ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/264
16.07.09
За позовом Закритого акціонерного товариства "ОТІС"
до Державного підприємства Українського науково-дослідного інституту зв'язку
про стягнення 44 181,84 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача начальник сектору по роботі з дебіторами юридичного відділу -
Мацюк В.В. (дов. № 2 від 05.01.2009р.).
Від відповідача представник -Войтов Є.О. (дов. №0899 від 24.06.09)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 44 181,84 грн., що становить заборгованість за договором № D2 4С 0499 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку від 30.12.2002р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.06.2009р. розгляд справи був призначений на 16.07.2009р.
У судове засідання, призначене на 16.07.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву та наголосив на тому, що відповідач визнає суму заборгованості перед позивачем, однак не має можливість на даний час провести розрахунки з позивачем, у зв'язку з складним фінансовим становищем відповідача.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
30.12.2002р. між Державним підприємством Українським науково-дослідним інститутом зв'язку - «замовник»та Закритим акціонерним товариством «Отіс»- «виконавець»був укладений договір № D2 4С 0499 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку, відповідно до п.1.1 якого «замовник»передав, а «виконавець»прийняв на себе обов'язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за формою повного технічного обслуговування по індивідуальному розрахунку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Вартість робіт згідно п.1.2 договору складає 1551,85 грн. за місяць на поточний рік.
Умовами договору сторони погодили, що «замовник»щомісячно проводить оплату за виконання технічного обслуговування і ремонту ліфтів в розмірі договірної місячної ціни, зазначеної в п.1.2 договору (п.5.1 договору).
Згідно з п.5.2 договору після вручення акту виконаних робіт «замовник»зобов'язаний в 5-ти денний термін перерахувати «виконавцю»вартість технічного обслуговування і ремонту ліфтів поточного місяця.
Строк дії договору № D2 4С 0499 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів по індивідуальному розрахунку від 30.12.2002р. був встановлений сторонами з 01.01.2003р. до 31.12.2007р.
30.12.2005р. сторонами по спірному договору була укладена додаткова угода № 3, якою сторони погодили вартість робіт по спірному договору в сумі 2 325,36 грн. в місяць на поточний рік (дана угода набрала чинності з 01.01.2006р.).
29.12.2007р. між сторонами була укладена угода № 4 про зміни до договору на технічне обслуговування ліфтів від 30.12.2002р. № D2 4С 0499, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2008р.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на загальну суму 44 181,84 грн. за березень 2007р., квітень 2007р., червень 2007р., серпень 2007р., вересень 2007р., жовтень 2007р., листопад 2007р., грудень 2007р., січень 2008р., лютий 2008р., квітень 2008р., травень 2008р., червень 2008р., липень 2008р., серпень 2008р., вересень 2008р., жовтень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., які свідчать про виконання «виконавцем»власних зобов'язань та прийняття «замовником»виконаних «виконавцем»робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Таким чином позивач виконав належним чином власні зобов'язання, надав відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів протягом 2007-2008рр. на суму 44 181,84 грн., що підтверджується вищевказаними актами приймання виконаних робіт (копії в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань виконані позивачем роботи не оплатив.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 44 181,84 грн.
Відповідач будь-яких доказів в спростування наведених позивачем тверджень та доказів позивача суду не надав.
У судовому засіданні представник відповідача наголосив на тому, що відповідач визнає суму заборгованості перед позивачем, однак не має можливість на даний час провести розрахунки з позивачем, у зв'язку з складним фінансовим становищем відповідача
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 44 181,84 грн. правомірна та підлягає задоволенню.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач визнав існуючу перед позивачем з0аборгвоаність, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 525, 526, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Українського науково-дослідного інституту зв'язку (03110, м.Київ, вул. Солом'янська, 13; код 01181529) на користь Закритого акціонерного товариства «Отіс»(03062, м.Київ, вул. Екскаваторна, 37; код 14357579) 44 181 (сорок чотири тисячі сто вісімдесят одну) грн. 84 коп. основного боргу, 441 (чотириста сорок одну) грн. 82 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 23.07.2009р.