ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/472
05.10.09
За позовом Державного підприємства Українського державного центру залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтрасн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триглав-ВВК»
про зобов'язання повернути майно вартістю 10 515,70 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Сайчишин А.І. -представник за довіреністю № 7/06 від 12.01.2009р.
від відповідача: не з'явились
СуТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Триглав-ВВК»повернути 4 холодильних установки ФАЛ-056/7 із 2-х кузовів вантажних рефрижераторних вагонів побудови НДР за інв. №№ 48950 (1334), 48968 (1335) вартістю 10 515,70 грн., які були передані відповідачу згідно з укладеним договором купівлі-продажу № 101/06 КП ЦВРЕФЮ-У від 16.10.2006р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2009р. порушено провадження по справі № 53/472, розгляд справи призначено на 14.09.2009р.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 05.10.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Листом Головного міжрегіонального управління статистики к м. Києві № 21-10/6272 від 10.09.2009р., наданим позивачем.
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 27.08.2009р. та від 14.09.2009р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.10.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
16.10.2006р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу № 101/06 КПЦВРЕФЮУ (далі Договір), відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідач) 2 кузова вантажних рефрижераторних вагонів побудови НДР, за інвентарними номерами: 48950 (1334), 48968 (1335) виключених з інвентарного парку, (без працюючого холодильного обладнання, колісних пар, візків, автозчіпного та автогальмового обладнання), а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу 2 кузова вантажних рефрижераторних вагонів побудови НДР, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями: акту прийому-передачі вагона № 1334, 1335 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЛЯ № 031053 від 26.10.2006р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Покупець зобов'язується повернути візки, колісні пари, автозчіпне та автогальмівне, та працююче холодильне обладнання на адресу: ДП «УДЦЗРП»«Укррефтранс»08502, м. Фастів, вул. Червоний шлях, 1, Київська область за власний рахунок у термін протягом одного місяця з моменту отримання вагона, що підтверджується відповідними документами (п. 2.2.6 Договору).
В акті прийому-передачі вагона № 1334, 1335 зазначений строк повернення колісних пар - до 04.12.2006р.
Як вбачається з акту приймання колісних пар від 30.11.2006р. позивач по справі прийняв від відповідача колісні пари № 56912, № 129507, № 508351, № 7913, № 6544, № 48097, № 52002, №17071 з вагону № 1334, № 1335.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про повернення працюючого холодильного обладнання, яке було встановлено на вагонах № 1334 та № 1335.
11.03.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 7/540 про повернення на адресу позивача 4-ох холодильних установок ФАЛ -056/7 із 2-ох кузовів вантажних рефрижераторних вагонів побудови НДР за інв. №№ 48950 (1334), 48968 (1335), які були передані відповідачу згідно умов Договору купівлі-продажу № 101/06 КПЦВРЕФЮУ від 16.10.2006р. На доказ направлення та отримання відповідачем претензії № 7/540 позивач надав суду належним чином завірений список рекомендованих листів від 12.03.2009р., фіскальний чек № 76665 та повідомлення про вручення поштового відправлення від12.03.2009р.
Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надавав та обладнання не повернув.
Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по поверненню обладнання, суду не надав.
Факт наявності зобов'язання у відповідача перед позивачем щодо повернення 4-ох холодильних установок ФАЛ -056/7 із 2-ох кузовів вантажних рефрижераторних вагонів побудови НДР за інв. №№ 48950 (1334), 48968 (1335) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про повернення обладнання визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач по справі сплатив державне мито в сумі 105,16 грн. про що свідчить додане до позовної заяви платіжне доручення № 822 від 01.07.2009р. про сплату державного мита, при тому як позовні вимоги про зобов'язання виконати умови договору.
Згідно з п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Указу Президента України № 519/94 від 13.09.1994 “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити державне мито в розмірі 85,00 грн. Проте, позивач сплатив державне мито в сумі -105,16 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством.
За таких обставин внесене державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством підлягає поверненню з Державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Триглав-ВВК»(04211, м. Київ, вул. Приозерна, 12, кв. 14, ідентифікаційний код 33938100) повернути Державному підприємству Українському державному центру залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтрасн»(08502, Київська область, м. Фастів, вул. Червоний шлях, 1; ідентифікаційний код 24210297) обладнання, а саме: 4 (чотири) холодильні установки ФАЛ -056/7 із 2-ох кузовів вантажних рефрижераторних вагонів побудови НДР за інв. №№ 48950 (1334), 48968 (1335), які знаходяться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 34/1.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Триглав-ВВК»(04211, м. Київ, вул. Приозерна, 12, кв. 14, ідентифікаційний код 33938100 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства Українському державному центру залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтрасн»(08502, Київська область, м. Фастів, вул. Червоний шлях, 1; ідентифікаційний код 24210297) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн.
4. Повернути Державному підприємству Українському державному центру залізничних рефрижераторних перевезень «Укррефтрасн»(08502, Київська область, м. Фастів, вул. Червоний шлях, 1; ідентифікаційний код 24210297) з Державного бюджету державне мито в сумі 20 (двадцять) грн. 16 коп. як таке, що внесене у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перераховане за платіжним дорученням № 822 від 01.07.2009р. Платіжне доручення № 822 від 01.07.2009р. залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 53/472.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.