення останній право вимоги за ними не представляється можливим.
Крім того, Відповідачем не представлено жодного первинного (бухгалтерського) документу, які складалися в процесі виконання даного правочину, в підтвердження сум зарахування.
Таким чином, суд неспроможний підтвердити зустрічність, однорідність та ясність вимог про зарахування 550 679,08грн.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 2 015 478,11грн.
Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України.
За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат складає 210 431,74 грн., а 3% річних - 40 615,54 грн. з простроченої суми.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимог щодо стягнення інфляційних витрат в межах позовних вимог в розмірі 210 431,74грн., 3% річних - 40 456,83 грн.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 1, 49, 54, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Приватного підприємства „ТМ-Комплектація”, м.Красноармійськ Донецької області, до відповідача Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь-металургійний завод”, м.Донецьк, про стягнення 2 266 525,39 грн. у тому числі 2 015478,08 грн. основного боргу, 40 615,54 грн. 3% річних, 210 431,74 грн. інфляційних витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь-металургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 122, р/р 26006198028081 у Донбаському філіалі ВАТ „Кредит промбанк”, МФО335593, ЄДРПОУ 30939178) на користь Приватного підприємства „ТМ-Комплектація” (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул. Таманова, 14/14, р/р 2600301625453 у відділенні „Промінвестбанк” в м.Красноармійськ, МФО 334497, ЄДРПОУ 33908500) 2 266 366,65 грн., у тому числі 2 015 478,08 грн. основного боргу, 40 456,83 грн. 3% річних, 210 431,74 грн. інфляційних витрат.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь-металургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 122, р/р 26006198028081 у Донбаському філіалі ВАТ „Кредит промбанк”, МФО335593, ЄДРПОУ 30939178) на користь Приватного підприємства „ТМ-Комплектація” (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Таманова, 14/14, р/р 2600301625453 у відділенні „Промінвестбанк” в м.Красноармійськ, МФО 334497, ЄДРПОУ 33908500) відшкодування витрат по сплаті державного мита в розмірі 4700,93 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,99 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. За згодою сторін в судовому засіданні 30.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 02.10.2009 року.
6. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя