79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
21.09.09 Справа № 14/19
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2009р.
у справі № 14/19
за позовом: КП «Селенга»
до: Івано-Франківської міської ради
про: визнання права на розроблення проекту відводу земельної ділянки
за участю представників:
від позивача -Селепій І.В. -директор.
від відповідача -Буджак В.М. -представник (довіреність №1059/05-17/07в від 12.07.2006р.)
Встановив :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2009р., суддя Булка В.І., позов КП «Селенга»було задоволено. Визнано за КП «Селенга»право на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на вул.. Довженка, поруч будинку №9А. Стягнуто з Івано-Франківської міської ради на користь КП «Селенга»85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З даним рішення не погодився відповідач - Івано-Франківська міська рада і оскаржив його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2009р. у справі №14/19 скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.05.07 №261 позивачу було надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт (а саме - дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки) для будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на вул. Довженка, поруч будинку №9А.
В позовній заяві позивач зазначив, що він провів збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки, отримав позитивні висновки управління архітектури і містобудування, міського управління земельних ресурсів, управління культури, охорони навколишнього природного середовище, санепідемстанції, тощо (висновки знаходяться в матеріалах справи). Пропоновані межі запланованого об'єкта погоджено головним архітектором міста.
Відповідно до Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.04 №427 14.03.07 повноважною комісією виконкому складено акт вибору земельної ділянки. Згідно вищезазначеного акту досліджено місцерозташування ділянки, площу, цільове призначення та відповідність санітарним і будівельним нормам.
Як наслідок, 13.11.07 позивач передав матеріали погодження місця розташування земельної ділянки в Дозвільний центр на затвердження матеріалів розташування об'єкта та отримання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проте, відповіді на заяву позивач так і не отримав. Згодом від управління земельних ресурсів у, м.Івано-Франківську на адресу позивача надійшов лист, в котрому зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства підстав для винесення питання позивача щодо надання дозволу на розгляд сесії немає.
В зв'язку з викладеним КП «Селенга»звернулось до суду з позовом про визнання за ним право на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на вул.. Довженка, поруч будинку №9А.
Суд першої інстанції повністю задовольнив заявлені позовні вимоги.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.
Згідно ст.. 151 Земельного кодексу України особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До заяви (клопотання) додаються:
а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;
б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;
в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);
г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими.
Спори, пов'язані з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, як вбачається з наведених норм Земельного кодексу України виключне право на затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. Судові органи не вправі втручатись в діяльність органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та замінювати рішення колегіального органу судовим рішенням.
Як встановлено апеляційним судом, Івано-Франківська міська рада не розглядала матеріали вибору земельної ділянки КП «Селенга»і не приймала рішення про затвердження зазначених матеріалів.
Отже, задовольняючи позов суд першої інстанції не врахував право міської ради самостійно вирішувати питання щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки відповідно до ст.ст. 123, 151 вищезазначеного Кодексу до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання Ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене з неповним дослідженням обставин справи, з грубим порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким в позові КП «Селенга»відмовляє повністю за безпідставністю.
Судові витрати покласти на позивача та стягнути з КП «Селенга»на користь Івано-Франківської міської ради 42,50 грн. державного мита сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2009 року у справі №14/19 скасувати повністю.
Постановити нове рішення, яким в позові КП «Селенга»відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача та стягнути з КП «Селенга»на користь Івано-Франківської міської ради - 42,50 грн. державного мита сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук