01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"29" вересня 2009 р. Справа № 15/053-09
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінісан», м. Тернопіль
до товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 10518,73 грн.
за участю представників:
від позивача: Вальчук-Коненков С.Г. (дов. від 28.09.2009р);
від відповідача: Лиценко З.В. (дов. №102/02 від 19.02.2007р.);
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінісан»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»(далі-відповідач) про стягнення 8118,73грн. заборгованості за поставлений товар та 2400,00 грн. збитків.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за товар, поставлений позивачем відповідачу на підставі накладної №0317-00002 від 17.03.2008р., зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 8118,73грн. Також позивач посилаючись на п.1. ч.2 ст.22 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 2400,00 грн. збитків пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.09.2009р. надав суду відзив № 8 від 14.09.2009р. на позов, в якому проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що станом на час порушення провадження у справі відповідач не мав заборгованості перед позивачем. Остаточний розрахунок за товар відповідач здійснив 09.07.2009р., тому предмет спору відсутній. Щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 2400,00 грн., то позивачем не доведено прямого зв'язку між порушенням його прав та необхідністю скористатися послугами адвоката, що було його правом, а не обов'язком. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2009 р. позовні вимоги підтримав в частині стягнення збитків.
Представник відповідача в судових засіданнях 15.09.2009р., 29.09.2009р. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Встановив:
17.03.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю «Вінісан» було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю «Валтекс»було прийнято згідно з розхідною накладною № 0317-00002 від 17.03.2008 р. матеріал взуттєвий на суму 19618,73грн.
27.05.2009 р. позивачем на адресу відповідача надісланий лист № 134 від 27.05.2009р., в якому позивач вимагає у відповідача сплатити до 04.06.2009р. заборгованість за розхідною накладною № 0317-00002 від 17.03.2008 р. у сумі 8118,73 грн. заборгованість за розхідною накладною № РН-0000295 від 31.08.2006р. у сумі 120,74 грн.
В позовній заяві позивач зазначає, що заборгованість за поставлений товар по накладній № 0317-00002 від 17.03.2008 р. становить 8118,73 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2009р. надав суду платіжне доручення № 4462 від 09.07.2009р. на суму 43770,87 грн. в підтвердження сплати за отриманий від позивача товар. В платіжному дорученні призначенням платежу зазначено: «Передоплата за кирзу згідно рахунку № СФ-000176 від 08.07.2009р. та погашення кредиторської заборгованості». Представник відповідача пояснив, що погашення даним платіжним дорученням кредиторської заборгованості і є погашенням заборгованості за накладною № 0317-00002 від 17.03.2008 р. Представник позивача у судовому засіданні визнав сплату відповідачем заборгованості за отриманий товар вказаним платіжним дорученням.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач сплатив 09.07.2009р. заборгованість за отриманий товар на підставі розхідної накладної № 0317-00002 від 17.03.2008 р., тобто станом на час подання позовної до суду 05.08.2009р. заборгованість була погашена.
Таким чином, відповідно до ч.1.ст.1 ГПК України підприємства мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав, а станом на час подання позовної заяви 05.08.2009р. до суду права позивача відповідачем порушені не були, оскільки свої зобов'язання по сплаті за отриманий товар за накладною № 0317-00002 від 17.03.2008 р. відповідач виконав 09.07.2009р., отже позовні вимоги про стягнення 8118,73 грн. задоволенню не підлягають.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2400,00 грн. збитків, понесених у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права, які складаються із витрат понесених позивачем за договором № 02 від 27.05.2009 р. про надання юридичних послуг, укладеним між позивачем та адвокатом Гловаком І.С., та підтверджуються платіжним дорученням № 38 від 15.06.2009 р. на суму 1500,00 грн. та актом від 29.05.2009р. про надані юридичні послуги.
Згідно з ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до умов договору №02 від 27.05.2009р. ТОВ «Вінісан»(Замовник) доручає, адвокат Гловак І.С. (Виконавець) приймає на себе обов'язки щодо надання юридичних послуг Замовнику в порядку, обсягах і на умовах визначених цим договором. На умовах цього договору Виконавець надає послуги із представництва Замовника і захисту його прав та інтересів в судових органах та органах державної виконавчої служби по справі про стягнення з ВАТ «Валтекс»сум заборгованості, збитків та штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань.
Згідно з актом від 29.05.2009р. про надані юридичні послуги Виконавець надав, а Замовник отримав юридичні послуги на суму 2400,00грн.
Позивач сплатив Виконавцю 1500,00 грн. за надання юридичних послуг, що підтверджується платіжним дорученням № 38 від 15.06.2009р., копія якого наявна в матеріалах справи, з якого вбачається, що одержувачем коштів є ФО ПП Гловак І.С.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зазначені витрати у разі звернення саме до адвоката та повної їх сплати відносяться до судових витрат, проте в даному випадку одержувачем коштів є ПП Гловак І.С., що вбачається з платіжного доручення.
Таким чином, заявлені до стягнення позивачем збитки у сумі 2400,00 грн. не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки зазначені витрати не мають обов'язкового характеру, здійснення зазначених витрат не має безпосереднього впливу на відновлення порушеного права, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2400,00 грн. збитків також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 05.10.2009р.