79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.09.09 Справа№ 32/159
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Закритого акціонерного товариства „Об'єднання Дніпроенергобудпром” в інтересах якого діє структурна одиниця Завод металевих конструкцій ЗАТ „ОДЕБП”, м.Світловодськ Кіровоградська область.
До відповідача Приватного підприємства „Олімп плюс”, м.Буськ Львівська область.
Про стягнення 126 342,32 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Гузик С.Я. -юрисконсульт (довіреність вих. №юр-2 від 05.01.2009р.).
Від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Закритим акціонерним товариством „Об'єднання Дніпроенергобудпром” в інтересах якого діє структурна одиниця Завод металевих конструкцій ЗАТ „ОДЕБП”, м.Світловодськ Кіровоградська область до Приватного підприємства „Олімп плюс”, м.Буськ Львівська область про стягнення 126 342,32 грн., з яких 120 029,50 грн. сума основного боргу, 1 151,56 грн. три відсотки річних, 5 161,26 грн. інфляційні нарахування.
Ухвалою суду від 26.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.07.2009р. Ухвалою суду від 14.07.2009р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 02.09.2009р., з підстав вказаних в даній ухвалі. В судовому засіданні 02.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 29.09.2009р. Рішення прийнято 29.09.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2009р. позов підтримав, просив суд задоволити його повністю з підстав викладених у позовній заяві.
На вимогу ухвал суду позивач надав витяг з ЄДРПОУ від 11.08.2009р. №20-09/1735, наданий на його запит Головним управлінням статистики у Львівській області, згідно якого Приватне підприємство „Олімп плюс” зареєстроване в ЄДРПОУ та знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, м.Буськ, пл.Незалежності, 10, куди й надсилались ухвали суду.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Про порушення провадження у справі відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4448644 від 02.07.2009р. -вручено 06.07.2009р.
Станом на 29.09.2009р. відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходили.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
04.11.2008р. між Заводом металевих конструкцій ЗАТ „Об'єднання Дніпроенергобудпром” (продавець), в собі директора заводу Кіндзи П.З. та Приватним підприємством „Олімп плюс” (покупець), в особі директора Длугош Р.Р. було укладено договір № 146 на поставку продукції виробничо-технічного призначення (далі по тексту -договір), відповідно до якого продавець зобов'язувався виготовити та передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язувався прийняти її і оплатити на умовах, передбачених даним договором.
Згідно п.1.3. договору ціна, кількість, асортимент, терміни виготовлення й поставки продукції, не вказані в даному договорі, обумовлюються в додатках та специфікаціях до даного договору, які погоджується сторонами попередньо, додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.2.1. договору загальна сума договору становить: сто двадцять тисяч двадцять дев'ять гривень 50 копійок, в т.ч. ПДВ 20%: двадцять тисяч чотири гривні 92 копійки.
За умовами п.5.1., п.5.2., п.5.3. та п.5.4. договору оплата продукції проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в цьому договорі. Покупець виконує перерахування вартості продукції у розмірі 75% вартості замовлення до 12 листопада 2008р. Остаточний розрахунок -по факту виготовлення замовлення. Продавець повідомляє по факсимільному зв'язку покупцеві про готовність продукції до відвантаження. У випадку, якщо покупець не прийняв продукцію протягом 5 днів після одержання повідомлення, зазначеного у п.5.3. цього договору, продавець має право стягнути з покупця вартість зберігання продукції на складі продавця у розмірі 0,1 % від вартості неприйнятої продукції за кожний день зберігання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.
На виконання умов договору позивач виготовив та передав радіовежу Н-40+4м з цеху № 2 до дільниці комплектації та відвантаження, що підтверджується прихідним ордером № 21 від цеху № 2, який виписаний 27.11.2008р. згідно договору № 146. Крім того, згідно п.1.2. договору позивач видав сертифікат № 1888 від 17.11.2008р.
До матеріалів справи позивач долучив довіреність серії ЯОЧ № 960883 від 17.11.2008р. видану представнику відповідача Мельнику Борису Богдановичу на отримання від позивача радіовежі Н-40+4м.
