"06" жовтня 2009 р.
Справа № 1/151/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петрова М.С.
при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача -Куришка Ю.К., дов. № 163 від 22.01.2009р.
від відповідача - Щербакова Ю.М., дов. № б/н від 05.10.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю /далі по тексту ТОВ/ “Титан”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.09р.
в справі № 1/151/09
за позовом Прокурора м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання” /далі - КП «ЖЕО»/ , м.Южноукраїнськ Миколаївської області
до скаржника
про стягнення 40 251, 77 грн. заборгованості за договором оренди №158/07 від 01.05.2007р.
В квітні 2009 року прокурор м. Южноукраїнськ звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі КП «ЖЕО»до ТОВ «Титан» про стягнення на підставі ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»/далі-Закон/ заборгованості по орендній платі за період з 29.08.2008 року по 10.11.2008 року в сумі 40 251,77 грн. по договору від 01.05.2007 року № 158/07.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.07.09р. /суддя Васильєва Л.І./ позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із висновками місцевого суду, ТОВ «Титан» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог прокурора відмовити. На обґрунтування своїх доводів скаржник зазначив, що суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин п.6 ст.762 ЦК України та не взяв до уваги той факт, що за період з 20.08.2008 року по 20.11.2008 року він правомірно не сплачував орендну плату, оскільки припинив використання орендованого майна за призначенням з вини КП «ЖЕО», яким не здійснено капітальний ремонт приміщень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, між КП «ЖЕО»та ТОВ «Титан»01 травня 2007р. було укладено договір № 158/07 оренди нерухомого майна по пр.Леніна, 5 у м. Южноукраїнську Миколаївської області, у відповідності до якого перший -орендодавець передав, а другий -орендар прийняв в строкове платне користування окреме нерухоме майно площею 750,9 кв.м. - квартири №№ 109, 110, 112, 114, 116-124 (п. 1.1 Договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженої Южноукраїнською міською радою, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (лютий 2007р.) 7727,13 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць року визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції наступного місяця і нараховується після 10 числа, наступного за звітнім (п. 3.2 договору).
Пункт 6.2 договору зобов'язує відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Пунктом 4.1. угоди сторони передбачили обов'язок відповідача по сплаті експлуатаційних витрат.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.11.2008 року по справі № 16/566/08 договір оренди нерухомого майна від 01.05.2007р. № 158/07 розірвано (а.с.21) через невиконання орендодавцем його обов'язку щодо здійснення капітального ремонту.
За період з 29.08.2008 року по 10.11.2008 року відповідачу нарахована орендна плата в сумі 40 251,77 грн.. Оскільки відповідач порушив зобов'язання щодо сплати вказаної суми, позивач забажав її стягнення в судовому порядку.
Задовольняючи позов суд підставно послався на пункт 3 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, яка зобов'язує орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, та на ст. 762 ЦК України, відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та відхилив доводи відповідача щодо відсутності у нього з серпня 2008 року обов'язку вносити орендну плату, оскільки листом від 25.11.2008 року № 115, до якого відповідач додав акти здачі - прийому нерухомого майна та ключі від квартир (а.с.120), він підтвердив факт звільнення займаних приміщень саме з 25.11.2008 року. До того ж, як вбачається з листування сторін, КП «ЖЕО»ще до розірвання договору погоджувалося прийняти від відповідача орендоване майно, але він його не повертав / а.с.53-55/.
Аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, колегія зазначає, що твердження відповідача про те, що неможливість використання орендованого приміщення за призначенням виникла з вини КП «ЖЕО»є спірним, оскільки скаржник зазначив в апеляційній скарзі, що використовував приміщення з 2001р., тобто протягом 8 років, а відповідно до договору та Закону зобов'язання з поточного ремонту покладається на орендаря. Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку судової будівельно-технічної експертизи щодо вартості відновлювальних робіт на об'єкті, що орендувався /а.с.112-118/, вартість ремонтних робіт, що відносяться до капітальних /зобов'язання позивача/ складає 59642 грн., в той час як вартість ремонтних робіт, що відносяться до поточного ремонту /зобов'язання відповідача/ становить 111302 грн., що майже в два рази більше і, свідчить, що приміщення знаходилися в непридатному до використання стані і з вини орендаря теж.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за договором в сумі 40 251, 77 грн. обґрунтовані та законно задоволені судом, отже підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати скаржника з оплати державного мита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.07.2009 р. по справі № 1/151/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Титан” -без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Разюк Г.П.
Суддя Петров М.С.
Суддя Колоколов С.І.