01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"29" вересня 2009 р. Справа № 4/184-09
Судя Щоткін О.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща,
до Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква, Київської області, Україна
про стягнення 1 348 451,90 доларів США
за участю представників сторін:
від позивача: Галанський Д.П. -предст., дов. від 15.06.2009р.;
від відповідача: не з'явився;
обставини справи:
23.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква, Київської області, Україна про стягнення 1 348 451,90 доларів США основного боргу та пені за невиконання грошового зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду Київської області № 02-03/638/11 від 30.03.2009р. відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс» з посиланням на п.1.ст.62 ГПК України.
Постановою Вищого Господарського суду України від 17.06.2009р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»було задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області № 02-03/638/11 від 30.03.2009р. скасовано, матеріали позовної заяви направлені до Господарського суду Київської області для вирішення питання щодо прийняття їх до розгляду.
Скасовуючи Ухвалу Господарського суду Київської області № 02-03/638/11 від 30.03.2009р. про відмову у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс», Вищий господарський суд зазначив наступне.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України .
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків передбачених статтею 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом.
Приписами ч.3 ст.2 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, яка набула чинності для України з 10 січня 1961 року, передбачено: «Суд Договаривающегося Государства, если к нему поступает иск по вопросу, по которому стороны заключили соглашение, предусматриваемое настоящей статьей, должен, по просьбе одной из сторон, направить стороны в арбитраж, если не найдет, что упомянутое соглашение недействительно, утратило силу или не может быть исполнено».
Згідно з абз.1, 2 п.5 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору -ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначити, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною або не може бути виконана.
Отже, вбачається, що на дійсність арбітражного застереження безпосередньо впливає можливість виконання останнього сторонами, що, в свою чергу, безпосередньо залежить від вказівки правильної назви юрисдикційного органу або арбітражної інституції, яка буде розглядати спори.
Проте, суд першої інстанції, повертаючи позивачу позовну заяву на підставі п.1.ст.62 ГПК України з посиланням на п.10.1 контракту, укладеного між сторонами, наведених норм та приписів не врахував, не перевірив можливість реалізації виконання сторонами вказаного контракту арбітражного застереження, викладеного в п.10.1.
За вказаних обставин Ухвала Господарського суду Київської області № 02-03/638/11 від 30.03.2009р. про відмову у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»була скасована Вищим господарським судом України, а матеріали передані в Господарський суд Київської області для вирішення питання щодо прийняття їх до розгляду.
Відповідно до вимог ст.. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 17.06.2009р., судом з'ясовано наступне:
В зовнішньоекономічному Контракті № 11-32С/216 від 01.03.2007р., укладеному між сторонами спору, в пункті 10.1 передбачене арбітражне застереження наступного змісту: «Спори, що пов'язані з укладанням, виконанням, зміною та розірванням цього контракту розглядаються Міжнародним комерційним судом при ТПП України з застосуванням матеріального і процесуального права України».
У відповідності до ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Додатків 1, 2 до нього, при Торгово-промисловій палаті України діє дві арбітражні установи: Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.
«Міжнародного комерційного суду» при Торгово-промисловій палаті України, як це викладено в арбітражному застереженні сторін в п.10.1 Контракту № 11-32С/216 від 01.03.2007р. на підставі якого виник спір сторін у справі, - не існує.
За приписами п. 5 Роз'яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»зазначається «.. арбітражна угода не може бути виконана, якщо сторони неправильно виклали назву третейського суду або зазначили арбітражну установу, якої не існує».
Враховуючи, що в п.10.1 Контракту № 11-32С/216 від 01.03.2007р., укладеного між сторонами спору, в арбітражному застереженні вказана назва неіснуючої арбітражної установи -виконати таке арбітражне застереження в частині звернення до неіснуючої установи -неможливо.
За вказаних обставин, суд визнав обґрунтованим звернення позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква, Київської області, Україна про стягнення 1 348 451,90 доларів США основного боргу та пені за невиконання останнім грошового зобов'язання за зовнішньоекономічним Контрактом № 11-32С/216 від 01.03.2007.
Резолюцією заступника голови Господарського суду Київської області Сухового В.Г. справа № 02-03/638/11 передана для розгляду судді Щоткіну О.В.
Ухвалою від 30.06.2009р. Господарський суд Київської області було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.07.2009р.
Закритим акціонерним товариством «Росава»була подана касаційна скарга до Верховного суду України на Постанову Вищого Господарського суду України від 17.06.2009р. про скасування Ухвали Господарського суду Київської області № 02-03/638/11 від 30.03.2009р.
Ухвалою Верховного суду України від 13.08.2009р. Закритому акціонерному товариству «Росава»було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2009р., матеріали справи повернуті Господарському суду Київської області.
Ухвалою від 16.09.2009р. розгляд справи було призначено на 29.09.2009р.
Закритим акціонерним товариством «Росава»було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 30.06.2009р. про порушення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду від 28.09.2009р. Закритому акціонерному товариству «Росава»було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, оскільки господарський процесуальний кодекс не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал про прийняття справи до провадження.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, в обґрунтування своїх вимог надав суду для огляду оригінали документів, які додані до позовної заяви в завірених копіях, оригінал витяг із ЄДРПОУ стосовно відповідача ЗАТ «Росава», яким підтверджені відомості про знаходження відповідача в ЄДРПОУ, інші відомості.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та дату судового засідання у справі повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, проте через канцелярію суду подав клопотання (вх.. номер 11295) про відкладення розгляду справи, у зв'язку подачею ним апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 30.06.2009р.
Суд, розглянувши подане клопотання відмовляє в його задоволенні, оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2009р. на підставі ч. 1 ст. 106 ГПК України було відмовлено ЗАТ «Росава»у прийнятті апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Київської області, -
встановив:
01 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), м.Конін, Польща, (продавець за контрактом у справі «позивач») та Закритим акціонерним товариством «Росава», м.Біла Церква, Київської області, Україна (покупець за контрактом у справі «відповідач») був укладений зовнішньоекономічний Контракт №11-32С/216 купівлі-продажу. Згідно вказаного Контракту, Позивач прийняв на себе обов'язок продавати та поставляти на умовах DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000), а Відповідач приймати та оплачувати, - натуральний каучук. Строк дії контракту до 31.12.2007 року.
Додатковою угодою № 6 від 21.12.2007 до Контракту, строк його дії був продовжений до 31.12.2008р.
На виконання Додаткової угоди № 9 від 08.07.2008 до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки SOG10 у кількості 100,8 тон за вагою нетто, ціною 3450,00 доларів США за тону товару. Згідно даних Коносаменту № 01C001973 від 13.07.2008 поставка відбулася морським транспортом з порту Сан Педро вантажовідправником SDV-SAGA CI P/C SOGB до Одеського морського торгового порту на судні Кумасі (Kumasi) у 5 контейнерах (номера контейнерів: TCKU2431219, GATU0963680, CRXU2331182, TTNU2153964, GSTU3689033). Згідно даних товаро-транспортних накладних від 30.10.2008р. №№ 1692/1, 1692/2, 1692/3 вантаж був доставлений автотранспортом: напівпричепами - державні номерні знаки BE 7147 AK, BE 9457 XX, BH 5367 AM, BH 1827 XX, BH 8041 BM, BH 0799 XP до місцезнаходження Відповідача - вантажоодержувача за контрактом (м.Біла Церква). Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.
На поставлену партію товару відповідачу були виставлені: рахунок № 001/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. на суму 185 976,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 001/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. та Рахунок № 003/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. на суму 139 104,00 доларів США і доданий Пакувальний лист №003/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. Загальна вартість поставленого товару 325 080,00 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди № 9: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дату постановки під митний контроль товару на митниці відповідача -31.10.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар до 10.11.2008р. Із наданих у справу виписок банку позивача вбачається, що із поставленої партіїї товару частково оплачений рахунок 003/08/08/T/ZKN від 13.08.08. Дата здійснення оплати 24.12.08 сума здійсненого платежу -13 939,55 доларів США. В іншій частині рахунки на поставлений товар відповідачем не оплачені.
На виконання Додаткової угоди № 10 від 17.07.2008 до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки IDH-10 у кількості 100,8 тон за вагою нетто, ціною 3400,00 доларів США за тону товару. Згідно даних коносаменту № MSCUAB252417 від 26.07.2008р. поставка відбулася морським транспортом з порту Абіджан, вантажовідправником LDS. A. до Одеського морського торгового порту на судні MSC AYALA у 5 контейнерах (номера контейнерів: GLDU2317058, MSCU1180496, MSCU3566512, MSCU3889665, TRIU2995083). Згідно даних товаро-транспортних накладних від 07.10.2008р. №№ 1573/1, 1573/2, 1573/3 вантаж був доставлений автотранспортом - напівпричепами: державні номерні знаки BH 2862 CB, BH 3150 XP, BH 8175 BX, BH 3630 XP, ВЕ 7141 АК, ВЕ 9457 ХХ до місцезнаходження Відповідача - вантажоодержувача за контрактом (м.Біла Церква). Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.
На поставлену партію товару відповідачу був виставлений: рахунок № 9/IDH08013A на суму 342 720,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 002/08/08/T/ZKN від 13.08.2008р. Загальна вартість поставленого товару 342 720,00 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди № 10: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дату постановки під митний контроль товару на митниці відповідача -07.10.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар до 16.10.2008р. Відповідачем не надано доказів оплати вказаної партії товару.
На виконання Додаткової угоди №12 від 24.09.2008 до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки SMRGP у кількості 40,32 тон за вагою нетто, ціною 3450,00 доларів США за тону товару. Згідно даних товаро-транспортних накладних №0108611 від 25.09.2008р. та б/н від 30.09.2008р. товар був поставлений до місцезнаходження віповідача двома партіями автотранспортом із Гдині, Польща. Вантажовідправником зазначений безпосередньо позивач. Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.
На поставлену партію товару відповідачу були виставлені: рахунок № 002/09/08/T/ZKN від 24.09.2008р. на суму 69 552,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 002/09/08/T/ZKN від 24.09.2008.; та рахунок № 007/09/08/T/ZKN від 30.09.2008. на суму 69 552,00 доларів США. Загальна вартість поставленого товару 139 104 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди №12 з посиланням на умови Додаткової угоди №9: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дату постановки під митний контроль товару на митниці відповідача -09.10.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар до 18.10.2008р. Відповідачем не надано доказів оплати вказаної партії товару.
На виконання Додаткової угоди № 14 від 06.10.2008 до Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Позивачем був поставлений натуральний каучук марки LAC-10 у кількості 161,28 тон за вагою нетто, ціною 2800,00 доларів США за тону товару. Згідно даних коносаменту № SAFM 751179270 від 27.10.2008р. поставка відбулася морським транспортом з порту Монровія, вантажовідправником LIBERIAN AGRICULTURAL COMPANY до Одеського морського торгового порту на судні SAFMARINE SANAGA у 8 контейнерах (номера контейнерів: MSCU2386602, MSCU3709741, MSCU7541614, MSCU7522614, PONU0929085, MSCU7904026, PONU0051791, MSCU7319720). Згідно даних товаро-транспортних накладних від 12.12.2008р. №№ 1876/1, 1876/2, 1876/3, від 14.12.2008р. №№ 1876/026, 1876/791, 1876/720, та від 16.12.2008р. №№ 00256/08, 00255/08 вантаж був доставлений автотранспортом - напівпричепами: державні номерні знаки BH 2274 BX, BH 7145 XP, BH 4062 CB, BH 5822 XP, BH 2278 BX, BH 7144 XT, BH 9019 AM, BH 8563 XX, BH 7955 AP, BH 8564 XX, BH 6802 AO, BH 3629 XP, 09593 OB, 15758 OA, 44039 OB, 30017 OA до місцезнаходження Відповідача - вантажоодержувача за контрактом (м.Біла Церква). Про факт отримання Відповідачем вказаних партій товару свідчать відмітки у розділі 24 товарно-транспортних накладних.
На поставлену партію товару відповідачу був виставлений: рахунок № 001/12/08/T/ZKN від 01.12.2008р. на суму 451 584,00 доларів США і доданий Пакувальний лист № 001/12/08/T/ZKN від 01.12.2008р. Загальна вартість поставленого товару 451 584,00 доларів США. Строк оплати за умовами Додаткової угоди № 14: за фактом поставки кожної партії товару протягом 7 банківських днів. Враховуючи дати постановки під митний контроль товару на митниці відповідача -12.12.2009, 14.12.2009, 16.12.2009р. для початку продедур митного очищення, які за умовами DDU м.Біла Церква (Incoterms 2000) повинен здійснювати відповідач, як покупець, останній повинен був оплатити товар відповідно за поставлені партії до 22-25.12.2008р. Відповідачем не надано доказів оплати вказаної партії товару.
Загальна сума неоплаченого відповідачем товару за Контрактом №11-32С/216 від 01.03.2007р., з урахуванням часткової оплати 24.12.2008р. суми в 13 939,55 доларів США, станом на 31.12.2008 року склала 1 244 548,45 доларів США. З метою підтвердження вказаної суми заборгованості позивачем був направлений фінансовий звіт за контрактом на адресу відповідача, з вимогою підтвердити суму заборгованості за контрактом та вирішити питання оплати цієї заборгованості.
23 січня 2009р., відповідач направив позивачу за вихідним номером 32-74 Гарантійне зобов'язання, яким підтвердив наступні обставини виконання ним Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р.: «цим ЗАТ «Росава»(м.Біла Церква, Україна) гарантує компанії mpex Ltd.»(м.Конін, Польща), погашення заборгованості яка існує станом на 23.01.2009р. за натуральний каучук по Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. в розмірі 1 244 548,45 доларів США протягом шести місяців». Натомість доказів оплати заборгованості за контрактом, відповідач суду не надав. Також суду не були надані відповідачем докази припинення його грошового зобов'язання перед позивачем за Контрактом №11-32С/216 від 01.03.2007р. у будь-який інший законний спосіб.
У відповідності до п.10.1 Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р спори, що пов'язані з укладанням, виконанням, зміною та розірванням цього контракту розглядаються з застосуванням матеріального і процесуального права України. Крім того, враховуючи що спір підлягає розгляду господарським судом, то за приписами ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Вказана норма узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем у справі не виконано зобов'язання своєчасно та у встановлений строк належним чином грошове зобов'язання за Контрактом №11-32С/216 від 01.03.2007р., пунктом п.9.2 якого передбачена відповідальність за простроченням оплати поставленого товару у вигляді пені у розмірі 0,3% від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення, позивач має право застосувати вказану пеню до відповідача.
Разом з цим, як вже було зазначено, на відносини сторін розповсюджується матеріальне право України при вирішенні спорів, пов'язаних з невиконанням Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007р. Згідно з приписами ч.2. ст. 343 Господарського кодексу України, та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв'язку з наведеним суд погоджується з обмеженням до розміру подвійної облікової ставки НБУ суми нарахованої пені.
У період нарахування пені з 10.11.2008 до 23.03.2009, за прострочення оплати поставленого товару, діяла облікова ставка у розмірі 12% річних, що була встановлена Постановою Національного банку України від 21.04.2008р. N 107 і застосовується з 30.04.2008р. У зв'язку з цим, розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки (24% річних), наданий позивачем в позовній заяві, є таким, що відповідає умовам контракту сторін та приписам чинного законодавства України. Нарахована пеня в розмірі 92 356,23 доларів США є обґрунтованою.
За приписами ст.78 Віденської Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, до якої Україна приєдналася Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 серпня 1989 року7978-XI, якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України Відповідач повинен сплатити проценти у розмірі 3 відсотків річних. Вказані проценти за період з 10.11.2008р. до 23.03.2009р. - дати подачі позову, протягом якого сталося прострочення оплати товару, поставленого згідно Контракту №11-32С/216 від 01.03.2007 і Додаткових Угод, становлять 11 547,22 доларів США, згідно розрахунку, наведеного позивачем у позовній заяві. Сума нарахованих 3% річних у зазначеному в розмірі є обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач належним чином обґрунтував факти передачі товару відповідачу за Контрактом №11-32С/216 від 01.03.2007р., факт існування та суму заборгованості відповідача, яка утворилася за рахунок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, належним чином обґрунтував позовні вимоги в частині нарахування неустойки та 3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Контрактом №11-32С/216 від 01.03.2007р.
Відповідач своїм правом згідно ст. 22 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву не надав, також не надав жодних доказів виконання ним свого зобов'язання за Контрактом №11-32С/216 від 01.03.2007р.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Росава», м.Біла Церква заборгованості за поставлений товар (нафтопродукти) є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Росава»(09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, будинок 91, код ЄДРПОУ -30253385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конімпекс»(Konimpex Ltd.), (62-500, Польща, місто Конін, вул.. Міцкевича, 24, реєстраційний номер згідно державного судового реєстру Польщі KRS № 0000043189) 1 244 548,45 (один мільйон двісті сорок чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) доларів США 45 центів основного боргу, 92 356 (дев'яносто дві тисячі триста п'ятдесят шість) доларів США 23 центів пені, 11 547 ( одинадцять тисяч п'ятсот сорок сім) доларів США 22 центи річних, 3 320 (три тисячі триста двадцять) доларів США -державного мита, 18 (вісімнадцять) доларів - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання рішення: 02.10.2009р.