"01" жовтня 2009 р.
Справа № 7/83-11
за позовом підприємства "Амексім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до Луцької міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство "Луцьксантехмонтаж №536"
про визнання нечинним рішення
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Солтис Т. П., представник (дов. від 25.05.2009р.)
від відповідача: Бірюк І. В., гол. спец. претензійного сектору юр. упр. (дов. №1.1-8/1704 від 31.03.2009р.)
від третьої особи: н/з
СУТЬ СПОРУ: підприємство "Амексім" у формі ТОВ звернулося з позовом до Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВАТ "Луцьксантехмонтаж №536" про визнання недійсним рішення Луцької міської Ради № 26/73 від 17.04.2008 року “Про надання земельної ділянки на умовах оренди ВАТ “Луцьксантехмонтаж № 536”для обслуговування адміністративного та господарських приміщень на вул. Дубнівській, 99а”.
У судовому засіданні 24.09.2009р. оголошено перерву до 01.10.2009р. для подання доказів та заперечень на позов.
Представник позивача позовну вимогу підтримав з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у відзиві та у судовому засіданні проти позову заперечує при цьому зазначає, що відповідно до п. 2 роз'яснення ВАСУ від 26.01.2000 N 02-5/35 визначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Позивачеві на підставі рішення Луцької міської ради від 05.04.1996 р. № 7/9 було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 2,7463 га на вул. Дубнівській, 99а у м. Луцьку для обслуговування адміністративних та господарських будівель.
Цільове призначення вищевказаної земельної ділянки визначене і в подальшому не змінювалось.
Твердження позивача про те, що Луцька міська рада повинна була при прийнятті рішення визначити необхідну площу для обслуговування будівель і споруд на спірній земельній ділянці є неправильним і не ґрунтуються на нормі закону оскільки розмір земельної ділянки був визначений для цих цілей ще у 1996 році і підтверджується Державним актом на право постійного користування, який був виданий позивачеві.
Крім того, відповідач зазначає, що Луцькою міською радою було прийняте рішення від 24.11.2008 р. № 32/24 яким було визнано недійсним Державний акт серії ІІ-ВЛ № 000154 від 31.07.1996 р. на земельну ділянку, що знаходиться на вул. Дубнівській, 99а загальною площею 2,7463 га.
Вищевказане рішення було предметом оскарження у першій та апеляційній судових інстанціях і визнано недійсним, на даний час Луцькою міською радою подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на судові рішення першої та апеляційної інстанції.
Будівлі з 2007 року на підставі договорів купівлі-продажу знаходяться у власності ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536»то відповідно дане підприємство використовує дану земельну ділянку для їх обслуговування.
Згідно ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно право користування земельною ділянкою перейшло до нових власників, а саме ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536», але оскільки надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) тому відповідно Луцькою міською радою було припинено право постійного користування ТзОВ «Амексім», оскільки юридично вони залишалися користувачами, що підтверджується Державним актом на право постійного користування, але фактично користується нею «Луцьксантехмонтаж №536».
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536»на виконання вимог норм земельного законодавства звернулось до Луцької міської ради для оформлення належним чином права користування земельною ділянкою і для відмови у оформленні даного права у Луцької міської ради не було ніяких правових підстав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи та зобов'язати сторони в обов'язковому порядку провести звірку взаємних розрахунків.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, проте було подано заяву про відкладення розгляду справи, оскільки товариством не було отримано процесуальні документи, а про розгляд справи повідомив представник відповідача.
Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Розгляд справи відкласти на 08.10.2009р. на 10 год. 15 хв.
2. Позивачу: додаткові пояснення з врахуванням відзиву відповідача.
3. Третій особі: копію довідки про включення до ЄДРПОУ та письмові пояснення на позовну заяву згідно ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя