83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.10.09 р. Справа № 25/154пд
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ Донецької області
до відповідача Слов'янської міської ради м. Слов'янськ Донецької області
про спонукання до прийняття спірних пунктів договору в редакції ВАТ „Донецькобленерго”
За участю представників сторін:
від позивача: Хомовський С.М. - юрисконсульт (довіреність № 25-09 „КР” від 29.12.2008);
від відповідача: Сисюк В.О. - головний спеціаліст юридичного відділу (довіреність № 01.01.-12/1246 від 28.08.2009)
В судовому засіданні 24.09.2009 було
оголошено перерву до 06.10.2009 до
10год.00хв.
Позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до Слов'янської міської ради м. Слов'янськ Донецької області про спонукання до прийняття п. 4.2.1., 6.1.1. та п. 9.1 (абзац 25) договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009 в редакції ВАТ „Донецькобленерго”.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на супровідний лист № 5277 від 23.06.2009 про направлення проекту договору № 2200 від 22.06.2009 на адресу відповідача, договір про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009, Додаток № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009, протокол розбіжностей до договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009.
У відзиві на позовну заяву (вих. № 01.01-12/1245 від 28.08.2009) відповідач, з посиланням на положення ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 179, 184, 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 257, 259 ЦК України, п. 7.6. ПКЕЕ, просить позивачу в позовних вимогах відмовити.
Також, надав для залучення до матеріалів справи копію супровідного листа (вих. № 01.01-12/1303 від 10.09.2009) про направлення протоколу узгодження розбіжностей на адресу Слов'янського РЕМ ВАТ „Донецькобленерго” та копію протоколу узгодження розбіжностей до договору. Перелічені документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 24.09.2009 було оголошено перерву до 06.10.2009 до 10год.00хв. для надання позивачем пояснень щодо п. 4.2.1. договору.
06.10.2009 судове засідання було продовжено.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Краматорських електричних мереж в порядку ст. ст. 181, 275 Господарського кодексу України, у відповідності з вимогами Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією, направило за супровідним листом (вих. 5277 від 23.06.2009) на адресу Слов'янської міської ради проект договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009 з додатками до цього договору для розгляду та підписання.
Слов'янська міська рада проект договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009 підписала з протоколом розбіжностей (позивач отримав підписаний договір № 2200 з протоколом розбіжностей 20.07.2009).
В результаті вжитих заходів щодо врегулювання виниклих розбіжностей, залишилися неврегульованими п. п. 4.2.1., 6.1.1. та п. 9.1. (абзац 25) договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009, які були передані ВАТ „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж на розгляд суду.
Так, позивач пропонував п. 4.2.1. договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009 (далі - договір) викласти наступним чином: „За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4. - 2.3.5. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.”.
Відповідач в протоколі розбіжностей до договору п. 4.2.1. виклав в наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4. - 2.3.5. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України.”.
Позивач свою позицію щодо п. 4.2.1. обґрунтовує тим, що запропонований п. 4.2.1. договору відповідає вимогам п. 4.2.1. Типового договору про постачання електричної енергії.
Відповідач, в свою чергу, вважає, що запропонована ним редакція п.4.2.1. договору відповідає приписам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України.
Суд розглянув позицію позивача та відповідача щодо п. 4.2.1. договору та приймає редакцію позивача, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 з змінами та доповненнями, останні зміни від 10.01.2002, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 даного Закону України закріплює, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, запропонована редакція позивача стосовно визначення розміру пені, належного до стягнення, цілком відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Щодо зазначення в п. 4.2.1. договору про сплату Споживачем 3% річних та індексу інфляції за порушення термінів оплати платежів, передбачених п. 2.3.4.-2.3.5., то згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Таким чином, зазначення в п. 4.2.1. договору про сплату Споживачем 3% річних та індексу інфляції не суперечить приписам ст. 625 Цивільного кодексу України та не порушує прав Споживача.
Абзац 2 п. 4.2.1. договору - „Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.” - також не порушує та не зачіпає прав Споживача, вимог діючого законодавства.
По п. 6.1.1. договору - позивач, з посиланням на Типовий договір про постачання електричної енергії, п. 7.6. Правил користування електричною енергією, Правила улаштування електроустаткування, запропонував викласти цей пункт договору в такій редакції: „Електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником: 6.1.1. Без попередження у разі:
- виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Постачальника - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;
- зниження показників якості електроенергії з вини Споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів;
- приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку;
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- в інших випадках, що передбачені чинним законодавством України, зокрема, ПКЕЕ.”.
Відповідач з такою позицією позивача не погодився, посилаючись на те, що п. 7.6. ПКЕЕ не передбачає „інших випадків” відключення електроенергії без попередження, тому, пропонує викласти п. 6.1.1. договору наступним чином: „Електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником: 6.1.1. Без попередження у разі:
- виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Постачальника - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;
- зниження показників якості електроенергії з вини Споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів;
- приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку;
самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії.”.
Судом розглянуті редакції п. 6.1.1. договору, запропоновані сторонами, та, з огляду на положення п. 7.6. ПКЕЕ, приймає редакцію відповідача щодо спірного пункту договору, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 7.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
З аналізу п. 7.6. Правил, на який посилається позивач в обґрунтування п. 6.1.1. договору, вбачається, що даний пункт Правил не містить посилання на „інші випадки”, в яких можливо припинити або обмежити енергопостачання без попередження. Тому, саме пропозиція відповідача щодо п. 6.1.1. договору відповідає п. 7.6. Правил.
Пункт 9.1. (абзац 25) договору позивач виклав таким чином: „Сторони домовилися, що загальний строк позовної давності до правовідносин встановлюється в 10 років, строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) - 2 роки. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 2 роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано”.
Позивач свою позицію ґрунтує ч. 2 ст. 258 та ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України.
Відповідач не погодився з позицією позивача стосовно п. 9.1. (абзац 25) договору. Свої заперечення мотивує ст. 72 Цивільного кодексу України (див. протокол розбіжностей до договору) та ст. ст. 257, 259 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України (див. відзив на позовну заяву).
Редакція відповідача по п. 9.1. (абзац 25): „Сторони домовилися, що загальний строк позовної давності до правовідносин встановлюється в 3 роки, строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) - шість місяців”.
Стаття 257 ЦК України передбачає, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);
4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);
5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);
7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).
Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
За приписами ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Враховуючи, що сторони не дійшли згоди про збільшення встановленого законом строку позовної давності, в силу положень ст. ст. 257-259 ЦК України, суд дійшов висновку викласти пункт 9.1. (абзац 25) наступним чином:
„Сторони домовилися, що загальний строк позовної давності до правовідносин встановлюється в 3 (три) роки, строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) - 1 (один) рік.”.
Заперечення відповідача щодо пункту 1 Додатку № 5 до договору судом не розглядаються, тому як не є предметом розгляду у даній справі, позивач не звертався з вимогою про врегулювання розбіжностей по пункту 1 Додатку № 5 до договору; позовні вимоги в цій частині не уточняв.
Дослідивши матеріали господарської справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. ст. 20, 179, 181, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 257, 258, 259 Цивільного кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ Донецької області до Слов'янської міської ради м. Слов'янськ Донецької області про спонукання до прийняття п. п. 4.2.1., 6.1.1. та 9.1 (абзац 25) договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009 в редакції ВАТ „Донецькобленерго” задовольнити частково.
Пункт 4.2.1. договору про постачання електричної енергії № 2200 від 22.06.2009 прийняти в редакції позивача, а саме: „За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4. - 2.3.5. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.”.
Пункт 6.1.1. договору прийняти в наступній редакції відповідача: „Електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником: 6.1.1. Без попередження у разі:
- виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Постачальника - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;
- зниження показників якості електроенергії з вини Споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів;
- приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку;
самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії.”.
Пункт 9.1. (абзац 25) договору викласти в редакції наступного змісту: „Сторони домовилися, що загальний строк позовної давності до правовідносин встановлюється в 3 (три) роки, строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) - 1 (один) рік.”.
Стягнути з Слов'янської міської ради (84112, м. Слов'янськ Донецької області, вул. жовтневої революції, 2, код ЄДРПОУ 04052821) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8, ЗКПО 00131127) витрати по сплаті держмита в сумі 28грн.33коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39грн.33коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
Надруковано 3 примірники:
1 прим. - до справи
1 прим. - позивачу;
1 прим - відповідачу