Запорізької області
30.09.09 Справа № 17/231/09
Суддя
за позовною заявою: акціонерного комерційного банку “Національний кредит” в особі Олександрівської філії АКБ “Національний кредит” в м. Запоріжжя, 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 5
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж”, 70534, Запорізька область, Оріхівський район, с. Димитрово, вул. Зарічна, буд. 53
про стягнення 282 558,76 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Хілько І.Ф., довіреність від
від відповідача: не з'явився
02.07.09 до господарського суду Запорізької області звернувся акціонерний комерційний банк “Національний кредит” в особі Олександрівської філії АКБ “Національний кредит” в м. Запоріжжя (надалі - АКБ “Національний кредит”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж” (далі за текстом - ТОВ “Міраж”) про стягнення з відповідача 285 167,94 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 250 000,00 грн., відсотки за користування кредитом - 28 325,18 грн., відсотки за неправомірне користування кредитом - 2 465,75 грн., плата за кредит в сумі 200,00 грн. та 4 177,01 грн. - пеню.
Ухвалою від 02.07.09 судом порушено провадження у справі № 17/231/09, судове засідання призначено на 30.07.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 30.07.09, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 07.08.09.
Ухвалою від 07.08.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/231/09 на один місяць.
Ухвалою суду від 07.08.09 розгляд справи відкладеного на 30.09.09.
За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 30.09.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення в повному обсязі.
Заявою від 29.09.09 № 20-01/159, наданою суду 30.09.09 позивач зменшив розмір позовних вимог щодо стягнення пені. Просить суд стягнути з відповідача не 4177,01 грн. пені, а 1 567,83 грн. пені за період з 01.11.08 по 30.04.09 з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Заява надана відповідно вимог ст. 22 ГПК України, прийнята судом та задоволена.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 14.04.08 між сторонами у справі укладено кредитний договір № 08/08, за умовами позивач надав відповідачу кредит в сумі 250 000, 00 грн. під 18 % річних шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у національній валюті України на поповнення обігових коштів для підтримки підприємницької діяльності товариства в межах Статуту. Строк погашення кредиту був пролонгований до 19.06.09. Свої зобов'язання щодо погашення кредиту в строк, визначений договором відповідач не виконав, внаслідок чого сума основного боргу становить 250 000, 00 грн. Крім того, відповідно до п. п. 3.2, 3.3, 3.4, 5.1, 5.3 договору відповідачу нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 28 325,18 грн., відсотки за неправомірне користування кредитом в сумі 2 465,75 грн., плату за кредит в сумі 200,00 грн., пеню в сумі 1 567,83 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явились, правом надати відзив на позов не скористались. Про час та місце судового засідання відповідач судом повідомлено належним чином.
Згідно із п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, що відповідає довідці головного управління статистики у Запорізькій області від 27.07.09 № 15-7/3551, копія якої долучена до матеріалів справи, а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради станом на 16.07.09.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.
Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
14.04.08 між акціонерним комерційним банком “Національний кредит” в особі Олександрівської філії АКБ “Національний кредит” в м. Запоріжжя (Банк) і товариством з обмеженою відповідальністю “Міраж” (Позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 08/08, за умовами якого (п. 2.1) Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної лінії у сумі, яка не може перевищувати 250 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії).
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 13.04.09 (2.2 договору).
Розпорядженням керуючого банку від 14.04.09 для ТОВ “Міраж” встановлено строк погашення кредиту 18.06.09.
Відповідно до п. 6.6 цей договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Пунктом 3.1 кредитного договору від 14.04.08 № 08/08 передбачено, що кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункового документа (платіжного доручення) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20629302291001, відкритого в Олександрівській філії АКБ “Національний кредит”, код Банку 313775, на рахунок контрагента Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за спірним договором з боку позивача виконані у повному обсязі. Згідно із п. 3.1 кредитного договору, ТОВ “Міраж” було пред'явлено в Олександрівську філію АКБ “Національний кредит” м. Запоріжжя платіжне доручення від 14.04.08 № 30 для сплати на рахунок контрагента ТОВ “ТБ Будмонтаж”. Відповідно до зазначеного платіжного доручення кредитні кошти в сумі 250 000,00 грн. були перераховані на рахунок ТОВ “ТБ Будмонтаж”.
Однак свої зобов'язання за договором кредиту ТОВ “Міраж” не виконало, сплату суми кредиту у встановлений договором строк не здійснило, чим порушило умови договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості складає 250 000,00 грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 250 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання.
Зобов'язання відповідача оплатити заборгованість за кредитним договором не припинено.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 250 000,00 грн. судом визнаються документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 18 відсотків річних.
Відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при поверненні суми кредиту в повному розмірі - в день погашення заборгованості.
Відповідно до розрахунку позивача, сума заборгованості відсотків за користування кредиту складає 28 325,18 грн.
Факт несплати матеріалами справи доведений.
Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за відсотками документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення відсотків за неправомірне користування кредитом у розмірі 2 465,75 грн.
Згідно із п.3.4 договору, у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 30 відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2 цього договору.
Відповідно до розрахунку позивача, сума відсотків за неправомірне користування кредитом складає 2 465,75 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що за надання та управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку плату, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 0,01 відсотків від ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.1 цього договору.
Встановлено, що плата за надання та управління фінансовим кредитом з жовтня 2008 року складає 200,00 грн. Вимоги про стягнення з відповідача плати за кредит в сумі 200,00 грн. заявлені позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1 567,83 грн., з яких 1 557,47 грн. - пені за простроченим відсотків за період з 01.11.08 по 30.04.09 та 10,36 грн. - пені за надання та управління фінансовим кредитом за період з 01.11.08 по 30.04.09.
На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Вимоги про стягнення пені за неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов договору в сумі 1 567,83 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи), позивач обґрунтовує п. 5.2 кредитного договору № 08/08, яким сторонами визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 2 825,59 грн. державного мита та 312,12 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж” (70534, Запорізька область, Оріхівський район, с. Димитрово, вул. Зарічна, буд. 53, код ЄДРПОУ 22138880, п/р 26000301291001 в Олександрійській філії АКБ “Національний кредит” в м. Запоріжжя, МФО 313775) на користь Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” в особі Олександрійській філії АКБ “Національний кредит” в м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, б. 5, код ЄДРПОУ 25765710, б/р № 39009901313775 в Олексадрівській філії АКБ “Національний кредит” в м. Запоріжжя, МФО 313775) - 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 28 325 (двадцять вісім тисяч триста двадцять п'ять) грн. 18 коп. відсотки за користування кредитом, 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 75 коп. відсотки за неправомірне користування кредитом, 200 (двісті) грн. 00 коп. плата за кредит, 1 567 (одну тисячу п'ятсот шістдесят сім) грн. 83 коп. пені, 2 825 (дві тисячі вісімсот двадцять п'ят) грн. 58 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Л. Корсун