01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"22" вересня 2009 р. Справа № 7/134-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Закритого акціонерного товариства „Оболонь”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фора”, м. Вишневе
про стягнення 32022, 16 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Пруднік С.І. (дов. № 195/0/25-09 від 26.08.2009 р.);
від відповідача: не з'явився.
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство „Оболонь” (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фора” (далі -відповідач) про стягнення 32022, 16 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 24/44 від 01.03.2006 р., зокрема, щодо своєчасності оплати за переданий у власність товар та повернення зворотної тари.
Ухвалою суду від 22.06.2009 року було порушено провадження у справі № 7/134-09 та призначено її розгляд на 14.07.2009 року.
В судових засіданнях 14.07.2009 р. та 11.08.2009 р. двічі оголошувалась перерва.
В судовому засіданні 20.08.2009 р. представником відповідача надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилаючись на ст. 232 ГК України та ст. 625 ЦК України вказує на невірність розрахунку пені та штрафних санкцій з боку позивача та на цій підставі просить частково відмовити в задоволені заявлених позовних вимог.
В зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання 20.08.2009 р., розгляд справи було відкладено на 10.09.2009 р.
Ухвалою голови господарського суду Київської області від 21.08.2009 р. строк вирішення спору у справі № 7/134-09 продовжено на один місяць, до 22.09.2009 р.
В судовому засіданні 10.09.2009 р. судом оголошено перерву до 22.09.2009 р.
18.09.2009 р. через загальний відділ суду представником позивача надано письмове уточнення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафних санкцій, в якій останній посилаючись на норми цивільного законодавства України просить стягнути з відповідача обмежений піврічним строком нарахування розмір пені за несвоєчасно оплачений товар та неповернуту зворотню тару, а також відповідно нараховану суму інфляційних збитків та 3% річних.
В судовому засіданні 22.09.2009 р. представником позивача надано письмову довідку за підписом бухгалтера ЗАТ „Оболонь” про сплату відповідачем основної заборгованості за поставлений товар, у сумі 2848, 76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 493165 від 11.09.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 22.09.2009 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
01.03.2006 року між Закритим акціонерним товариством „Оболонь” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фора” був укладений договір купівлі-продажу продукції № 24/44 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Продавець (позивач) зобов'язувався виготовляти та продавати продукцію, а Покупець (відповідач) -своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.
Пунктом 1.14 Договору передбачено, що загальна вартість цього Договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії продукції, визначеної в супровідних документах.
Пунктом 2.8 Договору закріплений обов'язок Покупця повернути Продавцю тару: 98 % - пляшки (якщо пляшка зворотня) та 100 % - кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотня тара повинна бути повернена Покупцем в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, кеги в термін не більше: 18 діб для літніх місяців; 21 добу -для весняних та осінніх місяців; 26 діб -для зимових місяців, вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб.
Продукція у відповідності із п. 3.1 Договору відпускається Продавцем за вільно відпускними цінами, згідно діючих прейскурантів.
Як передбачено п.п. 3.2 та 3.3 Договору відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу та, як правило, відповідно вибраними Продавцем засобами забезпечення боргових зобов'язань Покупця.
Тим же пунктом 3.3 Договору передбачено, зокрема, що при відвантаженні продукції без попередньої оплати Покупець зобов'язується у термін три календарні дні повністю оплатити всю отриману продукцію.
Відповідно до п. 4.1-4.2 Договору продукція відпускається Продавцем за вільно відпускними цінами, які встановлюються та змінюються Продавцем час від часу з урахуванням власних виробничих затрат та коньюктури ринку. Ціна на окрему партію продукції та сума транспортних витрат вказується Продавцем в товарно-транспортних накладних, які покупець повинен розглядати як оферту з боку Продавця. Факт прийому Покупцем від Продавця продукції означає згоду з запропонованою ціною, сумою транспортних витрат та асортиментом продукції.
Договір у відповідності із п. 1.11 вступає в дію з моменту підписання і діє до 01.03.2007 р, а в частині зобов'язання Покупця щодо оплати продукції та повернення зворотної тари -до повного виконання зазначених зобов'язань.
Додатковою угодою № 2, що є невід'ємною частиною Договору № 24/44 від 01.03.2006 р., сторони дійшли згоди змінити другий абзац пункту 3.3 Договору та встановити термін відстрочки розрахунку за поставлену продукцію: у літній період -45 діб для доставки автотранспортом; у зимовий період -45 діб для доставки автотраспортом.
На виконання умов Договору позивач в період з 02.01.2007 р. по 01.02.2007 р. відвантажив відповідачеві пивобезалкогольну продукцію з тарою на загальну суму 543772, 21 грн. (без урахування ПДВ на тару): вартість поставленої продукції становить 475311, 84 грн. з ПДВ, вартість зворотної тари -32916,00 грн., вартість незворотної тари - 28402, 56 грн.
Факт отримання відповідачем зазначеної продукції та тари підтверджується товарно-транспортними накладними за вказаний період, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у сумі 500865, 64 грн. та на підставі п. 2.8 Договору частково повернув позивачеві зворотну тару на суму 18630, 00 грн., що підтверджується накладними на повернення тари ( належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду несплаченим залишився товар на загальну суму 2848, 76 грн. та неповернута зворотна тара на суму 17143, 20 грн., в тому числі ПДВ 2857, 20 грн.
27.02.2009 р. позивач звернувся на адресу відповідача з претензією про погашення існуючої заборгованості (копія претензії та фіскального чеку про відправлення міститься в матеріалах справи). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, після звернення позивача до суду, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму основної заборгованості за поставлений товар - 2848,76 грн. (платіжне доручення № 493165 від 11.09.2009 р.).
Таким чином, провадження в частині стягнення 2848,76 грн. основного боргу за поставлений товар підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Між тим, з огляду на обставини справи, суд приходить до висновку про правомірність і обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача вартості неповернутої зворотної тари, у сумі 17143, 20 грн. з ПДВ.
Крім того, відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).
Статтею 1 Закону України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2 Договору передбачена сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, що за розрахунком позивача становить 125, 80 грн.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за прострочення оплати вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі заявленому позивачем (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій „Ліга: Еліт 8.1.1”).
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 757, 00 грн., нарахованої на суму неповернутої зворотної тари, суд виходить з наступного.
Приписами статті 549 ГПК України передбачено, зокрема, застосування пені в якості забезпечення виконання саме грошового зобов'язання. Оскільки обов'язок щодо повернення позивачеві зворотної тари не є грошовим зобов'язанням, суд відмовляє позивачеві в задоволенні цієї частини позову.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На цій підставі позивачем нараховано до сплати 1398, 74 грн. інфляційних збитків та 188, 25 грн. -3% річних за несвоєчасну сплату поставленої продукції, а також 8417, 31 грн. інфляційних збитків та 1132, 86 грн. -3% річних за неповернуту зворотню тару.
Після перерахунку, суд задовольняє штрафні санкції, нараховані за несвоєчасну сплату поставленої продукції, у розмірі заявленому позивачем, та відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих від вартості неповернутої зворотної тари, дотримуючись позиції, аналогічній при застосуванні пені.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у сумі 18855, 99 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фора” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294897) на користь Закритого акціонерного товариства „Оболонь” (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, код ЄДРПОУ 05391057) 17143 (сімнадцять тисяч двісті сто сорок три) грн. 20 коп. вартості неповернутої зворотної тари, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 80 коп. пені, 1398 (одну тисячу триста дев'яносто вісім) грн. 74 коп. -інфляційних втрат, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 25 коп. -3 % річних та судові витрати: 217 (двісті сімнадцять) грн. 05 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 2848, 76 грн. основного боргу припинити.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.
Дата підписання 05.10.2009 р.