79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.09.09 Справа № 6/15
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Скрипчук О.С.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача - Чабан О.М.
від відповідача (скаржник) - не з'явився
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія «Імперіал», б/н від 10.06.2009 року
на рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2009 року, суддя Гоменюк З.П.
у справі №6/15
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос», м.Львів
до відповідача Приватного підприємства «Компанія «Імперіал», м.Львів
про стягнення 60967,38 грн.
рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2009 року по справі №6/15 позов ВАТ «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос» задоволено повністю, стягнено з ПП «Компанія «Імперіал»на користь ВАТ «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос»- 55450,19 грн. - основного боргу, 3303,74 грн. - пені, 1688,19 грн. - інфляційних втрат, 525,26 грн. - 3% річних.
Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи ст.ст. 509, 526, ч.1 ст.903 ЦК України, ст.193 ГК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги умови договору від 08.09.2006 року №85 та положення ст.625 ЦК України, вважає підставними нараховані позивачем відповідачу - пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПП «Компанія «Імперіал»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2009 року по справі №6/15, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, згідно договору, укладеного між сторонами зобов'язання відповідача провести оплату виникає лише з моменту отримання рахунку, проте таких позивач відповідачу не направляв. Поряд з цим, апелянт зазначає про те, що відповідач не отримував від позивача послуг за накладною №2952 від 30.06.2008 року, а підпис на зазначеній накладній належить не Кульчицькому Б.Ю., який уповноважений на отримання цінностей, що не взято до уваги судом першої інстанції та безпідставно відхилено клопотання відповідача про проведення судової експертизи, щодо ідентифікації підпису на вказаній вище накладній.
Представник скаржника (відповідача) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Поряд з цим, відповідачем на виконання вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2009 року та 07.09.2009 року не надано доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем, а також доказів оприходування товару отриманого від позивача. Поряд з цим, на вимогу суду відповідачем не забезпечено явку в судове засідання Кульчицького Б.Ю., Мартиняк.
Представник відповідача був присутній у судовому засідання 07.09.2009 року, в якому вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на те, що рахунки на оплату за надані послуги передавались апелянту разом з оформленими накладними. Поряд з цим, зазначає, що підпис на накладній №2952 від 30.06.2008 року дійсно належить не Кульчицькому Б.Ю., проте цей факт не є підтвердженням того, що апелянт не отримував послуг від позивача протягом червня 2008 року. Одночасно, звертає увагу суду на те, що факт надання послуг у червні 2008 року підтверджується також накладними-перепустками.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача (скаржника).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
08.09.2006 року між ПП «Компанія «Імперіал»(в тексті договору - замовник) та Відкритого акціонерного товариства «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос»(в тексті договору - виконавець) укладено договір №85, відповідно до умов якого, відповідач доручив, а позивач зобов'язався здійснювати насвітлення кольороподібних фотоформ. Згідно п.4.1 відповідач зобов'язувався здійснювати повну оплату протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Рахунки відповідачу видавались разом із накладними на отримання цінностей. Слід зазначити, що в накладних вказано вартість послуг.
Оплата за насвітлення фотоформ відповідачем здійснена не в повному обсязі, станом на момент подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість в сумі 55450,19 грн., зокрема згідно накладних №2845 від 30.05.2008 року на суму 6335,44 грн., №2952 від 30.06.2008 року на суму 6709,31 грн., №3058 від 31.07.2008 року на суму 7021,43 грн., №3141 від 31.08.2008 року на суму 6397,19 грн., №3241 від 30.09.2008 року на суму 7841,89 грн., №3354 від 31.10.2008 року на суму 7965,39 грн., №487 від 30.11.2008 року на суму 7841,89 грн., №3601 від 16.12.2008 року на суму 2037,66 грн., №2760 від 30.04.2008 року в сумі 3299,99 грн.
В матеріалах справи також наявні довіреності, видані відповідачем Кульчицькому Б.Ю. на отримання від позивача по одному комплекту насвітлених фотоформ по кожній довіреності відповідно до накладних. Зокрема, довіреності видані: 30.04.2008 року №541064, 02.06.2008 року №541058, 27.06.2008 року №541071, 31.07.2008 року №541075, 29.08.2008 року №541078, 01.10.2008 року №541081, 03.11.2008 року №541085, 01.12.2008 року №541086.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стосовно зауважень відповідача у апеляційній скарзі щодо не отримання від позивача послуг за накладною №2952 від 30.06.2008 року та, що підпис на зазначеній накладній належить не Кульчицькому Б.Ю., який уповноважений на отримання цінностей, слід зазначити, що наведене не може бути підтвердженням неотримання відповідачем послуг по зазначеній накладній в червні 2008 року.
Таким чином, не заслуговують на увагу і посилання скаржника на те, що судом безпідставно відхилено клопотання відповідача про проведення судової експертизи, щодо ідентифікації підпису на вказаній вище накладній.
Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно пункту 6.2 договору №85 від 08.09.2006 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення заявлених до стягнення позивачем: пені у розмірі 3303,74 грн., інфляційних втрат в сумі 1688,19 грн. та 3% річних в сумі 525,26 грн.
З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2009 року по справі №6/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Компанія «Імперіал»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Скрипчук О.С.