Відповідно до до п.5.3. договору позивач листом вих. №054 від 26.01.2009р. повідомив відповідача про готовність продукції до відвантаження (оригінал поштової квитанції від 27.01.2009р. про відправку листа та оригінал реєстрації надсилання письмової кореспонденції оглянуті в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).
На вищевказаний лист вих. №054від 26.01.2009р. відповідач надав відповідь про те, що у зв'язку із затрудненою ситуацією на підприємстві відповідач не взмозі вчасно погасити заборгованість та зобов'язувався сплатити борг до кінця лютого місяця 2009 року.
12.05.2009р. завод металевих конструкцій ЗАТ „ОДЕБП” звернувся з претензією до відповідача щодо сплати заборгованості за виготовлення радіовежі Н-40+4 м.
16.06.2009р. позивач через факсимільний зв»язок отримав лист відповідача № 27/09 від 16.06.2009р. в якому останній вказує на той факт, що він не відмовляється від радіовеж які були ним замовлені, але у зв»язку з тичасовим припиненням замовником фінансування відповідача, в нього відсутня можливість на даний час погасити заборгованість, але не зважаючи на це відповідач гарантував погашення заборгованості.
Відповідач порушив свої зобов'язання згідно п. 5.2. договору, оплати за виготовлення на замовлення продукції не здійснив. Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за виготовлення на замовлення продукції, а саме: радіовежі Н-40+4м становить 120 029,50 грн.
Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 1 151,56 грн. та збитки від інфляції в сумі 5 161,26 грн.
Загальна сума заборгованості становить 126 342,32 грн., з яких 120 029,00 грн. основний борг, 1 151,56 грн. три відсотки річних, 5 161,26 грн. інфляційні нарахування.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Факт виготовлення позивачем радіовежі Н-40+4м., передачі її з цеху № 2 до дільниці комплектації та відвантаження підтверджується підтверджується прихідним ордером № 21 від цеху № 2, який виписаний 27.11.2008р. згідно договору № 146. Крім того, згідно п.1.2. договору позивач видав сертифікат № 1888 від 17.11.2008р.
Згідно умов п.5.3. договору №146 від 04.11.2008р. позивач листом вих. №054 від 26.01.2009р. повідомив відповідача про готовність продукції до відвантаження (оригінал поштової квитанції про відправку листа та оригінал реєстрації надсилання письмової кореспонденції оглянуті в судовому засіданні).
Як вбачається з листів відповідача від 19.02.2009р. № 04/09 та від 16.06.2009р. № 27/09 він визнає наявність боргу.
Відповідач порушив умови договору, а саме п.5.1, п. 5.2 де вказано, що покупець виконує перерахування вартості продукції у розмірі 75% вартості замовлення до 12 листопада 2008р. Остаточний розрахунок -по факту виготовлення замовлення.
Станом на 29.09.2009р. відповідач доказів сплати боргу не представив, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення боргу в сумі 120 029,50 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 5 161,26 грн. інфляційних нарахувань та 1 151,56 грн. три проценти річних.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 126 342,32 грн., з яких 120 029,50 грн. сума основного боргу, 1 151,56 грн. три відсотки річних, 5 161,26 грн. інфляційні нарахування.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 1131 від 15.06.2009р. - 1 263,42 грн. держмита і № 1132 від 15.06.2009р. - 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 627, 628, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Олімп плюс” (80500, Львівська область, м.Буськ, пл.Незалежності, 10; р/р 26009053812683 у філії ЗГРУ КБ „Приватбанк” відділення №1; МФО 325321; ЄДРПОУ 33465271) на користь Закритого акціонерного товариства «Об»єднання Дніпроенергобудпром»в інтересах якого діє структурна одиниця Завод металевих конструкцій (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Єгорова, 83; р/р 260081108 „Райффайзен банк Аваль” м.Київ; МФО 380805; ЄДРПОУ 04624915) 120 029,50 грн. основного боргу, 5 161,26 грн. інфляційних нарахувань, 1 151,56 грн. три проценти річних, а також держмито в сумі 1 263,42 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Суддя