79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.09.09 Справа № 5/38-660
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Процика Т.С.
Скрипчук О.С.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу дочірньої компанії (далі ДК) «Газ України»національної акціонерної компанії (далі НАК) «Нафтогаз України»від 08.06.09р. №31/10-5875
на рішення господарського суду Тернопільської області від 01.06.09р.
у справі №5/38-660
за позовом ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації (далі ВАТ) «Тернопільгаз», м.Тернопіль
про стягнення 30726538,94 грн., із них: 27009273,15 грн. боргу, 1795262,85 грн. пені, 1666265,68 грн. втрат від інфляції, 255737,26 грн. три відсотки річних
за участю представників
від позивача -Працьовита С.М. -представник (дов. у справі);
від відповідача -Ловчук М.В. -представник (дов. у справі).
Представниками сторін заявлено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.06.09р. у справі №5/38-660 (суддя Г.З.Андрушків) частково задоволено позов ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до ВАТ «Тернопільгаз»та стягнено з відповідача на користь позивача 18988112,48 грн. боргу, 163186,65 грн. пені, 235994,79 грн. -три проценти річних, 1666265,68 грн. втрат від інфляції. В решті позову відмовлено.
Рішення судом в частині задоволених позовних вимог мотивовано ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про обґрунтованість та правомірність стягнення з відповідача на користь позивача 18988112,48 грн. основного боргу, 163186,65 грн. пені, 235994,79 грн. трьох відсотків річних, 1666265,68 грн. втрат від інфляції, оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконано своїх зобов'язань за договором №06/07-2766 від 29.12.07р. на постачання природного газу щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання та транспортування природного газу на загальну суму 95412023,01 грн., в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 18988112,48 грн.
Суд першої інстанції, керуючись п.3 ст.83 ГПК України, ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, враховуючи те, що причиною несвоєчасності проведення відповідачем розрахунків за вищевказаним договором стало важке фінансове становище товариства через наявність у нього великої дебіторської заборгованості, зокрема, заборгованості населення, яке є основною категорією споживачів природного газу за вказаним договором, та те, що відповідачем погашено частину основного боргу, зменшив до10 відсотків розмір пені, яка належить до стягнення.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” оскаржило рішення суду в частині зменшення заявленої до стягнення пені, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права -ст.ст.549-551 ЦК України, ст.ст.213-233 ГК України, норм процесуального права - ст.ст.4-7, 43, 83 ГПК України.
Зокрема, апелянт вказує на те, що ні ст.233 ГК України, ні п.3 ст.551 ЦК України не містять положень, які б надавали право суду на зменшення розміру стягуваної пені саме в даному випадку -за прострочення виконання грошового зобов'язання, ці статті, на думку апелянта, передбачають можливість зменшити розмір пені за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків; суд при зменшені розміру пені врахував лише майновий стан боржника, проігнорувавши при цьому майновий стан стягувача.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в цій частині в повному обсязі.
Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” подало позов про стягнення на його користь з ВАТ «Тернопільгаз», з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 18988112,48 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1631866,39 грн. пені, 235994,79 грн. трьох відсотків річних та 166265,68 грн. втрат від інфляції.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Тернопільгаз»не виконало своїх зобов'язань щодо оплати повної вартості поставленого йому позивачем у січні-грудні 2008р. природного газу згідно укладеного між сторонами 29.12.07р. договору №06/07-2766 на постачання природного газу, в наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яку було частково погашено відповідачем на суму 8021160,67 грн. на день подання позову до суду.
Сума непогашеного відповідачем основного боргу за договором становить 18988112,48 грн., на яку позивачем правомірно нараховано до стягнення з боржника 235994,79 грн. трьох відсотків річних та 166265,68 грн. втрат від інфляції.
Вищевикладене підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” не погоджується з оскаржуваним рішенням суду лише частково, оскаржуючи в апеляційному порядку зменшення судом першої інстанції пені з заявленої позивачем до стягнення в сумі 1631866,39 грн. на 163186,65 грн.
Відповідно до п.6.2 вищезазначеного договору за несвоєчасну оплату спожитого газу ВАТ «Тернопільгаз»(покупець) зобов'язане сплатити на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (постачальник) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (п.6.3 цього ж договору).
Апелянт вважає, що ним правомірно на підставі умов договору та ч.6 ст.231, ч.6 ст.232 ГК України нараховано відповідачу за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за період з 08.10.08р. по 08.04.09р. пеню в розмірі 1631866,39 грн.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1 ст.233 ГК України).
Так, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК України).
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Як встановлено місцевим господарським судом, заборгованість відповідача за спожитий природний газ виникла в зв'язку з наявністю у нього великої дебіторської заборгованості, яка станом на 01.04.2009р. становить 39586,7 тис.грн., в тому числі заборгованість населення за спожитий природний газ становить 27617 тис.грн., не відшкодовані пільги з бюджету - 10250,48 тис.грн., субсидії - 1718,5 тис.грн., та збитків товариства станом на 01.01.09р., що складають 25,281 тис.грн. згідно балансу ВАТ «Тернопільгаз»за 2008 рік;
Крім того, судом першої інстанції, зменшуючи розмір пені, враховано те, що основною категорією споживачів природного газу по даному договору є населення; основним видом діяльності товариства відповідача є транспортування природного газу за регульованим тарифом і встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги не існує, що, як стверджує відповідач, не дає можливості проводити своєчасно розрахунки з постачальниками природного газу.
Між тим, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем проводиться часткова оплата поставленого йому згідно договору природного газу.
Відповідно відповідачем сплачено 68402749,86 грн. та сума 8021160,67 грн. не врахована позивачем при подані позову, у зв'язку із чим було подано заяву про зменшення позовних вимог.
До того ж позивач не надавав суду жодних доказів, щодо свого фінансового становища, заперечуючи при цьому доцільність застосування п.3 ст.83 ГПК України.
З огляду на вищенаведені обставини справи та норми матеріального права, зокрема п.3 ст.83 ГПК України, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про доцільність зменшення заявленої до стягнення з відповідача пені до 163186,65 грн.
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 01.06.2009р. у цій справі -без змін.
2. Судові витрати покласти на ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України».
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Т.С.Процик
суддя О.С.Скрипчук
Постанова підписана 21.09.2009р.