79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.09.09 Справа № 2/60
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак», за вих. №4/06-юр від 12.06.2009 р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 р.
у справі № 2/60 (суддя -Савченко Г.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-словацького підприємства «Хемосвіт Луцькхім», м. Луцьк, Волинська область
до Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак», м. Рівне
про стягнення заборгованості та збитків за Договором в сумі 82 179,06 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Рабомізо Н.Ф. -адвокат (доручення б/н від 16.02.2009 р.);
від відповідача: не з»явились;
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 р. у справі №2/60 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-словацького підприємства «Хемосвіт Луцькім», м. Луцьк Волинська область (надалі -Позивач) до Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак», м. Рівне (надалі -Відповідач) про стягнення заборгованості та збитків за Договором в сумі 82 179,06 грн. Стягнуто з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-словацького підприємства «Хемосвіт Луцькім»60 804,44 грн. основного боргу, 2 197,82 грн. три проценти річних, 14 326,33 грн. збитків від інфляції. В частині стягнення 4 850,47 грн. відмовлено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 773,29 грн. витрат по державному миту та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Трейд-Пак», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, за вих. №4/06-юр від 12.06.2009 р., в якій покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- судом не взято до уваги того, що Позивач поставив товар, не отримавши передбачених договором коштів, а відтак, абсолютно справедливим вважає заперечення ПП «ВКФ «Трейд-Пак»в тій частині, що своїми діями останній погодило, що розрахунок за товар відбуватиметься на інших умовах, ніж то передбачено договором, адже з моменту отримання товару внесення передоплати стало неможливим. Фактично Позивач вніс пропозицію щодо зміни умов договору в частині строків оплати товару;
- судом помилково двічі в резолютивній частині стягнуто збитки від інфляції в сумі 14 326,33 грн., а також помилково не розраховано пропорційно задоволених вимог 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для часткового скасування рішення місцевого господарського та прийняття нового, яким просить відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 197,82 грн. трьох процентів річних та 14 326,33 грн. збитків від інфляції та просить вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до закону.
Відповідач -ПП «Виробничо-комерційна фірма «Трейдпак»- у відзиві, б/н від 02.09.2009 р. заперечує доводи апеляційної скарги, зазначаючи при цьому те, що місцевий господарський суд відхилив його заперечення є неправдивим, оскільки при прийнятті рішення, судом було враховано заперечення та клопотання Відповідача про проведення звірки взаєморозрахунків (зокрема зроблено перерву в розгляді справи 05.05.2009 р. для проведення звірки взаєморозрахунків, і покладено на Відповідача обов»язок з»явитись до Позивача та здійснити дану звірку, але Відповідач не прибув до Позивача і звірку не провів та в судовому засіданні 13.05.2009 р. визнав суму заборгованості в повному обсязі). Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду вважає вірним, прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
Відповідач (Скаржник) участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 24.06.2009 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення за №4168669, №4168650. Ухвалою суду від 24.06.2009 р. участь представників сторін визначено на власний розсуд.
14.09.2009 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення на розгляд суду не поступало.
Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Представник Позивача заперечила доводи апеляційної скарги з мотивів, зазначених у відзиві, б/н від 02.09.2009 р.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Рівненської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
12.11.2007 р. ТзОВ СП «Хемосвіт Луцькім»(«Продавець») та ПП «ВТФ «Трейд-Пак»(«Покупець») уклали договір №СН 07 (а.с.9), згідно п. 1.1. якого «Продавець»зобов»язується виробляти, постачати та продавати наступний товар: графічні роботи та виготовлення кліше; плівку поліпропіленову марки TENOFAN KXN/111S, товщ.66 мкм з друком, TENOFAN WX5 товщ. 54 мкм з друком (надалі -товар), у відповідності з технічними вимогами і в асортименті, які погоджуються в замовленні, а «Покупець»зобов»язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його на умовах даного Договору.
На виконання умов договору Позивачем згідно накладної №РН-0000088 від 25.01.2008 р. поставлено Відповідачу товар на суму 80 517,04 грн. (а.с.7). Факт передачі у власність товару підтверджується довіреністю серії ЯКО №590392 від 25.01.2008 р., виданою на ім»я Негледюк М.М. (а.с.11).
У відповідності до п. 7.1. Договору розрахунки за виконання графічних робіт та виготовлення кліше на кожну партію товару -100% попередня оплати.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а саме 25.01.2008 р. вніс платіж у розмірі -12 000,00 грн., а 07.05.2008 р. вніс платіж у розмірі -6 000,00 грн. А відтак станом на 02.12.2008 р. згідно акту звірки взаєморозрахунків на бухгалтерському балансі Позивача за Відповідачем числиться борг в сумі 60 804,44 грн. (а.с.12).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку в натурі.
З аналізу умов договору такий за своєю суттю є договором купівлі-продажу. Згідно з вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.
У відповідності до вимог ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов»язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.
У відповідності до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведені положення законодавства, місцевим господарським судом правомірно не взято уваги твердження Відповідача про зміну Позивачем умов договору щодо зміни термінів розрахунків, оскільки таке є необґрунтованим.
Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати товару і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 60 804,44 грн.
Згідно з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку Позивача (а.с.13) вбачається, що за період з 25.01.2008 р. по 01.03.2009 р. сума трьох відсотків річних становить 2 197,82 грн. та інфляційних в сумі 14 326,33 грн. Даний розрахунок зроблено у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних правомірно задоволені судом.
У відповідності до вимог п. 10.3 Договору, «Покупець»за прострочення розрахунків згідно п. 7.1. даного договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми відвантаженої їм оплаченої в терміни партії товару за кожен день прострочки.
Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов»язання мало бути виконано.
Як вбачається з розрахунку, пеня нарахована поза межами строків, встановлених законодавством, а відтак місцевим господарськими судом правомірно відмовлено в цій частині позовних вимог. Крім цього, в даній частині рішення, як Позивачем так і Відповідачем не оскаржується.
Посилання Скаржника на те, що місцевим господарським судом при винесенні рішення не розподілено судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є обґрунтованими і відповідно до цього з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача 111,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а не 118,00 грн. як вказано в резолютивній частині рішення, пропорційно сумі задоволених вимог.
Крім цього, в резолютивній частині рішення продубльовано двічі «стягнення збитків від інфляції в сумі 14 326,33 грн.», а відтак підлягає виключенню з резолютивної частини рішення повторення стягнення збитків від інфляції в сумі 14 326,33 грн.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про зміну резолютивної частини рішення шляхом виключення з неї повторення «стягнення збитків від інфляції в сумі 14 326,33 грн.»та розподілу пропорційно задоволеним вимогам 118,00 грн. судових витрат.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак», за вих. №4/06-юр від 12.06.2009 р. задоволити частково.
2. Виключити з резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 р. у справі №2/60 повторення «стягнення збитків від інфляції в сумі 14 326,33 грн.».
3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 р. у справі №2/60 змінити в частині розподілу судових витрат. Стягнути з рахунку ПП «ВКФ «Трейд-Пак»на користь ТзОВ СП «Хемосвіт Луцькім»111,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 13.05.2009 р. у справі №2/60 - залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
6. Справу № 2/60 повернути Господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.