29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" жовтня 2009 р.
Справа № 6/1572
За позовом Приватного підприємства „Агропром ” м. Волочиськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод”
с. Гуменці Кам'янець-Подільського району
про стягнення 86 219,31 грн.
Суддя О.Є. Танасюк
За участю представників сторін:
позивача : Поліщук І.А. -за довіреністю № 60 від 08.04.2009р.
відповідача : Коханко В.М. -за довіреністю б/н від 07.10.2009р.
Рішення приймається 07.10.2009 р., оскільки в судовому засіданні 16.09.2009р. оголошувалася перерва.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 86 219,31 грн., з яких 84 995 грн. основного боргу, 764,95 грн. інфляційні витрати та 459,36 грн. грн. 3% річних, що виник згідно договору поступки вимоги від 20.11.2008р. На підтвердження позовних вимог подано накладні на відпуск товару, розрахунок заборгованості, в тому числі суми інфляційних, річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позову із вищевикладених підстав.
Крім того представником позивача в судовому засіданні 07.10.2009р. заявлено клопотання про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно, оскільки у невиконанні зобов'язань за договорами вбачає у діях відповідача зловживання своїми правами та не бажання здійснити розрахунки.
Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони ... або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994року № 02-5/611 „ Про деякі питання застосування заходів до забезпечення позову” , інформаційного листа від 12.12.2006р.№ 01-8/2776 „ Про деякі питання практики забезпечення позову” вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не подано належних доказів та обґрунтувань того, яким чином невжиття зазначених ним заходів по забезпеченню позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2009р. позовні вимоги визнав в повному об'ємі, а також подав клопотання, в якому просить суд надати можливість самим погасити суму боргу до 07.10.2009р. Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2009р. доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар суду не надав.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
Приватне підприємство „Агропром” м. Волочиськ, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстрована Волочиською районною держадміністрацією 01.03.2004р., що підтверджено свідоцтвом про держану реєстрацією № 228067 серія АОО, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки управління статистики у Волочиському районі №109134 від 11.04.2008р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстроване Кам'янець-Подільською райдержадміністрацією 13.09.2006р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 822851 серія АОО, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки управління статистики в у Кам'янець-Подільському районі № 301382 від 26.12.2008р.
Між ПП „Агропром” (позивачем) та ТОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” (відповідачем) були укладені договори купівлі-продажу №3 від 21.10.2008р. та № 4/27-10-08 від 27.10.2008р., згідно п.п.2.1, 2.2 яких продавець зобов'язується передати в обумовлені договором строки покупцеві фуражне зерно пшениці, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього вказану в договорі суму коштів.
Вказаними договорами сторони передбачили, що покупець зобов'язаний повністю оплатити товар на протязі двадцяти днів з моменту отримання його у продавця. Оплата здійснюється за ціною по домовленості шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця, відповідно до п.п. 4.1даного договору.
На виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу позивач передав відповідачу товар, що підтверджено видатковою накладною № РН-0001057 від 27.10.2008р. на суму 78 000,00грн., № РН-0001071 від 31.10.2008р. на суму 156 912,60 грн., згідно довіреностей № 19 від 21.10.2008р. та № 35 від 21.10.2008р.
Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар на загальну суму 175 000,00 грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 16.02.2009р. становить 59 912,60 грн.
Крім того, між ПП „Агропром” , ТзОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” та СФГ „Віталія” с. Ясенівка Ярмолинецького району був укладений договір поступки вимоги від 20.11.2008р. Згідно п.п.1,2 цього договору ПП „Агропром” приймає на себе право вимоги зобов'язань про погашення заборгованості за наданий СФГ „Віталія” на користь ТзОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” товар на суму, що становить 85 082,40 грн. В свою чергу ТзОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” взяло на себе зобов'язання оплатити вартість товару, а також провести розрахунки згідно договору поступки вимоги.
16.02.2009р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 1 за вих. № 21 на суму 144 995,00грн., відповідь на яку позивач отримав листом за вих. № 60 від 05.03.2009р., в якому відповідач просить надати йому можливість частково здійснювати проплату боргу у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, а також повідомив, що ним здійснено проплату 25.02.2009р. та 27.02.2009р. на загальну суму 10 000грн.
20.05.2009р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 2 за вих. № 75 на суму 84995,00грн. відповідь на яку позивач не отримав, заборгованість не сплатив.
12.08.2009р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підтвердили заборгованість в сумі 84 995,00грн.
У зв'язку із цим, у відповідача наявна заборгованість в сумі 84 995,00 грн., яку позивач просить стягнути. При цьому, крім основного боргу в сумі 84 995,00 грн., позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 764,95 грн. за червень-липень місяці 2009р. та 459,36 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку, всього 86 219,31грн.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були укладені договори купівлі-продажу №3 від 21.10.2008р. та № 4/27-10-08 від 27.10.2008р., згідно умов яких позивач зобов'язувався передати в обумовлені договором строки покупцеві фуражне зерно пшениці, а відповідач зобов'язаний прийняти вказаний товар і сплатити за нього вказану в договорі суму коштів.
При цьому, позивач виконав зобов'язання по договорах купівлі-продажу, передавши відповідачу товар (фуражне зерно), що підтверджено видатковими накладними № РН-0001057 від 27.10.2008р. на суму 78 000,00грн., № РН-0001071 від 31.10.2008р. на суму 156 912,60 грн., згідно довіреностей № 19 від 21.10.2008р. та № 35 від 21.10.2008р.
Крім того, між позивачем, відповідачем та СФГ „Віталія” с. Ясенівка Ярмолинецького району був укладений договір поступки вимоги від 20.11.2008р., згідно умов якого позивач приймає на себе право вимоги зобов'язань про погашення заборгованості за наданий СФГ „Віталія” на користь відповідача товар на суму, що становить 85 082,40 грн. В свою чергу відповідач зобов'язаний оплатити вартість товару, а також провести розрахунки згідно договору поступки вимоги.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач в повному обсязі не виконав зобов'язань по оплаті за товар в сумі 84 995,00 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків станом на 12.08.2009р. та відповідачем в судовому засіданні.
Крім того, позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційні в сумі 764,95 грн. за червень-липень місяці 2009р., а також 3% річних в сумі 459,36 грн. із врахуванням вимог ст. 625 ЦК України відповідно до поданих розрахунків.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 84 995,00 грн. основної заборгованості, 764,95 грн. інфляційних та 459,36 грн. 3% річних обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.1,12,44, 49,82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного підприємства „Агропром” м. Волочиськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” с. Гуменці Кам'янець-Подільського району про стягнення 86 219,31 грн., задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” с. Гуменці Кам'янець-Подільського району (р/рах. № 260090100811 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054, код ЄДРПОУ 34422333) на користь Приватного підприємства „Агропром” м. Волочиськ (р/рах.26003960105050 в ВАТ КБ „Хрещатик” Тернопільський філіал МФО 338653 код. ЄДРПОУ 32810350) 84 995,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 00 коп.) основного боргу, 764,95 грн. (сімсот шістдесят чотири гривні 95 коп.) інфляційних, 459,36 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 36 коп.) 3% річних, 862,20 грн. (вісімсот шістдесят дві гривні 20 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя